УПЦ МП вкотре не скористалася порадами ДЕСС, як порвати з РПЦ

Важная новость

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) оприлюднила інформацію про зустріч із членами єпископату УПЦ МП, які за благословенням предстоятеля митрополита Онуфрія висловили бажання отримати письмові рекомендації про те, які дії з боку УПЦ МП могли б засвідчити про її вихід зі складу Російської Православної Церкви.

Про це повідомили [2] у ДЕСС 26 червня.

В державній службі зазначили, що такі рекомендації були сформульовані і надіслані вже наступного дня після зустрічі, однак відповіді від УПЦ МП не надійшло впродовж цих трьох тижнів.

ДЕСС оприлюднила лист, який був надісланий представникам УПЦ МП, зокрема митрополиту Ніжинському і Прилуцькому Клименту та архієпископу Білогородському Сильвестру.

У ньому держслужба зазначає, які дії з боку Української Православної Церкви МП недвозначно засвідчили б про її вихід зі складу Російської Православної Церкви, котра є активним учасником російської військової агресії проти України.

“До таких дій можна було б віднести:
– оприлюднити офіційний документ органу церковної влади або особи (осіб), уповноважених говорити від імені УПЦ, про вихід УПЦ з усіма її єпархіями, синодальними установами, благочиннями, монастирями, духовними навчальними закладами, братствами, сестринствами, парафіями та місіями зі складу РПЦ;
– архієреям та клірикам УПЦ, які входять до складу єпископату РПЦ, її Синоду, синодальних установ, комісій Міжсоборної присутності, надіслати заяви про вихід з них і оприлюднити ці заяви;
– офіційно повідомити Помісні Православні Церкви про вихід УПЦ зі складу РПЦ;
– накласти церковні покарання та/або виключити зі складу єпископату і кліру осіб, які брали безпосередню участь в анексії загарбаних українських земель, добровільно співробітничають з російськими окупантами, освячують зброю, якою вбивають українців;
– органу церковної влади, на який внутрішніми настановами УПЦ покладено обов’язок вираження її позиції з актуальних проблем сучасного суспільства та оцінка найважливіших подій у сфері міжцерковних, міжконфесійних та міжрелігійних відносин, оприлюднити офіційну позицію з приводу вчення патріарха Кирила, про змиття гріхів загарбникам, які загинуть в Україні, благословення ним війни проти України, а також дії органів церковної влади з анексії єпархій УПЦ.

Видається, що такі дії могли б засвідчити про розрив безпосередніх зв’язків підпорядкування у відносинах між УПЦ та РПЦ, яка стала одним з інструментів війни, розв’язаної Росією проти України”, – йдеться в листі.

Нагадаємо, УПЦ наразі залишається сукупністю єпархій РПЦ на території України, що користуються правами розширеної автономії. Сама УПЦ не має статусу самостійної Церкви (автокефальної або хоча б автономної). В незалежній державі, яка бореться проти агресора, існує релігійна організація, яка уникає цілковитого розриву відносин з релігійним центром у країні-агресорі.

УПЦ нічого не зробили для дійсної зміни свого статусу у православному світі, оновлену версію статуту прийняли для внутрішньоукраїнського користування, але продовжують далі лукавити і маніпулювати поняттями.

Ненормальне канонічне становище УПЦ викликане не лише неповноцінністю статусу, який надавався УПЦ Грамотою Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II від 27 жовтня 1990 р., але й діяльністю Предстоятеля і Синоду УПЦ, та бездільністю єпископату УПЦ. Спроби ввести державу в обману через тлумачення у листах митрополита Онуфрія до ДЕСС (від 01.06.2022 та 28.09.2022) Грамоти Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II від 27 жовтня 1990 р. як такої, що надає УПЦ статус, аналогічний до того, який наданий ПЦУ Томосом про автокефалію, є грубою маніпуляцією, покликаною приховати дійсний канонічний статус УПЦ.

УПЦ залишається частиною РПЦ, і ніким у православному світі не визнається як окрема від РПЦ Церква. А, отже, її статус є кардинально інший, ніж статус ПЦУ. Своєю діяльність та бездіяльністю керівництво УПЦ демонструє небажання стати окремою від РПЦ Церквою, що є відвертим демонстративним викликом щодо Української держави, суспільства та більшості власних вірян.

«Аргумент» [3]

В тему: