Влада провалила "відновлення" і бреше: математика розбитих вікон

Важная новость

Після публікації матеріалу ZN.UA « [2]Зруйноване відновлення. Чому українцям нікуди повертатися» [2], написаного у співавторстві з Георгієм Могильним [3], влада мовчала. Як і після тематичного блоку в рамках телемарафону «Єдині новини#разом на Суспільному», де колеги дали нам можливість озвучити проблему. А ось люди не мовчать. У редакцію надійшов лист від жительки Ірпеня Ії Лапіги, чия сім’я з травня (!) чекає, коли у квартирі багатоповерхового будинку ЖК «Київський» замінять двоє наскрізь пробитих вікон. Зараз пробоїни забиті шматками ДСП, але з дитиною в кімнаті вже неможливо спати через холод.

Ми розуміємо, що річ не в проблемі окремо взятої сім’ї української громадянки Лапіги, а в усій системі державного управління, яка провалила відновлення зруйнованого передусім на рівні дрібних ремонтів. Держава не допомогла людям навіть там, де зробити це було найпростіше, щоб вони могли зимувати у своїх домівках та квартирах. Ідеться про сувору реальність, у якій прямо зараз, на температурному нулі, живуть десятки тисяч людей по всій країні. Причому не тільки на лінії фронту, а й у тих районах, де фронту давно немає, — на Київщині, Чернігівщині та Сумщині.

Тому, скориставшись листом як приводом окреслити проблему особливої громадської значущості, ми тут-таки розіслали його (без офіційних печаток і підписів) по владному ланцюжку всім відповідальним особам — мерові, губернатору, профільному міністру, авторові законопроєкту про компенсації та профільному заступнику в офісі президента. З проханням пояснити, що насправді приховується під парадною вуаллю презентацій в Лугано і що робить очолювана ними інституція, щоб виправити ситуацію. І таки отримали зворотній зв'язок. Хоча й не від усіх.

Версія міста

Мер Ірпеня Олександр Маркушин оперативно повідомив, що «місто прорахувало кошторис на 1142 тис. грн (вартість по конкретному корпусу Ії Лапіги) й подав дані в Департамент регіонального розвитку Київської ОВА. Тепер Ірпінь чекає фінансування».

Тут уточнимо, що всі виміри та підрахунки було зроблено в цій квартирі (як і в тисячах інших) ще в травні. Однак затверджений Кабміном механізм, який ми докладно описали у згаданій вище статті, настільки забюрократизований, що визначені областю підрядники зі склом часто доходять до своїх клієнтів через місяці після реєстрації пошкоджень та вимірів.

Певна річ, в Ірпені давно підрахували не тільки потреби корпусу ЖК «Київський», а й потреби на заміну вікон для всього міста. За словами мера, в місті внаслідок обстрілів росіян постраждали 634 багатоквартирних будинки: 515 із них потребують поточного ремонту (йдеться саме про вікна), 80 — чекають капітального ремонту, 39 — підлягають демонтажу.

«Для того, щоб повністю закрити питання з вікнами, потрібно півтора мільярда гривень», — уточнив Маркушин.

Багато це чи мало, чи під силу це бюджетові воюючої держави на тлі того, що на повне відновлення Ірпеня, за розрахунками Інвестради міста, потрібен мільярд доларів? Запитання, на яке ми з вами й шукаємо відповідь.

«Зрозуміло, що механізм узгодження з областю та Кабміном дуже затягує час виконання поставлених завдань, однак передусім результат залежить від фінансування, яке через обласну адміністрацію йде з Резервного фонду державного бюджету, — продовжує мер. — У рамках прорахованих кошторисів у травні наша команда на ірпінські об'єкти виділила 150 мільйонів гривень. Переважно це поточний ремонт багатоквартирного житлового фонду. І це всього 10% від необхідних півтора мільярда тільки на вікна. У результаті, з допомогою волонтерів і благодійних фондів нам удалося зробити 120 багатоквартирних будинків, покривши не 10, а 20% потреб ірпінців. Плюс найближчим часом (у листопаді! — І.В.) ми отримаємо з Резервного фонду держбюджету ще 275 мільйонів, що дозволить закрити вікна ще 200 будинків. Таким чином, у планах до середини грудня відпрацювати 320 будинків із 515, а це вже значно більше половини».

Ура? Тим більше що, за нашою інформацією, мерія веде переговори з «Укрзалізницею» про поставку ще 100 віконних конструкцій на конкретні адреси. Однак установлюватимуть їх господарі за власний кошт.

Що стосується приватного сектора, який постраждав набагато більше, то тут і проблем більше. Але тут причина не тільки в забюрократизованому механізмі виконання робіт і фінансах, а саме в законі про компенсації, який восьмий місяць готують до другого читання відповідальні парламентарії. І який, на глибоке переконання авторки законопроєкту Олени Шуляк, «абсолютно не впливає на ситуацію в громадах та дрібні ремонти». (Про що, власне, вона ще раз нагадала у своїй відповіді на наш запит.)

За інформацією мера Ірпеня, всього пошкоджено або зруйновано 3247 приватних будівель. Із них 1130 будинків підлягають поточному ремонту, 1483 зруйновані повністю.

«Однак сюди місто взагалі зайти не може, бо немає закону й немає запропонованого урядом механізму щодо приватного сектора, — продовжує Маркушин. — Правда, є обласна програма відновлення. У рамках пілотного проєкту, зважаючи на наш рівень руйнувань, в Ірпені буде відновлено 14 приватних будинків. Ідеться виключно про пільгові категорії громадян, зокрема родини загиблих воїнів. Це мізер, звісно, один відсоток від необхідного, та хоч щось. В інших областях і такого немає. Плюс 350 адрес, включно з кількома приватними (якщо вони підходять за критеріями), теж отримують допомогу від БФ «Карітас» і ГО «Народна допомога» за малими пільговими програмами».

Як дають собі раду решта 99% приватників? «Ті, в кого є гроші, замінюють вікна, вставляють двері, зводять стіни й криють дахи самі, — продовжує мер. — При цьому збирають чеки, заповнюють акти, договори з ФОПами та ідуть у мерію по обіцяну компенсацію. Люди приходять із надією, а ми їм кажемо, що механізму компенсації поки що немає. У місцевих бюджетах грошей на це теж немає. Ми чекаємо прийняття закону, і ви теж чекайте».

І, сподіваючись, що всі документи зібрали правильно, люди чекають, разом із тими, хто не мав грошей, тому нічого не ремонтував і залишився взагалі без даху над головою. Як живуть вони? Скільки їх? За інформацією мерії, частина людей виїхала за кордон, частина орендувала квартири, когось прийняли друзі, хтось осів у наданих Польщею українському уряду модульних містечках. Які взагалі не панацея. В Ірпені розмістили три найбільших — по 300 місць, де зігріваються всього 900 людей. Притому що даху над головою потребують понад 16 тисяч містян.

Позиція області

«Перші гроші з Резервного фонду держбюджету область отримала в травні, — коментує ситуацію голова Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Олексій Кулеба. — Це було 400 мільйонів гривень на поточні ремонти. У жовтні Кабмін ухвалив рішення про другий транш, виділивши 600 мільйонів гривень, які тепер ми зможемо витрачати на капремонти, включно з демонтажем і консервацією об'єктів».

За словами Кулеби, наприкінці липня в рамках обласного бюджету між громадами Київщини, що постраждали, було розподілено ще 200 млн грн. Однак про півтора мільярда, які потрібні Ірпеню, аби закрити гештальт із вікнами, губернатор запропонував розмірковувати спокійно, не впадаючи в емоції.

«Так, Ірпінь — місто-герой, він зруйнований і заслуговує відновлення. Однак півтора мільярда на вікна, про які говорить мер, можна оптимізувати, — впевнений Кулеба. — Насамперед ми говоримо про енергоефективність. Вікна нам потрібні, щоб запустити опалювальний сезон. Ірпінь — це місто нових, часто недобудованих і не введених в експлуатацію будинків, місто архітектурних рішень, які передбачали використання великої кількості склопакетів тощо. І тепер усю цю красу знищено. Що в такій ситуації має робити держава?

Насамперед вона має прийти до тих, чиї потреби найбільші. Ми визначили кількість людей, яким потрібно допомогти передусім. Критерій дуже простий: зруйноване майно — їхнє єдине житло. Вся інформація про це міститься в держреєстрах. І це обсяги, з якими ми можемо впоратися. І це вже точно не півтора мільярда гривень. Таким чином ми вирішимо завдання відсотків на 80%. Мої слова, можливо, звучать дуже жорстко, але йде війна. В області нині зруйновано понад 28 тисяч об'єктів».

На думку Олексія Кулеби, в результаті у другій черзі залишиться 20% людей, які не потрапили до списків, не відкрили квартир із різних причин. Такий підхід область уже почала використовувати, ставлячи завдання мерам громад. Зокрема й Ірпеня. Питання лише — чому тільки в листопаді. І чому, отримуючи так мало коштів із Резервного фонду й знаючи ситуацію, обласна адміністрація не лобіювала критичних потреб своїх жителів?

«Треба сказати, що весь цей час в області йшло будівництво, — пояснює Кулеба. — З перших днів повномасштабної війни ми відновлювали критичну інфраструктуру. Тобто відбудовні роботи тривають постійно. З першого дня деокупації».

Але тут варто нагадати, що від початку на рівні Кабміну було прийнято кілька описаних нами у статті управлінських рішень, через які процедура узгодження об'єктів вийшла дуже тривалою. Від цього й постраждала швидкість робіт.

Але річ тут, за словами голови обладміністрації, зовсім не в бажанні області визначати підрядників. «Щоб оперативно відбудовувати зруйноване, Кабмін прийняв постанову прямих договорів, — розповідає Кулеба. — Ми зразу вирішили, що треба брати місцевих і давати роботу людям у громадах. Таким чином підтримати і людей, і місцеву економіку. Механізм здебільшого так і працює. Ми укладаємо прямі договори, й це нормально. Розривається ланцюжок тільки в тих громадах, де великий обсяг робіт. У тому ж Ірпені розривається».

Проте саме в результаті такого підходу область отримала більшу дискрецію в питанні, кому вставити вікна, а кому — ні. «Для мене особисто це було найважче питання, — каже Кулеба. — Понад те, мушу зазначити, що основна частка забудови в області — це приватні будинки. Тому в питанні відновлення ми намагаємося приймати збалансовані рішення, враховуючи як багатоквартирні будинки, так і приватні».

Тут слід уточнити, що для губернатора це не зовсім просте завдання. У світлі, знову ж таки, законопроєкту про компенсації, що завис у парламенті. Хоча Кулеба й не став коментувати цього питання. Однак, за твердженням авторки законопроєкту Олени Шуляк, «його буде прийнято найближчим часом, оскільки нам нарешті вдалося узгодити джерела фінансування компенсацій». На жаль, нардепка у своїй відповіді не уточнила, які це джерела (на цьому наше нетривале листування урвалася), але чергову обіцянку ми отримали. Як і колеги-журналісти в недавньому інтерв'ю, де нардепка розповіла про план завести компенсації під проголосований у Держбюджеті-2023 Спецфонд ліквідації наслідків російської агресії. Депутати мають намір наповнити його 35 млрд грн, частина яких — 13 млрд — нібито вже є, і це арештовані активи російського Сбербанку. Поживемо — побачимо.

Область тим часом виходить із ситуації з постраждалими приватниками як може. «Завдяки президентові й Кабміну, до нас їде багато міжнародних делегацій, включно з благодійними фондами, — розповідає Кулеба. — Певна річ, на велике відновлення зараз ресурсів ніхто не даватиме, — нас щодня обстрілюють, а ось на так звані малі форми — цілком. Ми почали працювати з ООН, «Карітас», UNICEF. Вони не дають на руки грошей і фінансують конкретні приватні будинки та сім’ї з урахуванням не більше чотирьох тисяч євро на один об'єкт. Таким чином ми вже зробили 1200 об'єктів і ще чотири тисячі — в роботі. Це не тільки житло, а й соціальна інфраструктура. Усього в області потребують відновлення 15 тисяч приватних будинків».

«З приводу лобіювання фінансових ресурсів для області. Складно про це говорити, коли йде війна і люди з різних регіонів страждають прямо зараз, — продовжує губернатор. — Тільки на першочерговий ремонт житлового фонду області потрібно 40 мільярдів гривень. Зрозуміло, що все це перспектива. А зараз процес треба розбивати на етапи й пріоритети. По-перше, відновлення критичної інфраструктури (мости, дороги, енергетичні та комунальні об'єкти). По-друге, допомога тим, хто потребує критично. Про те, як це зробити, я вже сказав».

У листопаді на об'єкти, за словами Кулеби, вийдуть близько тисячі бригад. З'являться графіки виконання робіт. «Люди жили в потрясаючій країні. Однак прийшла війна, яка все і всіх змінила. Тепер наше завдання — перемогти в цій війні. Ми як влада робимо все можливе, щоб відповідати на всі виклики часу. Зрозуміло, що є й прорахунки. Не втомлююся закликати всіх відкинути політичні і приватні інтереси, об'єднувати зусилля», — підсумував голова обласної адміністрації.

Лист міністерства

Ньюсмейкер останнього тижня, вже колишній міністр громад і територій Олексій Чернишов, ідучи з Мінрегіону, не гримнув дверми. Хоч він і не допоміг відповістити на ключове запитання цього тексту (молитвами Кирила Тимошенка, Чернишов відбув у НАК, так і не зустрівшись із президентом із приводу своєї програми відновлення України), статистичну картину його помічники прояснили.

Назвавши ситуацію з відновленням/ремонтом пошкодженого та зруйнованого житла «безпрецедентно складною», у міністерстві вважають, що «в рамках своєї компетенції і законодавства Мінрегіон сприяє максимально швидким темпам відновлення житла, сприяє місцевій владі в координації роботи та виділенні фінансування з Державного бюджету, а також у налагодженні зв'язків із закордонними донорами». При цьому нам нагадали, що «Мінрегіон постійно ініціює зміни до законодавства, аби прискорити процес відновлення».

Тут усього два моменти, які уточнюють «успіхи» Мінрегіону: за весь цей час на відновлення з держбюджету було виділено всього 5% від необхідного, а закон про компенсації восьмий місяць лежить у комітеті. Тут точно не завадив би розгорнутий коментар колишнього міністра, але вже як є.

І далі важлива статистика:

за період з 24.02.2022 по 24.10.2022 орієнтовна кількість пошкоджених і/або зруйнованих інфраструктурних об'єктів по Україні становить понад 159,4 тисяч.
житлові багатоповерхові будинки — 16 577 об'єктів (у тому числі пошкоджених — 8932, зруйнованих — 7645);
житлові будинки (приватні садиби) — 125 688 об'єктів (у тому числі пошкоджених — 45260, зруйнованих — 80428).

Уряд у квітні-травні 2022 року виділив із Резервного фонду державного бюджету 1,45 млрд грн для виконання нагальних робіт із відновлення пошкоджених об'єктів: Житомирській ОВА (100 млн грн), Київській ОВА (400 млн грн), Сумській ОВА (250 млн грн);Чернігівській ОВА (250 млн грн), Харківській ОВА (250 млн грн), Київській МВА (200 млн грн).

Так, за інформацією Мінрегіону, на сьогодні завершено виконання першочергових відбудовних робіт, куди, зокрема, входять заміна та встановлення вікон і дверей, ремонт фасадів, дахів і покрівель, на 2453 об'єктах загальною вартістю 940 121 тис. грн, зокрема: у Житомирській області — на 1039 об'єктах (86 030 тис. грн); у Київській— на 734 об'єктах (274 319 тис. грн); Сумській — на 269 об'єктах (173 910 тис. грн); Чернігівській — на 151 об'єкті (159 706 тис. грн); у Харківській області — на 259 об'єктах (246 124 тис. грн).

Нині в цих регіонах тривають ремонтні й відбудовні роботи ще на 711 об'єктах. (Тут важливо зафіксувати, що 500 млн грн ще не освоєно з травня. Що, зважаючи на критичну нестачу фінансування, прямо підтверджує нежиттєздатність ухваленого урядом механізму виконання першочергових робіт, а також нездатність низки громад швидко освоювати ресурси. — І.В.)

Також у вересні-жовтні 2022 року уряд додатково виділив 1,3 млрд грн для Київської (600 млн грн) і Харківської (700 млн грн) областей, які теж буде спрямовано на першочергові роботи з відновлення пошкоджених об'єктів, зокрема на їх капітальний ремонт і реконструкцію.

Крім того, Київській ОВА виділили понад 320,4 млн грн субвенції на придбання будівельних матеріалів для виконання першочергових аварійно-ремонтних робіт на об'єктах, пошкоджених унаслідок бойових дій».

Мовчання Банкової

Промовчав у відповідь на наше звернення (і не вперше) тільки профільний заступник глави ОПУ Кирило Тимошенко, який сидить на самому верху владної піраміди. Воно й зрозуміло, занадто багато справ. Щоденні звіти про те, як семимильними кроками відновлюються громади України, плюс тяганина з вимушеною передачею [4] зручного гуманітарного службового автомобіля ЗСУ, а тепер ще й необхідність стежити за тим, як розгоряється пожежа корупційного скандалу [5], пов’язаного з його протеже — головою Дніпровської ОВА Валентином Резніченком.

Як з’ясувалося, на цьому високому рівні півтора бюджетних дорожніх мільярда (яка іронія цифр!) на рахунки пов'язаної фірми під час війни — взагалі не питання. А на вікна Ірпеня — питання. І, як не дивно, до Тимошенка насамперед.

Адже коли лобістів інтересів постраждалих людей не знайшлося в уряді та парламенті, то де вони ще можуть бути, як не в офісі президента — центрі прийняття всіх державних рішень? Кому ще, як не профільному заступникові глави ОПУ, обізнаному з реальною ситуацією на місцях, підказати вчасно прем'єрові, що виділяти черговий транш на вікна в жовтні, коли вже вдарив перший мороз, м'яко кажучи, неетично?

Кому ще, як не чиновникові, який спритно посунув із теми відновлення Чернишова, перестати надувати щоки й розкрити президентові (якщо він ще не в курсі, звісно) справжню картину того, що відбувається після піару та презентацій у Лугано?

Щоб Верховний головнокомандувач у черговому вечірньому відеозверненні все-таки чесно сказав народу, що нові міста і гроші Заходу — це завтра, а вікна тим, хто мерзне прямо зараз, — сьогодні. Причому і в квартирі, і в приватному будинку. В Ірпені, Бучі, Бородянці, Макарові, Чернігові, Харкові... А потім, позначивши людей, які гостро цього потребують, державним пріоритетом, зняв голови тим, хто цього не забезпечив. Фінансово. Організаційно. Морально. Голосуванням у парламенті за закон про компенсації.

І якщо з цієї правди стартуватиме новий глава Мінрегіону (який, за чутками, буде на прізвище Кубраков і в статусі «віце» очолить і Мінрегіон, і Мінінфраструктури), то, можливо, ситуація почне змінюватися. А якщо з брехні, замовчування, замазування, то людям залишиться тільки сподіватися, що з 67 мільярдів маржового «Великого будівництва», закладених у бюджет-2023, хоча б щось та перепаде на благодійні вікна.

«Аргумент» [6]

На цю тему: