"Цей новобранець приїхав до 23 окремий стрілецький батальйон Збройних Cил України [2] в середині жовтня. Одинак, з Малина, що на Житомирщині, серед рідних вказав тільки 60-річних батьків.

Через 2 тижні отримав наказ заступати на позиції, на недолугі, необладнані для ефективної оборони бліндажі та нори у лісі, до яких треба йти пішки більше 5 кілометрів під обстрілами і скидами, а якщо тебе поранять, то винести тебе буде нікому, бо будь-яку групу бійців в тому лісі вороги прицільно нищать скидами з дронів.

В тому лісі вже лежало кілька десятків тіл бійців того батальйону і ще невідомо мені скільки тіл бійців  116 ОКРЕМА МЕХАНІЗОВАНА БРИГАДА [3], яка вважає це нормальною лінією оборони.

Один з числа старих і досвідчених солдатів попереджав цього новобранця, не йди ти туди, відмовся, це дорога в один кінець. Але він не послухав. Разом ще з одним новачком, вдвох, вони вийшли на цю "позицію".

Дивом дійшли цілі. Через 15 днів - 15 (!) грьобаних діб в одному бліндажі, бо міняти ніким і вийти неможливо, треба чекати поганої вітряно-дощової погоди, щоб дрони не могли працювати - москалі таки помітили їхній бліндажик, і закидали його гранатами з дронів. Його напарник загинув одразу, а він зазнав осколкових поранень обох ніг.

Ще 8 днів він помирав на цій позиції, просив про евакуацію. Замість неї йому скидали з мавіків медикаменти. Потім він помер. Відомо де, (є координати, можна зробити фото з дрона), відомо як, відомо чому.

В майбутньому, в новій реформованій Армії оборони України, командир, який відправив бійця на бойове чергування, на якому той загинув, повинен буде підготувати і направити батькам повноцінний звіт про те, як загинув їх син: з фото, відео, координатами, аудіозаписами свідчень свідків, і з поясненням, чому неможливо наразі винести його тіло. Я вважаю, що саме так треба робити. Це буде виявом справжньої поваги до своїх бійців, до їх життя і смерті.

Натомість батьки цього загиблого воїна ЗСУ, ще вчора новобранця, отримають коротке повідомлення від військкомату про те, що ваш син зник безвісти під таким-то населеним пунктом. Все. Ні пояснень, ні будь-якої інформації.

Де ж тут безвісти?! Тут купа вістей від нього і про нього, які його рідні мають право знати!

По-перше, 23 листопада (тоді цей новобранець ще був живий) я подав заяву в Державне бюро розслідувань - ДБР [4] на командування цього батальйону і бригади, бо вважаю кримінальним злочином заведення стрілецької піхоти в сіру зону без нормально обладнаних оборонних позицій і без можливості евакуації поранених.

По-друге, прошу вважати цей допис офіційним зверненням до Міністерство оборони України [5] або Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine [6] (я не знаю чия це компетенція) з пропозицією змінити всю систему реєстрації зниклих безвісти та інформування їх родичів. Її треба зробити більш людяною та відповідальною. І для цього, в переважній кількості таких випадків, є всі технічні можливості. І море інформації. Бракує тільки краплі сумління."

Автор: Вʼячеслав Курбанов, старший лейтенант ЗСУ; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент» [7]

На цю тему:

• Тетяна Ніколаєнко: Про трупи воїнів та меркантильний інтерес держави [8]
• Обстріл "Десни" в 2022 році: загиблих визнали "зниклими безвісті", а порушення в частині замовчали [9]
• Експертка з гібридних війн: суспільство ламається зсередини [10]
• Ветеран Ігор Іщук: Як ми докотилися до такого життя? [11]