Українська влада не поспішає відновлювати декларування чиновників. Водночас донори вважають: щоб західна допомога не "прилипла" до рук недоброчесних посадовців, контроль за майном чиновників треба відновити. Українські чиновники аргументують відсутність декларацій питаннями особистої безпеки під час війни. Але це брехня.

Про це йдеться у статті видання Цензор.НЕТ [2].

Чиновники "забули" про декларування

Для отримання кредиту від Міжнародного валютного фонду (МВФ [3]) на рекордні $15,6 млрд Україна зобов’язалась до кінця липня відновити обов’язкове декларування статків чиновників, а Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відновити роботу з перевірки їх декларацій.

Ця умова зазначена в Меморандумі з МВФ, опублікованому 31 березня.

Як зазначається на сайті НАЗК, до цих пір тривають консультації з МВФ про норми майбутнього декларування під час війни.

У НАЗК відкрито підтримують законопроект №8071 [4] про відновлення декларування авторства голови партії "Слуга народу" у ВР Давіда Арахамії, що був зареєстрований у парламенті ще у вересні 2022 року.

Весною нардеп від партії "Голос" Ярослав Юрчишин говорив, що у парламенті не має жодних обмежень, щоб прийняти проєкт Арахамії до літа: профільний комітет розглянув документ і рекомендував ухвалити у першому читанні.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина обіцяла відновити декларування у червні [5].

Однак проєкту закону про повернення обов’язкового декларування немає у плані законопроектної роботи парламенту.

Вимоги західних партнерів

Україна має відновити систему декларування статків 22 червня, заявив [6] єврокомісар з питань сусідства та розширення ЄС Олівер Варгеї.

Ще в грудні минулого року для України як країни-кандидата на членство у ЄС було сформовано сім умов, зокрема для забезпечення "сталості боротьби з корупцією" Україна мала відновити роботу системи електронного декларування майна та реалізувати ухвалену Державну антикорупційну програму.

З семи Україна виконала два, зокрема призначила нових керівників САП та НАБУ.

Про негайне відновлення електронного декларування постійно говорять представники G7, GRECO та Світового банку.

На сайті президента [7] 30 січня екс-депутат Київської міськради, радник столичного мера Олексій Гриценко зареєстрував петицію з вимогою відновити обов’язкове декларування. Вона швидко набрала майже 28 тис голосів з потрібних 25-ти.

"Для переважної більшості публічних службовців немає об'єктивних перешкод для подання декларацій: вони не перебувають на лінії фронту, захищаючи державу, і можуть заповнити інформацію про свої доходи", – зазначив автор петиції. Володимир Зеленський її підтримав.

Як позбулися декларування

В травні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, яким зупинила дію норми про обов'язкове декларування держпосадовців до закінчення воєнного стану. Ще раніше НАЗК обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій, мотивуючи це рішення питанням захисту особистих даних.

З часом, мотивуючи зміни потребами військового часу, парламентарі пішли ще далі: дозволили держслужбовцям приймати подарунки будь-якої вартості "для передачі на потреби армії" чи гуманітарну допомогу постраждалим від війни.

Одночасно держслужбовцям та чиновникам місцевого самоврядування дозволили займатись "іншою оплачуваною діяльністю", якщо вони знаходяться у відпустці без збереження зарплати або у разі простою.

Наразі подання декларацій за 2021 та 2022 роки лишається повністю добровільним, так би мовити за бажанням посадовця.

За 2021 рік декларації подали біля 400 тис. посадовців, за 2022-й – близько 250 тис. Але топ-чиновників (міністрів, народних депутатів, очільників обладміністрацій) серед них менше 10%.

"Відновлення обов’язку декларування критично необхідне, адже значна частина декларантів все ж таки ще не подали декларації навіть за 2021 рік, не кажучи про 2022-й. Існують ризики приховування статків під час воєнного стану, в тому числі привласнення коштів, спрямованих на відбудову чи гуманітарну допомогу, а також спливу термінів притягнення до відповідальності за недостовірне декларування за 2021 рік", – зазначив заступник Голови НАЗК Андрій Вишневський.

На 5 квітня, як інформував голова НАЗК Олександр Новіков, за 2021 рік було подано до 400 тис декларацій з 800 тис загальної кількості, але серед декларантів топ–чиновники зустрічалися лише у кілька десятках випадків.

"Кубраков, Резніков і Шкарлет з міністрів подали декларації, з заступників керівника Офісу президента – Татаров, Сибіга і Шурма. Інші високопосадовці Офісу президента та міністри декларації на сьогодні не подали", – заявляв Олександр Новіков. Ці цифри стосуються виключно 2021-го року, року до повномасштабного вторгнення.

Декларації за 2022-ий жоден з топ-посадовців не подавав.

Що пропонує проєкт 8071?

Проєкт Давіда Арахамії, який підтримують у НАЗК, зокрема скасовує норми, що прямо дозволяють посадовцям під час воєнного стану не подавати декларацію.

Документ встановлює, що

•  

  особи, які у 2022 році не подали декларацію подають її не пізніше 60 календарних днів з дня набрання чинності законопроєкту

•  

  в той же час особи, які не подали декларацію у зв’язку з виконанням завдань в інтересах нацбезпеки і оборони, безпосередньою приймають участь у веденні воєнних (бойових) дій, або на тимчасово окупованій території, іншими обставинами, спричиненими військовою агресією рф, не підлягають притягненню до відповідальності за несвоєчасне подання.

•  

  особи, призначені у період дії воєнного стану на політичні посади, на посади державної служби, в органах місцевого самоврядування, керівників держ та комунальних підприємств, установ, організацій, подають декларацію. Та подають документ про підтвердження рівня володіння державною мовою протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, у разі якщо такий документ не був поданий ними раніше.

•  

  У разі якщо особа, яка під час дії воєнного стану призначена на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посаду з підвищеним корупційним ризиком, не пройшла спеціальної перевірки, вона звільняється з посади "протягом трьох робочих днів після завершення цього строку".

У Головному науково-експертному управління Апарату Верховної Ради знайшли кілька серйозних ляпів у проєкті. По-перше, незрозуміло про який строк для звільнення йдеться у разі не проходження спецперевірки.

По-друге, проєкт так виписано, що строку подання декларації (за умови, якщо такий документ не був поданий) чиновниками, які вже були призначені з 24 лютого 2022 року на свої посади, не визначає.

По-третє, експерти дійшли висновку, що за неподання декларації посадовцям, що були призначені з 24 лютого 2022 року до дати набрання чинності майбутнього закону, таке покарання як звільнення не загрожує, бо не передбачене проєктом.

Ще законопроєкт Арахамії передбачає зміни у законодавство, що не пов’язані з декларуванням. Зокрема Арахамія пропонує надати НАЗК повноваження на період дії воєнного стану вносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування, зміни або скасування санкцій; брати участь у взаємодії з органами та установами іноземних держав щодо застосування та реалізації санкцій.

Можливості не декларувати від міністра

Окрім документа Арахамії стінами парламенту гуляють інші проєкти, пов’язані з декларуванням. Наприклад, у ВР зарєстровано альтернативний проєкт про обов’язкове декларування від міністра юстиції Дениса Малюська. Його ніби міністр вже попередньо узгоджував з представниками МВФ.

За інформацією виконавчої [8] директорки "Центру протидії корупції" Олени Щербан, цей проєкт дозволяє не декларувати "з безпекових питань" одразу два об’єкта нерухомості: місце проживання родини декларанта за кордоном, і власне його місце проживання в Україні.

"Тобто ми не побачимо в деклараціях активів дружини нардепа Торохтія [9], ми не побачимо можливих віл в Іспанії та інших місцях… Ми розуміємо, що під час війни багато чиновників точно купували нерухомість закордоном, і тепер не хочуть їх показувати. Ключова мета (проєкту) приховати нерухомість. Також ведуться дискусії, щоб не декларувати майно, що перебуває в оренді (…), - говорить Олена Щербан, - "По топ-чиновникам декларації повинні бути публічні. Політики намагаються приховати все, що можливо від людського ока, обґрунтовують безпековими проблемами, хоча жодних загроз безпеці немає: детальної інформації про адреси ніколи не публікувались. Тому всі депутати і топ-чиновники, які сидять в Києві, вже давно могли б подати відкриті декларації".

За її словами, ключова проблема в тому, що і в проєкті Арахамії, і в проєкті Малюськи декларування повертають в обрізаному вигляді. Не передбачається публічних декларацій, повертається лише обов’язок декларуватись.

Вгорі: Нові апартаменти дружини депутата Слуги народу Торохтія у Болгарії, які були придбані під час війни. Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [10]

На цю тему:

• G7 про пріоритети реформ в Україні: посилення НАБУ та САП, відновлення декларування, забезпечення правосуддя в КС [11]
• Владу України змусили відновити декларування своїх статків [12]
• ВАКС «відмазав» «слугу» Камельчука від відповідальності за недостовірне декларування [13]
• Вищий антикорсуд «пробачив» нардепу-слузі недостовірне декларування, бо той «покаявся» [14]
• 91,7 % українців - за відкриті декларації про «воєнні» доходи чиновників. Влада — проти [15]