Це єдине місце, де відвідувач може побачити пістолет, знайдений разом із Осамою бен Ладеном після його убивства, поруч зі шкіряною курткою Саддама Хусейна.

Журналістам BBC [2] вдалось завітати до секретного внутрішнього музею ЦРУ.

Колекція, розміщена у штаб-квартирі розвідувального агентства США в Ленглі, штат Вірджинія, була щойно оновлена до 75-ї річниці агентства. Невеликій групі журналістів, зокрема й BBC, надали ексклюзивний доступ до музею - з постійним супроводом служби безпеки.

Серед 600 представлених експонатів є різновиди шпигунських пристроїв часів холодної війни - "мертвий щур", у якому можна було ховати повідомлення, прихована камера в пачці сигарет, голуб із власною шпигунською камерою та навіть вибуховий келих мартіні.

Але є також експонати, що стосуються більш відомих і навіть недавніх операцій ЦРУ.

Цю модель комплексу в Абботтабаді використовували для інформування президента Обами, який схвалив рейд на нього. ФОТО: CENTRAL INTELLIGENCE AGENCY

На виставці представлена зменшена модель комплексу, в якому знайшли Осаму бен Ладена в Пакистані. Президенту Обамі показали модель перед тим, як він схвалив рейд, у результаті якого в 2011 році був убитий лідер Аль-Каїди.

"Можливість бачити речі в 3D насправді допомогла політикам… а також допомогла нашим операторам спланувати місію", - пояснює Роберт З. Баєр, директор музею, який проводив екскурсію.

30 липня цього року американська ракета влучила в інший комплекс - цього разу в столиці Афганістану Кабулі. Ціллю став новий лідер Аль-Каїди Айман аль-Завахірі.

А найновіший, щойно розсекречений експонат - це модель комплексу, який використовували для інформування президента Байдена 1 липня 2022 року про запропоновану місію. У Завахірі поцілили, коли він був на балконі - американська розвідка витратила місяці на вивчення його пересувань.

"Це демонструє, як офіцери контртерористичних служб вивчають спосіб життя жертви", - пояснює Баєр.

Аль-Завахірі був на балконі цього комплексу в Кабулі, коли в нього поцілила ракета. ФОТО: CENTRAL INTELLIGENCE AGENCY

Експозиція першої половини музею розміщена в хронологічному порядку від заснування ЦРУ в 1947 році через часи холодної війни, а атаки 11 вересня 2001 року є явним поворотом у зосередженні уваги на боротьбі з тероризмом - серед експонатів є речі, пожертвувані людьми, чиї родичі загинули під час нападів.

Аудиторія музею - це співробітники ЦРУ та офіційні відвідувачі. Він не зосереджений лише на успіхах. У музеї є відділ, присвячений фіаско в Затоці Свиней, коли місія ЦРУ з повалення Фіделя Кастро на Кубі пішла катастрофічно не так, а також згадки про те, що в Іраку не вдалося знайти зброю масового знищення.

"Цей музей - не просто музей заради історії. Це музей, який використовують у роботі. Ми проводимо [крізь нього] офіцерів ЦРУ, досліджуючи нашу історію, як хорошу, так і погану", - каже Баєр.

"Ми дбаємо про те, щоб наші офіцери розуміли свою історію, щоб вони могли виконувати роботу краще в майбутньому. Ми повинні вчитися на наших успіхах і невдачах, щоб стати кращими в майбутньому", - додає він.

Втім, деякі з найбільш суперечливих аспектів роботи ЦРУ тут менш помітні - наприклад, його спільна операція з МІ-6 у 1953 році з повалення демократично обраного уряду в Ірані та нещодавня участь у катуваннях підозрюваних у тероризмі після 2001 року.

"Ми не можемо ані підтвердити, ані спростувати"

Друга половина музею детально присвячена окремим операціям.

Фраза "ми не можемо ані підтвердити, ані спростувати" знайома тим, хто пише про розвідувальні агентства - а походить вона з історії, детально описаній у музеї з використанням ніколи не бачених раніше речей.

Наприкінці 1960-х радянський підводний човен загубився десь на дні океану. Після того, як США його виявили, ЦРУ співпрацювало з мільярдером Говардом Г'юзом, щоб спробувати відновити уламки - та технології, які були використані на борту. Тоді створили історію-прикриття, згідно з якою Г'юз збирався досліджувати корисні копалини на океанському дні на кораблі під назвою Glomar Explorer.

Модель затонулої субмарини К-129 була створена ЦРУ під час місії AZORIAN і ніколи раніше не демонструвалася. ФОТО: CENTRAL INTELLIGENCE AGENCY

Деякі експонати, такі як комбінезон і прапор, ілюструють історію прикриття, яку ЦРУ та Г'юз вигадали для експедиції. Вони ніколи раніше не демонструвалися. ФОТО: CENTRAL INTELLIGENCE AGENCY

У музеї представлена модель радянського підводного човна, а також одяг, попільнички та поштові сумки, створені для прикриття "Гломара". В експозиції навіть є перука, яку носив заступник директора ЦРУ, щоб маскуватися під час візиту на корабель.

Місія була успішною лише частково, тому що підводний човен розпався на частини, коли сталеві кігті "Гломара" намагалися його підняти, хоча деякі частини таки вдалося витягти.

"Більшість того, що вони знайшли на борту підводного човна, досі є засекреченим", - каже Баєр.

Коли з'явилися новини про проєкт "Азоріан" - до того, як решту підводного човна вдалося витягнути - офіційним особам наказали казати, що вони не можуть "ані підтвердити, ані спростувати" те, що сталося - фраза, відома як "відповідь Гломара", яку використовують і досі.

ФОТО: CENTRAL INTELLIGENCE AGENCY

Тут також є предмети, які використовували для створення історії прикриття для фейкового фільму під назвою "Арго". Операція мала на меті врятувати дипломатів, утримуваних в Ірані після революції 1979 року. Згодом ця історія перетворилася на голлівудський фільм.

На виставці представлене концептуальне мистецтво для фальшивого фільму, який нібито знімала команда рятувальників. Мистецтво було створено так, щоб його було навмисно важко розшифрувати чи зрозуміти.

До речі, про розшифровку - стеля нового музею також містить приховані повідомлення в різних типах коду.

Вхід до музею ЦРУ знайомить відвідувачів із основними темами, представленими в експозиціях: контррозвідка, партнерство, аналіз, таємна колекція та таємні дії. ФОТО: CENTRAL INTELLIGENCE AGENCY

Працівники ЦРУ кажуть, що хочуть, щоб зображення поширювалися у соцмережах, щоб побачити, чи зможуть люди їх розшифрувати. Деякі з експонатів також можна буде переглянути онлайн.

Але на цей час доступ більшості людей до музею обмежений.

—

Гордон Корера,  опубліковано у виданні  BBC [2]