Попри те, що Україна святкує перемоги на полях битв, її уряд стикається з проблемою, що насувається на фінансовому фронті: як оплатити величезну вартість війни, не викликаючи неконтрольованих стрибків цін для звичайних громадян або накопичення боргу, який може перешкодити післявоєнній відбудові.

Як пише у статті для Associated Press [2] Девід Макх'ю, боротьба полягає в пошуку кредитів або пожертвувань для покриття величезного дефіциту бюджету на наступний рік і зробити це треба без допомоги Національного банку, яка ризикує зруйнувати українську гривню.

Економісти, які працюють з урядом, кажуть, що якщо Україна зможе зміцнити свої фінанси до кінця наступного року, саме Росія може опинитися у фінансових труднощах, якщо обмеження ціни на нафту зменшить прибутки Москви.

У перші дні російського вторгнення український уряд звернувся до іноземної допомоги. Коли цього не вистачало, Нацбанк купував державні облігації за щойно надруковані гроші. Альтернативою було б припинення виплат пенсій та зарплат.

Економісти кажуть, що друк грошей ризикує дозволити інфляції вийти з-під контролю та обвалити вартість національної валюти.

Україна має болісні спогади про гіперінфляцію початку 1990-х, вважає віцепрезидентка з політичних досліджень Київської школи економіки Наталія Шаповал. У дитинстві вона спостерігала, як її батьки використовували великі пачки купюр для повсякденних покупок, оскільки валюта день у день втрачала цінність, перш ніж її замінила гривня.

«Україна пройшла через це, тому ми знаємо, як виглядає інфляція, яка вийшла з-під контролю, і ми не хочемо цього знову, – сказала Шаповал. – Уряд і центральний банк уже на слизькій дорозі, друкуючи так багато».

Стабільність цін і можливість виплачувати пенсії мають величезний вплив на звичайних людей в той час, коли Росія намагається деморалізувати населення, відключаючи електроенергію та воду.

Враховуючи, що інфляція вже висока – 27%, підвищення цін ускладнило людям із низькими доходами можливість дозволити собі їжу. Хліб, який раніше коштував еквівалентно 50 американським центам, зріс вдвічі, розповідає Галина Морозова, мешканка нещодавно звільненого Херсона.

«Це дуже пригнічує, і ми нервуємо. Ми жили на старі запаси (їжі), але тепер світло вимкнули, холодильник не працює, і ми змушені викидати їжу», – нещодавно сказав 80-річна жінка.

Тетяна Вайнштейн, також із Херсона, каже, що природний газ занадто дорогий, щоб опалювати будинок. 

«Мені холодно. Я люблю тепло, а мені страшенно холодно», – розповіла вона.

За її словами, через закриття банків під час російської окупації вона не могла отримати свою пенсію, що змусило її ретельно розподіляти кожну гривню на їжу.

Яка підтримка потрібна Україні?

Президент Володимир Зеленський каже, що Україна потребує $38 млрд прямої допомоги від США та країн ЄС, а також $17 млрд для фонду відновлення збитків від війни.

Економісти Київської школи економіки кажуть, що $50 млрд доларів від донорів було б достатньо, щоб втримати Україну протягом року.

У бюджеті на 2023 рік витрати на оборону в шість разів збільшені порівняно з минулим роком. Військові витрати та витрати на безпеку становитимуть 43% бюджету, або колосальні 18,2% річного економічного виробництва.

Бюджет у 2,6 трильйона гривень має дефіцит у 1,3 трильйона гривень, що означає, що уряду потрібно знаходити від 3 до 5 млрд доларів на місяць, щоб покрити цей дефіцит. Атаки на енергетичну інфраструктуру після ухвалення бюджету лише збільшать потребу у фінансуванні, оскільки ремонт не може чекати післявоєнної реконструкції та вдарить по бюджету цього року.

Як фінанси можуть вплинути на результат війни?

Попри санкції Заходу, російська економіка в кращому стані, ніж українська, оскільки високі ціни на нафту та природний газ зміцнили бюджет Кремля.

Плани ЄС і G7 обмежити продажі російської нафти мають на меті змінити це.

Економісти Київської школи кажуть: «До середини наступного року ми вважаємо, що економічна ситуація сильно зміниться на користь України, що робить сильну підтримку партнерів особливо важливою в період до цього моменту».

Скільки вже має фінансування Україна?

США були головним донором, надавши $15,2 млрд фінансової допомоги та $52 млрд загальної допомоги, включаючи гуманітарну та військову допомогу, згідно з останніми доступними даними, зібраними програмою Ukraine Support Tracker Кільського інституту.

ЄС та країни-члени виділили $29,2 млрд, хоча «багато з їхніх зобов’язань надходять в Україну з великими затримками», сказав Крістоф Требеш, який очолює команду трекерів.

Єврокомісія, виконавчий орган ЄС, запропонувала 18 млрд євро безпроцентних довгострокових позик на наступний рік, які все ще потребують схвалення урядів країн-членів. США, ймовірно, також внесуть більше.

Україна, однак, звертається за грантами замість кредитів. Якщо все фінансування надходить у вигляді позик, борг зросте до понад 100% річного економічного виробництва з приблизно 83% зараз і 69% до війни. Цей тягар може стримати витрати на відновлення після війни.

За даними Ukraine Support Tracker, загальна глобальна допомога Україні в розмірі $85 млрд становить менш як 15% підтримки, яку європейські уряди пообіцяли захистити споживачів від високих витрат на енергію внаслідок скорочення російського газу.

Щоб отримати кредити, комісія запропонувала вимагати від України знизити рівень корупції. З 2014 року Україна підвищила свою оцінку в індексі сприйняття корупції Transparency International з 26 до 32 зі 100 – не дуже добре, але тенденція позитивна.

Представники США високо оцінили українську онлайн-платформу закупівель за впровадження прозорості в державні контракти – одне з основних джерел корупційних угод і змов – за заощадження $6 млрд.

Перспектива членства в ЄС також дає Україні стимул подолати корупцію.

Чи може допомогти Міжнародний валютний фонд?

МВФ виділив Україні $1,4 млрд екстреної допомоги та $1,3 млрд, щоб пом’якшити шок від втрати експорту продовольства.

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва повідомила Associated Press, що фонд працює над наданням додаткової допомоги у співпраці з G7, де цього року головує Німеччина.

«Ми знаходимося на шляху до створення обґрунтованої та масштабної програми для України, – сказала вона, – за підтримки G7 та німецького керівництва».

Однак для більшої кредитної програми від $15 до $20 млрд це суперечить практиці МВФ позичати гроші там, де борги є неприйнятними. Організація неохоче надає позики країнам, які не контролюють свою територію, – умова, яку Україна ще не виконує.

«МВФ доведеться серйозно перекрутити свою існуючу структуру або змінити її, щоб надати значні суми», – сказав Аднан Мазареї, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона та колишній заступник директора департаменту Близького Сходу та Центральної Азії МВФ.

Як прелюдію до можливого пакету допомоги МВФ проводить чотиримісячний період консультацій і посиленого моніторингу української економічної політики, щоб допомогти Києву встановити належну практику. Це може створити довіру для інших донорів.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Нафтові санкції ЄС і G7 проти росії набули чинності [4]
• Мільйони без роботи, їх стане більше: в Мінекономіки оцінили реальну кількість безробітних в Україні [5]
• Прогнози для світової економіки на 2023 рік все більш невтішні [6]