Віталій Шабунін: Єрмак і Татаров - лише втілення волі Зеленського

Важная новость

ДБР готується до обрання запобіжного заходу для одного з найвідоміших українських громадських активістів, очільника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна. Слідство вважає, що він ухилявся від військової служби. Окрім того, в ДБР заявили, що Шабунін начебто незаконно використовував позашляховик, ввезений в Україну як гуманітарна допомога для потреб армії. Його захист стверджує, що в тексті підозри жодних згадок про авто немає. У помешканні антикорупціонера і на місці служби на Харківщині були проведені багатогодинні обшуки, слідчі вилучили мобільні телефони, ноутбуки, планшети та годинник. Шабунін заявляє, що ДБР за допомогою СБУ в незаконний спосіб отримало доступ до вмісту його мобільного. Він переконаний, що справа проти нього – лише невелика частина ширшого процесу, метою якого є спроба Банкової відсунути антикорупційні органи від закупівель зброї.

На захист Шабуніна виступили низка медіа, зокрема і редакція "Української правди". Ми розпитали [2] Віталія про службу в армії, кримінальне провадження і про те, чому він відмовився від концепції "доброго царя" та "поганих бояр".

"Для процесу в правовому полі цей цирк точно не був би потрібен"

– Який у вас процесуальний статус на цей момент?

– Я підозрюваний.

За версією слідства, я обманув керівництво НАЗК – зокрема Новікова та Ситника, щоб вони попросили мого комбата офіційно відрядити мене до них у НАЗК.

Обманув я і комбата – він теж погодився з цим, і мене відкомандирував. Чому я це зробив? Умисел був у тому, щоб вкрасти за пів року 220 тисяч гривень, з яких 40 тисяч – це податки. А ще, трактують телеграм-канали, заради того, щоб не виконувати бойових завдань. Так звучить текст підозри.

В інфопросторі також було про волонтерську машину, але про це нічого немає в підозрі. Пане Сухачов, директоре ДБР, ви або перепросіть за брехню в офіційній комунікації, або вручайте підозру. Так не може бути, що державний орган бреше про те, чого немає в підозрі.

– Де ви служите і яка ваша військова спеціальність?

– Я добровільно призвався в перший день війни. З 3,5 років служби я справді 5 місяців був прикомандирований до НАЗК. Це була осінь 2022 – початок зими 2023 року.

Тоді мій підрозділ дислокувався на Київщині у Сухолуччі, буквально в угіддях Януковича.

Я хочу сказати ДБР, що жодних бойових дій восени 2022-го на Київщині вже давно не було. Тому ухилятися від бойових там не було чого в принципі. Однак ДБР малює картину, що хтось воював, а я – втік від війни в Київ.

За 3,5 роки у мене були різні військові спеціальності: електрик-водій, електрик, стрілець. Пам'ятаєте черги в ТрО у Києві? Який там документообіг… Як записати? На комп'ютері вмієш? Запишемо на автомат, потім розбирайся.

Зараз я – головний сержант взводу забезпечення.

Повертаючись до мого відрядження: коли мій батальйон відбув на Схід, я рушив з ним. Був у НАЗК, поки батальйон дислокувався на Київщині, в Сухолуччі.

Ще один закид ДБР: "Отримував бойові виплати, не воюючи".

Військові пам'ятають період, коли кожен, незалежно від місця служби – хоч у Києві, хоч у Чернівцях, хоч у Львові, – отримував від держави щонайменше 50 тисяч. Бойові – це було 100 тисяч зверху. Я ніколи не отримував бойових у той період.

– Що це було за відрядження до НАЗК?

– На початку війни, коли моє ТрО ще було в Києві, ми разом з НАЗК розробили юридичну конструкцію, прописали закон і провели через парламент законопроєкт про конфіскацію російських активів в Україні.

Усе російське, що було конфісковане на території України, потрапило у власність держави завдяки цим процедурам. Наприклад київський Ocean Plaza, AEROC, завод з виготовлення газоблоків. Їх забирали не Татаров з ДБР кримінальними процедурами, а відповідно до закону, який ми написали і провели з НАЗК.

Було декілька блоків роботи. Перший стосувався повернення декларування. Було важливо не просто повернути декларування для всіх посадовців, а зробити так, щоб військових це не зачепило. Ті, хто служить десь на передку, не зобов'язані це зараз робити, а пізніше, після воєнного стану, і тільки ті, хто реально купує і розпоряджається грошима.

Треба було говорити з міжнародниками, переконувати їх.

Потім була історія із закупівлями. Бо я вже трохи зрозумів, що в армії працює, а що не працює. Інфраструктура ДОТ ("Державний оператор тилу" – УП), АОС ("Агенція оборонних закупівель" Міністерства оборони – УП) і закон про оборонні закупівлі, де в кінці видно ціну, було розроблено як логіку також тоді.

Щось подібне ми робили в медичній реформі 8 років тому, забравши гроші у міністерства і віддавши окремій агенції.

І що вдалося найменше, на жаль, це система логістики в Збройних силах України. Не існує єдиної системи обліку військового майна на рівні бригади і нижче. Під шаленим тиском було запроваджено систему обліку на рівні великих логістичних центрів Командування сил логістики. Усе, що нижче – кляте паперове пекло як було, так і залишилося. Усі нормальні бригади й підрозділи самі вже написали код, бо хто адекватний, той розуміє, що цю звітність потрібно оцифровувати.

Паралельно існує реальний цифровий облік і водночас купа людей займається паперовим супроводом, щоб заповнювати папірці відповідно до вимог Генштабу. Та візьміть же будь-який із софтів будь-якої нормальної бригади!

Словом, із НАЗК ми запустили закони, процедури, а головне – неможливість мовчати з приводу болючих для армії проблем.

– Коли обрання запобіжного заходу?

– Цього тижня. Я був на допиті, ми запитали про те, коли клопотання про запобіжку. Слідчий сказав, що на днях. Зараз я в Києві, тому що ДБР дало мені 5 повісток на кожен день цього тижня.

– У вас вдома і на місці служби відбулися обшуки, під час яких були вилучені електронні девайси – ваші і дружини…

– І дітей. Навіщо дітей – неясно, але ок.

– І, наскільки я розумію з ваших заяв, ДБР отримало доступ до вмісту вашого телефону?

– Це "чудова" історія. Трошки назад: мене раптово переводять з Харкова східніше – Чугуїв.

– До минулого тижня ви служили в Харкові?

– Так, останні пів року, з січня, здається, я служив у Харкові на великій базі КСЛ (Командування Сил логістики – УП), окремо розкажу свою історію служби там.

У середу минулого тижня був підписаний наказ начальника Генерального штабу на переведення: "Сержанте Шабунін, начальник Генерального штабу…" Наказ є наказ: зібрався – приїжджаю. Переночував. Наступного дня командир каже: приїжджають ДВКРівці (Департамент контррозвідки Служби безпеки України – УП), офіцери якого є в кожній бригаді і відповідають за виявлення шпигунів і адекватність службовців.

Це звична процедура, так відбувається у всіх частинах. Вони говорять з моїм новим колегою, потім говорю я. І от сиджу я, говорю з ДВКРівцем, і в рамках процедури він має з мого телефону записати ІМЕІ, номер. Інформує, що не можна мати телеграм на телефоні (всі мають, звісно), що геолокацію вмикати не можна. У цей момент залітає група ДБР і блокує мене. Чувак з моїм телефоном вибігає. Я такий "Друзі, вау, ви ж розумієте, що відбувається? І все це на слідчі ДБРівські камери…

ДВКРівець з моїм телефоном біжить. А що мені ховати в телефоні? Я – військовослужбовець Збройних сил України, а це – Служба безпеки України, ми ж не вороги з ними. Кажу: "Пацани, ваше право, але ухвалу суду можна?". Немає. Я кажу: "Ок, тут ми зупиняємося. Давайте адвокату моєму подзвонимо".

Я вже розумію, що ввечері адвокат східніше Чугуєва в житті не добереться. Але кажу: "Пацани набираємо адвоката". А вони: "Ми телефон адвоката не знаємо". А в мене теж телефона вже немає. Я кажу: "В базі ж телефон є адвоката. Це ж відкрита база". "Не маємо доступу до бази, нічого не видно".

У мене був ще один телефон. Не повірите, простий кнопковий. Повідомляю адвоката Центру протидії корупції, який перебуває в Києві. Віддам належне команді, вночі таки приїхала адвокат. Вони знайшли колег у Харкові, які погодилися приїхати серед ночі.

Відбувається обшук. ДБР все виймають і розкладають на стіл: комп'ютер беруть, годинник знімають. Це все запаковують. Обшук процесуально на камери триває понад 2,5 години, і я час від час вказую на те, що СБУшник з телефоном вибіг, і це не вкладається в жодні процесуальні рамки. Це незаконно, і я прошу зафіксувати цей факт, хоча для себе вже розумію – мій телефон треба було забрати так, щоб з ним можна було робити якісь маніпуляції.

Якби вилучення телефону відбулося в законний спосіб, це було б так: він бере телефон, кладе його на стіл, а потім – в пакет для речового доказу. Тобто зманіпулювати вмістом телефону в цей момент неможливо. Після цього маніпуляції будуть очевидні під час експертизи.

Очевидно, була потреба провести якісь маніпуляції до моменту вкладання його в пакет для речових доказів. Я такий думаю: як вони будуть це легалізувати? Мені навіть цікаво стало.

І тут голос на вулиці: "Тут якийсь телефон під порогом валяється". І керівник оперативників ДБР з моїм розблокованим телефоном заходить у кімнату, де відбувається обшук.

– В який спосіб оперативники могли його розблокувати?

– Я хочу дискусію з ними мати в суді. Будь-який спосіб розблокування мого телефона нівелює можливість використання його вмісту як доказу.

Будь-які дії з речовим доказом, який намалювався в якийсь спосіб поза місцем обшуку, незрозуміло, як з'явився – це все поза межами права і здорового глузду. Обшук тривав 15 годин. 15 годин!

– Якого розміру було приміщення обшуку?

– 5 квадратних метрів.

– Знімали підлогу? Що робили?

– Схоже, їм треба було зафіксувати вміст телефона на камеру, поки він розблокований.

Бо потім можна не розблокувати, це ж iPhone. Вони переглядали переписки. Самому цікаво, що ж там у тих переписках. Найбільше чекаю на фотографії. Зараз у багатьох українців, які живуть на відстані один від одного, є специфічні фото. Дружина жартує: 2 роки спортзалу були недаремні, тепер не соромно, що хтось побачить наші фото…

– Вміст телефону може бути використаним у юридичному процесі чи в політичному?

– Я просто не уявляю, як це легалізувати. Тому, припускаю, що більше в політичному. Для процесу в правовому полі цей цирк точно не був би потрібен.

– Тобто доказів вашої змови з командиром чи начальником НАЗК там знайти не могли?

– Тут яка, власне, логіка: злочин, який мені інкримінують, відбувся у вересні 2022-го – взимку 2022-го. Вони забігають без ухвали суду, мотивуючи тим, що я можу витерти якісь докази того злочину. Через 3 роки.

"Корупційний авторитаризм – це коли можна красти на війні й нічого тобі за це не буде"

– Ви розумієте, чому ДБР розслідує ці епізоди саме зараз?

– У мене є припущення. НАБУ почало реально добігати до перших осіб команди Зеленського. Наприклад, до (віцепрем'єра Олексія) Чернишова.

Почало розкручувати потроху оборонні схеми. Не без проблем, але НАБУ і САП почали бути реальною проблемою для Зеленського і для його команди.

Мені видається, що відбуваються перші кроки для будівництва корупційного авторитаризму.

Я розглядаю свою справу в ширшому контексті: зокрема із непризначенням обраного керівника БЕБ. Кабмін Зеленського тупо забив на пряму норму закону. Закон каже: коли конкурсна комісія обрала переможця і подала в Кабмін, Кабмін має 10 днів на призначення. Крапка. Уряд не може не призначати, думати, фантазувати.

19 стаття Конституції: органи державної влади діють виключно в спосіб і в межах закону. Для Кабміну "слуг" слово царя важливіше, ніж закон. І це, холєра, рафінований прояв авторитаризму.

Я критикував ключовий корупційний закон, яким могли бути легалізовані зловживання в найбільшому фінансовому полі, ще й закритому – закупівлі зброї. Дуже зручно, правда?

Ок, вони закрили мені рота, вони далі контролюють БЕБ. Можливо, якось вони проведуть цей закон. Їм треба нейтралізувати критиків і тих, хто буде наздоганяти за крадіжки – НАБУ і САП. Не ДБР же буде доганяти людей Зеленського за корупцію.

І от мені здається, що кримінальне переслідування мене, спроба провести найбільш корупційний закон за всю каденцію Зеленського, невиконання Конституції Кабміном при призначенні очільника БЕБ – це перші, але дуже очевидні і нахабні кроки в бік будівництва корупційного авторитаризму.

– Що таке корупційний авторитаризм, за вашою версією?

– Це коли можна красти багато, і тобі за це нічого не буде.

Корупційний авторитаризм – це коли президент і його люди крадуть, роблять що хочуть, і за це їх а) не саджають, б) не критикують.

Як красти? Закон про легалізацію корупції. Або в будь-який інший спосіб, через закупівлі зброї, бо вони закриті. Через АОЗ ("Агенція оборонних закупівель" Міністерства оборони – УП). Забираючи гроші в Міноборони, віддаючи їх іншим інституціям, через Phu Lechmar, наприклад…

Важливо, що ти крадеш, і цього не бачать. Важливо, щоб не було тих, хто критикує, або щоб боялися критикувати.

Моя історія – про те, щоб заткнути так, щоб іншим було страшно.

Наступний етап – створення можливостей для знищення антикорупційних органів.

– Тобто ви вважаєте свою справу прологом для демонтажу антикорупційної інфраструктури?

– Я думаю, що починається побудова системи, при якій можна красти, і за це медіа нікого не прикінчать. І закрити Шабуніна – цього замало. Є ще "Українська правда", "Дзеркало тижня", НВ, розслідувачі. По них також буде удар. Наступний крок – знищення тих, хто може вручити офіційну підозру, розслідувати, наздогнати. Це НАБУ, САП і ВАКС.

Я щиро вдячний медіа за підтримку, бо ви – наступні.

Татаров – професійний чувак. Кінчати зразу – не комільфо, спочатку треба показати неефективність. Як це зробити? Забрати можливість розслідувати і заодно прикрити себе. Дати право Генпрокурору контролювати розслідування. Наприклад, не можна почати розслідування щодо корупції при закупівлі зброї без дозволу генпрокурора.

– Хто стоїть за вашими неприємностями? Висунення підозри – це ж не перший крок? До того були інші моменти…

– Розповім, як я служу, бо це додасть картинки. Коли я служив на хабі сил логістики, мене фоткали кожен день.

– Хто?

– Колеги по службі. Я розвантажую, вантажівка прийшла з пайками. Це фізична праця. Мене при цьому фотографували. Усі вдають, що це нормально.

Я запитую: "Ви так робили раніше?" – "Ні, не робили".

Окрім того, щодо мене було кілька службових розслідувань. Я написав пост у телеграмі [3], коли Портнова вбили, де один із меседжів був таким: якщо не зупинитеся, ви, конкретно нинішня влада, Татаров і компанія, то це шлях туди само.

– Є розслідування, чому ви написали пост про вбивство Портнова?

– Формально у зв'язку із забороною на використання телеграма.

– Розслідувала військова контррозвідка?

– Давайте дамо можливість всім вийти з красивим обличчям з цієї історії. Не можна використовувати в політичних розборках військових.

Не можна висилати мене за Харків, щоб адвокати не могли приїхати на обшук, використовуючи начальника Генерального штабу.

Не можна використовувати офіцерів контррозвідки СБУ, щоб вони вибігали з моїм телефоном при вльоті слідчої групи ДБР, щоб потім мутити із вмістом телефону.

Не можна налаштовувати один проти одного Сили оборони.

Це огидно, бо це руйнує найважливіше.

Я з величезною повагою ставлюся до СБУ, яка робить неймовірні операції. Бойова частина СБУ – боги. Але є частинка, яка займається чисто політичними історіями, часто не з власної волі.

– Який департамент?

– Не можна сказати, що якийсь департамент поганий. У контррозвідці безліч неймовірних офіцерів, просто одних з найкращих у світі. А є просто…

Коли вони мутили з телефоном, хіба вони не розуміли, що ми в суді прямо на обранні запобіжного заходу попросимо показати відео обшуку з цими моментами, як знайшли телефон на порозі? У судовому процесі ми попросимо запросити ДВКРівця в суд. І ви розумієте, як це буде виглядати? Вони будуть вигадувати для нього якісь відрядження, нагинатимуть купу людей, щоб все це заперечувати… Але рано чи пізно нам це вдасться.

"Немає Єрмака і Татарова – вони просто виконавці волі Зеленського"

– То хто, на вашу думку, стоїть за кримінальним провадженням проти вас?

– Офіс президента. У мене зараз є дуже проста історія.

Місяців зо 3 назад я перестав говорити "Єрмак, Татаров, Умєров"... Я кажу: Зеленський або міністр оборони Зеленського, або депутати Зеленського.

Бо немає Єрмака і Татарова – вони просто втілення волі Зеленського. Якщо Зеленський проти, він скаже: "Припиніть негайно". Все, і ці двоє нічого не роблять. Депутати, шановні, не реєструйте корупційний треш. І слуги не будуть реєструвати.

Якщо закон про корупційну амністію підписали 123 "слуги народу". 123 слуги – не 13, не 30, а 123! Це можна було так просто зробити? Хай Зеленський дякує Богові, що той закон не проголосують зараз, бо він же має його потім підписати як президент.

Відповідальність на ньому.

- Кабмін не проголосував відповідно до прямої норми закону. Чи Офіс дав вказівку?

- Безвідносно до мотивів, обставин, фінальне слово завжди за Зеленським. Тому і його відповідальність.

Давайте по-іншому подивимося. Я точно переконаний, що в інтересах і Зеленського, і всіх нас – знайти гроші для країни під час війни. Це спільний інтерес. І Зеленський це гарно робить. Він добре збирає необхідні гроші на Заході, який не дуже хоче давати. Зеленський робить так, що важко не давати. Чи полегшує це нам усім і йому в першу чергу інформація в усіх національних медіа і вже багатьох іноземних про те, що кидають за ґрати антикорупційного активіста?

– Вас критикують, зокрема, і за критику влади, поки вона просить грошей для фронту…

– По-перше, не виносити з хати сміття – це шлях в тоталітарну Росію.

По-друге, антикорупційні активісти комунікують на різних майданчиках.

Ми скрізь говоримо, що гроші на війну мають бути безумовними.

Навіть наші критики визнають, що ЦПК зробили багато для отримання зброї для України.

Ми були тією командою, яка возила льотчиків у США, які в Конгресі переконували надати F-16. У дуже багатьох кампаніях ми брали участь як одні з ключових гравців. Ми вміємо правильно працювати із західним медіаполем.

– Окрім того, суспільство дедалі гучніше піднімає тему ВІП-служби для публічних осіб…

– Друзі, приїжджайте зі мною розвантажувати пайки.

Я покажу вам справжню ВІП-службу.

До того ж, я не вважаю що розвантажування пайків – це щось принизливе.

«Аргумент» [4]

На цю тему: