Віктор Кевлюк: Математика війни - аналіз перших шести місяців 2025 року

З початку великої війни минуло 1199 днів.

За цей час Сили оборони знищили 10889 танків, 22685 бойових броньованих машин, 28794 гармати і міномети, 50913 автомобілів.

У середньому за добу виходить:

від початку вторгнення: 9 танків, 19 бойових броньованих машин, 24 гармати і міномети, 42 автомобілі;
за перші шість місяців 2025 року: 7 танків, 15 бойових броньованих машин, 37 гармат і мінометів, 92 автомобілі;
за травень 2025 року: 4 танки, 10 бойових броньованих машин, 45 гармат і мінометів, 116 автомобілів.

Порівнюючи 2025 і 2022, ми бачимо, що Сили оборони знищують за добу менше танків, менше ББМ, але майже вдвічі більше гармат і мінометів, в 3,5 раза більше автомобілів.

У травні тенденція ще цікавіша: щодобові втрати танків у ворога зменшилися вдвічі, з 7–8 до 4, ББМ — у 1,5 раза, з 15–17 до 10, але гармат і мінометів ворог втрачав більше у 2,5 раза, з 18 до 45, автомобілів — у 4 рази, з 27 до 116.

Про що це може свідчити?

У противника поменшало танків і ББМ на полі бою. Підкреслимо, саме на полі бою. Причин, які це пояснюють, дві: а) танків і ББМ у росіян загалом менше; б) противник притримує танки і ББМ, накопичує для подальших дій.

У противника не стає менше гармат і мінометів. Тут також декілька варіантів відповіді:
а) він витягує залишки арти й докуповує за кордоном (КНДР, наприклад, продала 120 САУ M1989 «Коксан», котрими противник укомплектував знову сформовану артбригаду. Розвідка Південної Кореї каже про передачу 200 САУ);
б) Сили оборони покращили свої можливості боротися з артилерією противника (більш імовірно, ті самі знищені «Коксани» вже на карбі 103 і 109 бригад ТрО, 14 і 412 полків БпЛА (у співпраці з РСЗВ HIMARS), 413 батальйону БпЛА).

Автомобілі: усі чули, що значно зросла кількість мотоциклів, багі тощо під час штурмів. Тобто тактика, котру застосовує противник: так звану зону смерті долають на максимальній швидкості в максимально розосередженому бойовому порядку, що і пояснює зростання цифр у цьому сегменті збройної боротьби. Хоч формально мотоцикл — майно бронетанкової служби, а не автомобільної. Історично так склалося, коли в часи Другої світової мотоцикли замовили для розвідувальних рот танкових бригад.

Цікава тенденція в повітрі. Та сама наша матриця «з початку вторгнення — за поточний рік — за місяць» показує загострення боротьби з БпЛА за добу: 18, 87 і 127 відповідно. ГШ не зважає на статистику тактичних БпЛА, зокрема fpv, їх реально складно порахувати, мова лише про оперативно-тактичні та вище літальні апарати. Ворог явно наростив виробництво БпЛА. І наростить ще, удари будуть ще потужнішими.

Не менш цікава картина з протиракетною обороною: щодня перехоплювали 3 ракети, 1 ракету, 2 ракети. Ось тут тривожно: або ворог наростив випуск ракет, або ППО Повітряних сил менше перехоплює.

ГШ повідомляє, що у травні ворог завдав декількох потужних ракетно-авіаційних ударів: 22, 23, 24, 25, 26 та 31 травня.

Загалом упродовж травня система ППО демонструвала високу ефективність — на рівні 84 %. Водночас своїх цілей у кожному масованому повітряному ударі досягали 6 ракет і 30 БпЛА. Висновків з цієї ситуації можна зробити декілька:

противник постійно змінює побудову ударів, атакуючи Україну з різних напрямків, висот, змінює кількість засобів повітряного нападу в групах атаки й кількість груп, постійно застосовує хибні цілі;
багато повідомлень про зміну тактики дій ударних БпЛА — маневрування на маршруті до цілі, польоти на малих висотах над автодорогами й ріками, різкий набір висоти біля цілі й подальша її атака з пікірування, що фактично імітує удар балістичною ракетою, що ускладнює перехоплення;
певне виснаження системи ППО Сил оборони (так, наш протиповітряний щит також зазнає втрат), брак вогневих засобів, здатних ефективно боротися з БпЛА.

Подивімося, що в Росії з резервами, адже тезу про накопичення танків і ББМ якось треба продіагностувати.

У відкритих джерелах наявна інформація про «200 тисяч резервів ЗС РФ». Путін 16 січня 2025 року видав указ, котрим регламентував збори з військовозобов’язаними впродовж року. Два пункти є закритими, тобто явно залишили простір для маневру в разі переговорів. Зрозуміло, будь-які збори легко перетворити на зосередження військ. Ми добре пам’ятаємо «навчання» в РФ і Білорусі в другій половині 2021 року.

Загалом відкритих даних про резерви майже не має. З розмитого і туманного можна припустити, що ворог має досить обмежені стратегічні резерви, а формування нових триває повільно через нестачу персоналу й суттєві складнощі із забезпеченням бойовою технікою. Навіть якщо в Росії оголосять мобілізацію, то знадобиться 90–120 діб сформувати щось хоча б віддалено придатне для війни.

Місцями, куди частіше варто навідуватися ударним засобам Сил оборони, є Муліно (Нижньогородська область), Воронезька область, Ростовська область (Таганрог, Каменськ-Шахтинський), Крим (резерви УВ «Днепр»), Казань, Челябінськ, Єкатеринбург (формування нових частин і з’єднань на полігонах Центрального ВО), Бєлгородська та Курська області (угруповання прикриття державного кордону, котре то прикриває держкордон, то стає групою військ «Курск», то зачищає Курську область, то створює «буферну зону» в Сумській).

Щодо цифр, точність і достовірність котрих залишається під питанням, то джерела згадують про наявність у противника від 3 до 5 тисяч військових у повітряно-десантних військах (переважно в ППД військових частин ПДВ), 2–4 тисяч морських піхотинців (швидше піхотинців, ніж морських, у складі зведених батальйонів у Криму, Таганрогу, Новоросійську), 10–15 тисяч піхотинців (до 4–6 бригад, які можуть формувати в Муліні, Коврові, Єлані), ще 10–15 тисяч, котрі проходять бойове злагодження та, швидше за все, стануть штурмовими підрозділами на кшталт загонів «Шторм-Z»), ще 20–25 тисяч, з котрих почали формувати дивізії-бригади стратегічного резерву, від 3 до 5 тисяч противник накопичив в ППО, РЕБ, авіації. Від 3 до 5 тисяч накопичили Росгвардія, СОБР і всілякі ОМОНи.

Є також певні особливості застосування резервів, які дозволяють зробити певний висновок:

росіяни вимушені негайно використовувати наявні резерви, або щоб наростити зусилля на напрямках, де намітився успіх, або щоб залатати чергову дірку в обороні, де ЗСУ вчергове пропонують щось неочікуване;
самі резерви складно відрізнити від частин, які відвели для відновлення боєздатності.

Це може означати, що противник до кінця року намагатиметься досягти обмежених цілей.

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій; LB.ua [2]

«Аргумент» [3]

На цю тему: