У 2025 році недовіра українців до Верховного Суду (ВС) сягнула 69% — про це свідчать [2] результати соціологічного опитування, проведеного Фундацією DEJURE. Серед основних причин негативного ставлення до судової системи українці вказують: корупцію, залежність суддів від політиків та олігархів і недостатню доброчесність суддів. Ці результати вкотре підтверджують гостру необхідність реформування Верховного Суду та оновлення його кадрів.

Проблеми Верховного Суду можна розділити на такі категорії:

• корупційні скандали;
• шкідливі рішення, які нівелюють судову реформу;
• безпекові виклики, зокрема російські паспорти у суддів. 

Фундація DEJURE розкриває основні проблеми Верховного Суду, те, як це впливає на порядок денний країни, і аналізує, чому найвищій судовій інстанції України потрібне оновлення. 

"Чорний день Верховного Суду" — найбільший хабар в історії

Ще навесні 2023 року на хабарі у майже 3 мільйони доларів антикорупційні органи викрили [3] Голову Верховного Суду (ВС) Всеволода Князєва [4]. Цей день назвали [5] "чорним днем в історії Верховного Суду". 

За даними [6] слідства, Князєв просив розсортувати хабар у 13 чорних пакетів з різними сумами. Досі незрозуміло, чи всі 13 суддів отримали конверти з грошима та які домовленості у них були з Князєвим. Справа не доведена до кінця.

З публічних джерел стало відомо про обшуки у щонайменше двох суддів ВС — по 50 000 доларів виявили у суддів Жанни Єленіної та Ірини Григорʼєвої. Жодній не оголосили про підозру. Юристи Фундації DEJURE подали скаргу на цих суддів до Вищої ради правосуддя. У 2024 ВРП відкрила [7] дисциплінарну справу, проте її не розглядають вже більше року.

Імена решти суддів, для яких Князєв готував конверти з грошима, невідомі. Вони продовжують працювати у Верховному Суді, ухвалювати найважливіші рішення, зокрема ті, які зривають судову реформу та перешкоджають євроінтеграції. Про них ми детальніше розповімо далі.

Українське правосуддя з російським паспортом

У вересні 2022 року розслідування [8] журналістів про російський паспорт колишнього голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС) Богдана Львова викликало суспільний резонанс. 

Богдан Львов став головою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС), попри застереження [9] Громадської ради доброчесності (ГРД). Згодом він також обійняв посаду заступника Голови Верховного Суду. З російським паспортом Богдан Львов мав доступ до державної таємниці, ухвалював рішення іменем України. 

Після викриття Львова тогочасний Голова ВС Князєв надіслав запит до Служби безпеки України з проханням перевірити усіх суддів Верховного Суду на наявність іноземного громадянства. Однак СБУ, схоже, свідомо саботувала [10] цю перевірку. Лише через три місяці після журналістського розслідування Служба безпеки України публічно прозвітувала, що не виявила російського громадянства у Всеволода Князєва. Про жодного іншого суддю Верховного Суду, якого перевірили додатково, не повідомляли. 

Про російський паспорт судді у відставці Валентини Сімоненко, який вона отримала у 2003, стало відомо теж від журналістів у 2023 році. Раніше, Громадська рада доброчесності [11] повідомляла, що Сімоненко має звʼязки з окупованим Кримом. Також активісти з’ясували [12], що у 2015 році суддя отримала індивідуальний податковий номер РФ у Міжрайонній інспекції Федеральної податкової служби № 1 по м. Севастополь. Активісти навіть виходили [13] на протест під Адміністрацією Президента проти її призначення до ВС. Проте цих підстав виявилося недостатньо, щоб СБУ перевірила Сімоненко на наявність іноземного громадянства. І у 2018 році президент Порошенко призначив [14] її суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (КЦС ВС). 

Схоже, СБУ або свідомо приховують інформацію про російських громадян у Верховному Суді, або не можуть дослідити самостійно цю інформацію,  оскільки в Україні немає дієвого механізму  [15]перевірки кандидатів і суддів на наявність паспорта іншої держави. На запит [16] Фундації DEJURE СБУ повідомила, що "постійно перевіряє" осіб на громадянство іншої держави. Як роблять це із суддями, зокрема тими, які мають доступ до державної таємниці — невідомо. Тож небезпека здійснення правосуддя у Верховному Суді громадянами Росії й досі існує, що підтверджує необхідність перевірки чинних суддів, щоби уникнути повторення ситуацій із Львовом та Сімоненко.

Більше половини суддів ВС викликають сумніви в їхній доброчесності

Перша спроба у 2016 році створити новий Верховний Суд провалилася [17] ще задовго до скандалу з Князєвим. Воно і не дивно, адже тогочасна процедура добору була абсолютно бутафорська — значна частина недоброчесних суддів обійняли посади у "новому" суді попри численні зауваження та вимоги ГРД.

Чверть суддів, які тоді були призначені до ВС, раніше отримали негативний висновок Громадської ради доброчесності. А щодо близько 50% — ГРД надала інформацію, яка могла свідчити про низький рівень доброчесності, зокрема серед них був ексголова ВС Всеволод Князєв. Попри це, у 2019 році Верховний Суд був повністю укомплектованим.

Тепер репутація та рівень довіри до суду продовжують з гучним тріском провалюватися. Більше 51% [18] чинних суддів Верховного Суду можуть бути недоброчесними станом на 2025 рік. Про це свідчать негативні висновки та інформація від Громадської ради доброчесності. Експерти Фундації DEJURE проаналізували наявні дані щодо 153 чинних служителів Феміди з Верховного Суду. З них 34 — мають негативні висновки від ГРД, а щодо 44 є інформація, яка може свідчити про недоброчесність. Зокрема, це дані від журналістів про зв'язки кандидата з росіянами, певні питання до декларування чи судових рішень тощо.

З огляду на останні скандали за участі суддів ВС, ця цифра може бути значно вищою. Яскравий приклад — суддя ВС Сергій Жуков, який, за інформацією журналістів [19], живе у не задекларованому маєтку вартістю $ 1 млн. 

Більше про суддів ВС і те, чим ще вони відзначились, Фундація DEJURE розповідає у спецпроєкті "Верховний Суд без масок: корупція, протидія реформам і російські паспорти" [20].

Як Верховний Суд нівелює судову реформу

Противники очищення Верховного Суду часто залишають поза увагою скандальних суддів ВС та апелюють до начебто ефективної роботи суду із формування усталеної судової практики. Втім, уже зараз очевидно, що Верховний Суд зайняв чітку позицію протидії реформам і прогресу євроінтеграції. Це підтверджують останні рішення ВС щодо звільнень, кваліфікаційного оцінювання недоброчесних суддів тощо. 

Від оновлених Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП) залежить очищення судової системи (кваліфоцінювання суддів, притягнення до дисциплінарної відповідальності, надання дозволу на заходи щодо судді у кримінальній справі) та її оновлення (конкурси на посаду судді). 

Водночас рішення цих двох органів вже опиняються у Верховному Суді, від якого тепер залежить результат реформи. На жаль, практика ВС показує, що зараз очищення судів в небезпеці.

Фундація DEJURE проаналізувала [21] рішення ВС, які ставлять весь прогрес судової реформи. Далі — приклади лише кількох найбільш шкідливих.

• Врятувати недоброчесних: кваліфікаційне оцінювання 

180 недоброчесних суддів можуть повернутися [22] до роботи через рішення Великої палати ВС щодо судді Усатого. Це рішення [23] поставило під загрозу попереднє кваліфоцінювання всіх, хто увійшов до цього числа.

Серед них ті, кого нещодавно ловили на хабарях, наприклад, Сергій Бурхан [24], а також судді скандально відомого Окружного адмінсуду Києва Костянтин Кобилянський  [25]та Дмитро Костенко [26] та інші. Ці судді мають статки більші за доходи, допомагали владі придушувати протести під час Революції Гідності, ставали суддями завдяки родичам, масово звільняли від відповідальності нетверезих водіїв. Усі вони мають висновки ГРД про недоброчесність, але при цьому успішно пройшли співбесіди з колегіями (з 3 осіб) ВККС, і за законом процедуру їхнього оцінювання на відповідність займаній посаді має завершити повний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

У справі судді Усатого Велика Палата без належного обґрунтування вирішила, що, попри наявність негативного висновку ГРД щодо судді, під час його кваліфоцінювання фінальним є рішення саме колегії ВККС, якщо воно було ухвалене до 30 грудня 2023 року (коли були внесені зміни до закону, на які послалася ВП ВС у своїй постанові). Така різка зміна попередньої багаторічної практики Верховного Суду суперечить закону, а головне, меті судової реформи — очищення від недоброчесних суддів. 

Цікаво, що на це рішення звернули увагу міжнародні партнери і у нещодавньому звіті [27] Єврокомісії. За їхніми словами, "суд відійшов від своєї попередньої практики і поставив під загрозу кваліфікаційне оцінювання суддів за участю Громадської ради доброчесності". Зазвичай у таких масштабних документах не звертають увагу на одне конкретне рішення. Це демонструє, наскільки резонансною і небезпечною є позиція Верховного Суду.

• Недоброчесним — місце у системі: добір на посаду судді

Завдяки рішенню [28] Верховного Суду суддями можуть стати кандидати, які полюбляють їздити у Крим та на окуповані території, як сталося у випадку з суддею Олександрою Шулікою. Такі поїздки завжди  ризикові, адже спецслужби ворога активно вербують українців. Однак Верховний Суд постановив, таких поїздок недостатньо для обґрунтування відмови, якщо не можна довести явну підтримку російської окупації кандидатом. Практика ВС у кейсі Шуліки дає шанс кандидатам зі схожою біографією спокійно ставати новоспеченими суддями.

• Звільнення у почесну відставку як порятунок

Верховний Суд створив небезпечну лазівку: дозволив недоброчесним суддям піти у почесну відставку з чималими пожиттєвими виплатами без проходження обов’язкового кваліфоцінювання. Це фактично протирічить ключовому механізму притягнення судді до відповідальності у судовій реформі.

Так ВС врятував [29] від відповідальності суддю Ганну Андрієнко, яка затягнула розгляд 49 справ щодо водіння напідпитку. Суд фактично "примусив" Вищу раду правосуддя розглянути заяву про її відставку, попри те, що ВРП мала б розглянути питання про її звільнення за рекомендацією ВККС. Тепер Андрієнко отримуватиме близько 75 тисяч гривень щомісяця і ще щонайменше 400 тисяч гривень вихідної допомоги за раз.

Також ВС "подарував" почесну відставку скандально відомому ексголові Апеляційного суду Києва Антону Чернушенк [30]у, якого ще у 2015 році викрили на хабарі. Чернушенка підозрювали у втручанні в авторозподіл справ та винесенні завідомо неправосудних рішень. Але справу закрили. Тоді суддя втік до РФ, і лише у 2018 році попередня ВРП звільнила [31] його за прогули. У 2022 році Антон Чернушенко оскаржив [32] це рішення у Верховному Суді, і… виграв. Адже на думку суддів Великої Палати ВС звільнення Чернушенка не було достатньо вмотивованим, а сам суддя не зʼявлявся на роботі виключно через "кримінальне переслідування і бажання уникнути санкціонованих на той час затримання й арешту". Як наслідок, Чернушенко отримав шанс на чималу пожиттєву пенсію за наш з вами кошт.

Очищення ВС — нагальна потреба

Корупційні скандали, ухвалені рішення та інші недоліки роботи ВС не пройшли повз увагу як громадськості, так і міжнародних партнерів. Європейці не вперше наголошують на необхідності очищення Верховного Суду. Про це йдеться і в останньому звіті [27] Єврокомісії щодо України за 2024 рік, де також чітко зазначено, що процедура добору суддів до ВС має бути змінена через нове законодавство і єдині критерії оцінки доброчесності суддів. Міжнародні партнери очікують, що українська влада пропише це у новому законі, який ухвалять "якнайшвидше". Це посприяє і головній меті реформи — очищенню суддівського корпусу. Однак наразі поступу в цьому напрямі — жодного.

Що робити, аби найвища судова інстанція в країні працювала в інтересах України:

1. Перевірити доброчесність чинних суддів ВС для викорінення корупційних ризиків та відновлення довіри громадян до правосуддя через декларації доброчесності, які охоплюватимуть увесь період їх життя. Така перевірка має бути обов’язковою. Про це зазначає і Єврокомісія [33] у своєму звіті щодо України.

   Робити цю перевірку мають Вища кваліфікаційна комісія суддів і Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), яка складається виключно з представників міжнародних донорів. Ця модель продемонструвала свою ефективність під час перевірки кандидатів до Вищого антикорупційного суду у 2018 році. Тоді Комісія з шести міжнародних експертів забезпечила високу якість відбору і гарантувала, що в доброчесності призначених до суду кандидатів не було серйозних сумнівів.

   Якщо ж у достовірності тверджень судді будуть обґрунтовані сумніви, ВККС має звернутися до Вищої ради правосуддя, щоб та пріоритетно розглянула питання про притягнення відповідного судді до дисциплінарної відповідальності. Далі ВРП звільняє недоброчесних суддів із займаних посад.

2. Дібрати доброчесних кандидатів на вакантні посади ВС через прозорий та відкритий конкурс.

   Кількість суддів у ВС зменшується — за останні кілька років частина з них уже звільнилася. Наразі близько чверті посад є вакантними (станом на 2025 рік є 151 суддя Верховного Суду). Ефективна робота найвищої судової інстанції України залежить від двох взаємозалежних складових: очищення чинного складу ВС і добору нових суддів, який сам по собі не буде достатнім для глибинної реформи.

   Очищення через перевірку чинних суддів і прозорий конкурс на вакантні посади для нових не призведе до колапсу Верховного Суду. Натомість це дає можливість швидко звільнити суддів з низьким рівнем доброчесності, які всіляко цього намагаються уникнути. 

Конкурс має відбуватися за новими правилами. Це має бути відкритий і прозорий добір також за участі ГРМЕ. Ключова роль міжнародних експертів у комісіях з добору суддів і суддівських органів — "золотий стандарт" доборів і оцінювання зараз. Зрештою, чим сильніший голос не суддів, а міжнародних представників чи громадськості, тим кращий виходить результат. Цей урок маємо врахувати, щоб не допустити чергових львових чи князєвих на посадах.

Однак українська влада, схоже, вирішила вдруге імітувати реформу, замість того, щоби очистити Верховний Суд.  У квітні 2025 року Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт № 13165 [34], який робить лише формальністю перевірку суддів Верховного та інших вищих судів. Те, що пропонує проєкт закону, — навіть гірша версія реформи ВС, ніж та, яку українці вже проходили у 2016–2019 роках.

Спроможність і розвиток України напряму залежить від якісного оновлення Верховного Суду і наповнення його суддями, які діятимуть в інтересах українського суспільства та відповідно до вимог ЄС: доброчесно, професійно і незалежно. Без реформи ВС в Україні не буде ні верховенства права, ні справедливості. А наше майбутнє і членство в ЄС опиниться в зоні ризику, тоді як підтримка міжнародних партнерів згасатиме через відсутність результату.

Автори:

Михайло Жернаков, виконавчий директор Фундації DEJURE

Марія Глушко, комунікаційниця Фундації DEJURE

(Джерело [35]).

Зображення вгорі - з відкритих джерел

«Аргумент» [36]

---

На цю тему:

• Як "Слуги народу" хочуть знищити усі досягнення судової реформи [37]
• Як суддівська мафія за сприяння ДБР саботує очищенню судів [38]
• Вадим Валько: Чому вироку у справах "плівок ОАСК" досі немає [39]