"На нас чекає дуже сувора зима. Сувора в усіх сенсах. До інавгурації Трампа путін кине в бій все, що в нього є. А відповідати нам, окрім президентського гонору та небажання дивитись правді в очі, повсюдної корупції, непотизму та війська, яке все більше трансформується в "маленьку радянську армію", майже нема чим. Тому буде боляче, холодно і темно. Але треба вистояти. Бодай для того, аби не змарнувати шанс, який нам відкриється вже наступного року.

Бо 2025 стане для України вирішальним. Пацієнт настільки хворий, що або почне радикально змінюватися, або самоліквідується, як це вже не раз траплялось у нашій історії. В якій московська орда завжди грала лише допоміжну роль у національному політичному суїциді, що його щоразу коїли самі українці – майстри, за словами Мазепи, "самі себе звоювати"...

2025-й, коли Україну примусять до миру на поганих чи дуже поганих (але точно несправедливих) умовах, стане для неї часом істини. Припинення активних бойових дій автоматично запустить виборчі процеси. Команда Зленського, який точно є що втрачати і є за що відповісти, робитиме все, аби їхній лідер пішов на другий строк і правдами-неправдами виграв виборчі перегони. Якщо він піде на це, цілком вірогідно, що його та його почт чекає доля першого президента Республіки Корея Лі Синмана, який також "не програв, але й не виграв" свою війну (але, на відміну від Зеленського, спромігся переобратись на другий президентський термін у її розпал).

Бо щойно тиск зі Сходу (тимчасово) спаде, українці свідомо чи підсвідомо захочуть "подякувати" команді Зеленського за все, що вони зробили для України та з Україною. І тому будь-які суттєві маніпуляції та фальсифікації на виборах призведуть до масових заворушень, протестів і зміни влади через Майдан. Який цілком може породити в країні революційних хаос, втрату управління та запит на "сильну руку". Переконливо виграти ще одні президентські перегони Володимир Олександрович, який обіцяв то "шашлики на травневі", то "кордони 1991 року", напевно не подужає. І тому для нього і країни ідеальний варіант – задекларувати, що він не йде на другий термін, і забезпечити вільні та конкурентні вибори під гарантії особистої безпеки для себе та своєї родини. Для його почту з "5-6 ефективних менеджерів" це, звичайно, поганий і небезпечний варіант, але "на все приходить час розплати". І він вже не за горами.

А далі або "мудрий український народ", який дуже дорого заплатив за свою інфантильнсть та віру в месію, обирає архітектора, який – разом зі своєю командою – проведе радикальні реформи і спроєктує та збудує новий український човен. Сучасний, ефективний, маневрений, комфортний та надійний – саме такий, який дозволить зберегти українську державність у часи світового шторму, в епіцентрі якого вже опинилась Україна. Або обере гробаря української державності. Який позбавить Україну решток субʼєктності та остаточно перетворить її на сировинний додаток та розмінну монету в чужих геополітичних іграх.

Звичайно ще є варіант колапсу Другої української республіки в стилі другої корейської. Але coup d'état – це ще та російська рулетка. Найкращі в світі воїни не часто стають вправними державцями. Хоча хто зна: можливо десь на Донбасі чи Курщині наразі керує бригадою український де Голль чи Пак Чон Хі..."

Автор: Геннадій Друзенко, правник, доброволець, співзасновник та президент ПДМШ ім. Миколи Пирогова

(Джерело [2]).

Зображення вгорі: зруйнована "Мрія". ФОТО: Getty Images

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Юрій Касьянов: "Вовина тисяча", майбутні вибори та реалії [4]
• Бутусов: Система управління в ЗСУ будується на брехні [5]
• Геннадій Друзенко: Дві війни або Наша вкрадена держава [6]