Європа бреше Україні. На допомогу їй не прийдуть жодні війська. Зустріч коаліції охочих 4 вересня дала багато сміливих заяв, включаючи принципову домовленість про те, що французький президент Еммануель Макрон назвав "силами заспокоєння в Україні".

Але у плані Макрона є одна проблема, і її ім'я — Владімір Путін. Лідери Європи відмовляються вести переговори з Кремлем з початку повномасштабного вторгнення Росії, що, можливо, пояснює, чому вони, здається, не чують часто повторюване Путіним повідомлення про те, що він категорично проти ідеї військової присутності НАТО в Україні. Дійсно, цілком очевидно, що першочерговою причиною вторгнення Путіна було бажання зупинити рух України на Захід і розірвати її зв’язок з НАТО, зазначає [2] британський журналіст й історик The Telegraph Овен Метьюз.

Але насправді у Зеленського — як і в усіх українців — є вагомі підстави для серйозного роздратування на своїх союзників у ЄС. Так, військова допомога Європи та США дала змогу Україні стримувати значно більшу російську армію, однак три з половиною роки війни супроводжуються постійними затримками й недостатніми поставками.

Коли мова заходить про виконання обіцянки тодішнього прем’єра Канади Джастіна Трюдо 2022 року надати Києву "все необхідне стільки, скільки знадобиться", Захід постійно виявляється запізнілим і недостатньо щедрим.

"Ця фатальна невідповідність між словами й діями Заходу бере свій початок ще з анексії Криму Путіним у 2014 році. Після цього незаконного захоплення території тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель пообіцяла, що "кордони Європи є і залишаться незмінними", і заявила, що агресія Путіна не буде дозволена", — додає журналіст.

Однак трохи більше ніж через рік після цих рішучих слів Німеччина з радістю підписала угоду на суму 9,5 млрд євро про будівництво другого газопроводу "Північний потік" під Балтійським морем, що збільшило залежність Європи від Кремля і принесло Путіну ще більше грошей.

Не дивно, що напередодні повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року Кремль майже не зважав на західні погрози жорстких наслідків. Путін знав із попереднього досвіду, що європейські заяви не підкріплюються реальними діями.

Хоча Росію здивувала швидка мобілізація військової допомоги Європою в перші місяці війни, подальші суперечки про передачу Німеччиною танків Leopard-2 чи рішення США щодо винищувачів F-16, реактивних систем Himars і ракет ATACMS стали повторенням знайомої схеми: Захід намагався підтримати Україну у війні, уникаючи прямої участі.

"Жорстоке вторгнення Путіна та його постійні напади на українських цивільних громадян продовжують обурювати західних виборців. Але так само ніхто не хоче вести ядерну війну за Донбас", — стверджує Метьюз.

Журналіст додає, що той самий принцип стосується й безглуздої ідеї європейських миротворців. Попри те, що Макрон активно просуває так звані "сили стримування" для України, близько 68% французів у соцопитуваннях висловилися проти відправлення своїх військових у зону бойових дій, якщо війна триває.

Але суть збройних сил стримування полягає в тому, що вони мають бути реальною військовою загрозою, готовою воювати й, за потреби, загинути. І хоча 26 із 35 західних країн, що увійшли до коаліції охочих формально погодилися "відправити війська або надати ресурси для підтримки миротворців у повітрі чи на морі", варто звернути увагу на двозначне слово "або". Багато лідерів готові висловити підтримку миротворцям, але чи багато хто з них справді готовий відправити дітей своїх виборців помирати за Україну — невідомо.

Мабуть, найважливішим у зустрічі коаліції охочих було те, про що не було сказано. Не було жодних розмов про членство України в НАТО. Це одна з ключових вимог Кремля, яка була виконана.

"І якщо розшифрувати підсумок Урсули фон дер Ляєн щодо гарантій безпеки, зосереджених на перетворенні України на "сталевого дикобраза", це означає, що коли справа дійде до протистояння майбутній російській агресії, Київ залишиться сам на сам, а його союзники триматимуться на безпечній відстані", — підсумував Метьюз.

Зображення вгорі: Краматорськ, Донецька область. Фото: Yevhen Titov / EPA / Scanpix / LETA / Scanpix / LETA

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Трамп та Путін погодили безпекові гарантії для України, як у 5 статті НАТО – джерела. Ці дві держави колись вже гарантували тереторіальну цілісність України - і збрехали [4]
• Трамп: НАТО та США домовились про постачання Україні зброї [5]
• Саміт НАТО: що отримала Україна та що побачив Путін [6]