
Війна з Іраном та китайські обмеження на експорт сірки призвели до різкого зростання цін на сірчану кислоту — один із найбільш затребуваних хімікатів у світі, який використовується у виробництві добрив, металів, напівпровідників та систем очищення води.
Про це пише [2] The Wall Street Journal.
Сірчана кислота проводиться при переробці кольорових металів та нафти. Значна частина світової сірки надходить із нафтопереробних та газових підприємств країн Перської затоки, проте постачання через Ормузьку протоку виявилися порушеними через війну між США, Ізраїлем та Іраном. У відповідь Китай – найбільший виробник сірки у світі – у травні обмежив експорт, побоюючись зростання цін на добрива та загрози продовольчій безпеці.
За даними агентства Argus, яке відслідковує ринки сировини, нафти, газу, добрив та металів, ціни на сірку в Індонезії з кінця лютого зросли більш ніж на 80%, а вартість сірчаної кислоти в Чилі — найбільшому виробнику міді більш ніж подвоїлася. Чилі імпортує більше сірчаної кислоти, ніж будь-яка інша країна, використовуючи її для видобутку міді із руди.
WSJ зазначає, що дефіцит вже починає позначатися на виробництві нікелю та міді. В Індонезії деякі нікелеві компанії, що залежать від постачання сірки з Близького Сходу, скорочують випуск продукції.
Хоча США меншою мірою залежать від постачання з Перської затоки завдяки внутрішньому виробництву та імпорту з Канади та Мексики, дефіцит на світовому ринку може вдарити по американській економіці через зростання цін на мідь, необхідну для дата-центрів, електромобілів та будівництва, попереджає видання.
«Аргумент» [3]
На цю тему:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/novosti/ekonomika
[2] https://www.wsj.com/finance/commodities-futures/iran-sulfuric-acid-supply-0f666c18?mod=Searchresults&pos=1&page=1
[3] http://argumentua.com
[4] https://argumentua.com/novini/viina-z-iranom-zavdast-naibilshikh-zbitkiv-krainam-evropi-ta-azii
[5] https://argumentua.com/stati/40-rokiv-chudovikh-peregovoriv-bez-uspikhu-yak-ssha-namagalis-diiti-zgodi-z-iranom
[6] https://argumentua.com/stati/chomu-strategichna-pomilka-ssha-u-viini-z-iranom-dorogo-obiidetsya-vsomu-svitu