Абсолютна більшість українців (89%) не сумнівається у поверненні всіх тимчасово окупованих територій під контроль держави, зокрема Донецької, Луганської областей та Криму. Українці також вважають, що заради завершення війни країна не має йти на жодні компроміси – ані щодо втрати територій, ані відмови від членства в НАТО чи європейської інтеграції.

Про це свідчать результати опитування [2] "Післявоєнне майбутнє України", яке провів Харківський інститут соціальних досліджень.

Так, більшість українців (57%) перемогою у війні над російським агресором вважають по­вернення до кордонів 1991 року. А для помітної кількості опитаних (21%) перемогою у війні стане визнане лідерство України в Східній Європі.

Повернення Криму також є важливою складовою перемоги України, тому що переважна більшість опитаних громадян (84%) окупацію півострова сприймають як частину війни з Росією.

"Більшість громадян України (78%) стверджують, що держава не має йти на жодні компроміси/поступки за агресором: не поступатися територіями, не відмовлятися від курсу на ЄС та НАТО, не надавати жодного спеціального статусу тимчасово окупованим територіям. Ми спостерігаємо рекордну єдність за всю історію незалежної України стосовно таких питань як євроінтеграція та вступ до НАТО", - зазначив провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов.

Крім того, українці здебільшого не мають ілюзій щодо післявоєнної відбудови країни та називають найсуттєвіші загрози: занадто важкі пошкодження інфраструктури (59%), корупція (59%) та брак коштів в державному бюджеті (45%).

Також опитування показало, що переважна більшість українців (85%) вважає, що з жителями тимчасово окупова­них територій України варто зберігати зв’язки.

За словами директорки з адвокації Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, підтримка таких зв’язків залишається актуальним для населення вже не перший рік.

Соціологи ХІСД також досліджували ставлення українців до отриманого на окупованих територіях громадянства країни-агресора. Так, значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці «папірці». Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це робилось вимушено, заради виживання в умовах окупації.

“У порівнянні із 2021 роком, цьогоріч збільшилася кількість людей, які не визнають громадянство, яке отримане на окупованих територіях, і зменшилася кількість тих, хто ставиться до набуття такого громадянства із розумінням. Але одночасно, хоч і не суттєво, збільшилася кількість тих, хто вважає отримання російського громадянства злочином. Наприклад, щодо Криму так вважали 9,9 % у 2021 і 14% в 2022 році”, – коментує Луньова.

На думку експертки Коаліції "Україна. П’ята ранку" Дар’ї Свиридової, неймовірні масштаби злочинів Росії є значним викликом для системи правосуддя, яка потребує посилення.

"Дослідження показало: 76% громадян бачать правосуддя в рамках національного законодавства та українського суду з можливим залученням іноземних фахівців. Й лише 14% опитаних очікують, що таке правосуддя має відбуватись за допомогою міжнародного трибуналу", - зазначаєСвиридова.

Також опитування виявило ставлення українців до колабораціонізму. Респонденти вважають колаборантами учасників незаконних збройних формувань, комбатантів, керівників та співробітників органів окупаційної влади. Опитані вважають, що такі особи мають нести кримінальну відповідальність. Водночас 28% респондентів вважають, що треба карати всіх пересічних громадян, які співпрацювали під час окупації з місцевою владою.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Битва за Бахмут стала визначальним випробуванням для перспектив армії Росії в Україні - WSJ [4]
• 97% українців впевнені у перемозі України над рф (ОПИТУВАННЯ) [5]