Саміт G20 показав, що світова політична спільнота не може вирішувати найбільш критичні проблеми, поки триває російська агресія.

План був зовсім не таким. Ближче до кінця минулого року, коли Індонезія отримала перехідне президентство в G20, чиновники в Джакарті побачили можливість продемонструвати лідерство на світовій арені. Роками аналітики розглядали Індонезію як країну з величезним потенціалом, яка досі не проявилася себе на повну силу. Зрештою, це найбільша мусульманська країна світу, одна з найбільших демократій і важливий економічний двигун Азії. Це був шанс поставити індонезійський відбиток на тривожних глобальних викликах сучасності: від зміни клімату до продовольчої безпеки і ослаблення боргового тягаря після пандемії. На G20 припадає приблизно 60% світового населення і 80% ВВП. Якщо Рада безпеки ООН зберігає застарілу політичну архітектуру, яка виникла з попелу Другої світової війни, а G7 залишається клубом «старої гвардії» Заходу (плюс Японія), то G20 більш точно відображає сучасний світ. І Індонезія - господар цьогорічного саміту - збиралася взяти лідерство в свої руки, - пише Washington Post [2].

А потім почалася російська війна проти України. І індонезійський момент під софітами був затьмарений. Цілі місяці перед зустріччю лідерів на Балі точилися інтриги навколо списку запрошених. Західні чиновники дали зрозуміти, що не хочуть мати прямих контактів з Владіміром Путіним. Зрештою, російський автократ вирішив не приїжджати. Але справжні розбіжності збереглися. І далекосяжні наслідки російської війни нависли над процесами.

Комюніке, яке було схвалене на закритті саміту G20 у середу, стало натяком на більш широкі розколи. Попри те, що такі країни як Китай і Індія публічно закликали зупинити війну, вони не змінили свої публічні позиції і не почали відкрито критикувати Кремль, який почав кровопролиття.

«Більшість учасників рішуче засуджують війну в Україні і наголошують, що вона створює величезні людські страждання і загострює існуючі вразливості глобальної економіки», - йдеться в комюніке.

Але потім в документі наводиться майже визнання провалу: «Існують інші погляди і оцінки ситуації і санкцій. Підтверджуючи, що G20 - це не форум для вирішення проблем безпеки, ми визнаємо, що проблеми безпеки можуть нести серйозні наслідки для глобальної економіки».

Індонезійський президент Джоко Відодо визнав поточні труднощі перед дискусіями на саміті G20.

«Я розумію, що нам потрібно докласти великих зусиль, щоб мати змогу сісти разом в одній кімнаті. Бути відповідальними означає не тільки не створювати ситуації з нульовим результатом, відповідальність означає, що ми повинні покінчити з війною. Якщо війна не закінчиться, світу буде важко рухатися далі», - сказав він.

Але найбільш стійкий образ саміту з’явився в середу, коли лідери G20 зіштовхнулися з наслідками падіння ракети в Польщі і загибелі двох людей. На Балі лідери G7 і НАТО відділилися від інших, почавши проводити окремі дискусії і зустрічі. В НАТО і Польщі, зрештою, сказали, що вибух став результатом помилки. Можливо, це була ракета, запущена системою ППО України. Однак, винни в цьому все одно Росія, яка запустила десятки крилатих ракет по українських містах.

«Це демонструє серйозність російської агресії, а також те, що її наслідки виходять далеко за межі України», - сказала Washington post прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас.

Захід прозоро говорить про загрози з боку Росії, а також про бажання поглибити її економічну і політичну ізоляцію. І це не поєднується з бажанням лідера Індонезії триматися подалі від конфлікту між Заходом і його автократичними ворогами. І це стосується як західного протистояння проти Росії через війну в Україні, так і дедалі жорсткіших підходів Вашингтона до Китаю.

«Розчарування Відодо політикою на саміті пов’язане з зусиллями Індонезії захистити Південну Азію від протистояння великих держав. Стратегія управління стратегічними інтересами через регіональні інститути, засновані на консенсусі, швидко стають застарілими на тлі посилення американо-китайського протистояння», - пояснила директор Інституту політичного аналізу конфліктів в Джакарті Сана Джеффрі.

Таким чином G20 дав погляд на паралізовану міжнародну систему, не здатну мобілізувати сили для вирішення великих спільних викликів на тлі короткострокової напруги. Вирушаючи на зустріч, лідери розуміли всі обмеження форумів на зразок G20.

«Не можна вирішити проблеми геополітики заходами економічної політики. Буде дуже важко повернути економічну співпрацю до потрібно рівня… Закінчення війни в Україні - це єдиний найбільш потужний фактор, щоб розвернути світову економіку», - сказала керуючий директор МВФ Крісталіна Георгієва.

Схожі сили проявляють себе на переговорах про боротьбу зі зміною клімату, де російська війна проти України, санкції проти Росії і їхній вплив на глобальні енергетичні ринки збили уряди зі шляху декарбонізації економіки і відмови від викопного палива.

«Потрібні також докази того, що наймогутніші країни світу можуть відкласти свої короткострокові інтереси досить на довго, щоб злагоджено і рішуче діяти для вирішення проблем, які загрожують всій планеті, таких як зміна клімату. Війна в Україні не дає таких доказів», - сказав науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Раджан Менон.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Суд у Гаазі підтвердив: малайзійський боїнг був збитий російським «Буком» [4]
• Україна погодиться на транзит російського аміаку лише після обміну полонених за формулою "всіх на всіх" - Зеленський [5]
• Глави розвідок США та рф в Анкарі домовилися не застосовувати ядерну зброю - Ердоган [6]