Подаємо текст документа без скорочень:

Заява ВРЦіРО з приводу вимоги від держави-агресора щодо діяльності в Україні Російської православної церкви

З повідомлень медіа стало відомо, що російський правитель Путін 15 серпня 2025 року під час зустрічі на Алясці з президентом США Дональдом Трампом, зокрема, нібито наполягав на гарантіях надання російській мові офіційного статусу в Україні та «безпеки для російських православних церков».

Україна, від початку своєї державної незалежності, відома у світі високими стандартами релігійної свободи, які зберігаються і шануються навіть в умовах воєнного стану.

У серпні 2024 року в Україні був прийнятий Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», яким була заборонена в Україні діяльність Російської православної церкви (РПЦ). Таке рішення Верховної Ради України було зумовлене діяльністю РПЦ, яка безпосередньо бере участь у війні проти України, відкрито проголосила своєю місією знищення українського суверенітету, культури та національної ідентичності, а також благословила застосування зброї масового ураження і відкрито підтримує вбивства мирних українських громадян та незаконну окупацію українських територій. Глава РПЦ, патріарх Кирил, публічно проголошує російську збройну агресію проти України «священною війною» і пообіцяв російським окупантам, які загинуть у цій загарбницькій війні проти України, «відпущення гріхів», чим фактично схвалив убивства українців, у тому числі християн різних конфесій та представників інших релігійних традицій.

Слід зазначити, що Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» не містить автоматичної заборони в Україні релігійних організацій, які пов’язані з РПЦ та входять до її структури. Натомість цим законом передбачені демократичні і правові процедури щодо проведення відповідним державним органом влади дослідження для встановлення наявності чи відсутності зв’язків підлеглості з РПЦ та здійснення інших дій у разі підтвердження афілійованості з РПЦ відповідної релігійної організації України з метою усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Остаточне рішення ухвалює незалежний суд у повній відповідності до принципів демократичного суспільства.

Станом на тепер, Державна служба України з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) провела дослідження і встановила, що релігійне обʼєднання Українська Православна Церква (УПЦ) через свій центральний орган управління - Київську митрополію - зберігає визначені у законі ознаки афілійованості з РПЦ. Відповідно до цього, ДЕСС видала Припис Київській митрополії УПЦ про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації. 15 серпня 2025 року Київська митрополія відповіла ДЕСС, що вимоги Припису не мають стосунку до УПЦ і «не можуть бути взяті до виконання».

Загально відомо, що РФ використовує релігію, зокрема, Російську православну церкву, як зброю для досягнення своїх неоімперських цілей в різних країнах. У зв’язку з цим ряд європейських країн, посилаючись на резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та Європейського парламенту, зокрема «Пропаганда та свобода інформації в Європі» № 2567 (2024), запровадили обмежувальні заходи у відповідь на деструктивну діяльність РПЦ. Фактично керівна структура РПЦ є державною російською структурою, повністю інтегрованою в систему кремлівської агресивної політики. Очевидно, що саме з цієї причини російський правитель захищає інтереси РПЦ на міжнародній арені.

Окремо маємо підкреслити, що на тимчасово окупованих російськими військами територіях України діяльність саме українських релігійних організацій, включаючи релігійне обʼєднання УПЦ, обмежена або цілком заборонена. Російська держава як на власній території, так і ще більшою мірою на окупованих територіях України систематично зневажає і порушує всі базові принципи релігійної свободи, що підтверджується численними звітами.

У зв’язку із зазначеним, ми, члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, висловлюємо підтримку українській державі у відстоюванні законних інтересів України на міжнародному рівні та у розбудові відносин з іншими державами на принципах «дзеркальності». Не можна допустити, щоб Україні нав’язували «асиметричні» зобов’язання щодо спеціального статусу російської мови, культури, Російської православної церкви, участі або не участі в міжнародних організаціях тощо. Україна та український народ вибороли право самостійно обирати свій шлях подальшого розвитку та співпраці з міжнародними партнерами.

Ми благословляємо зусилля, спрямовані на досягнення справжнього, справедливого і тривалого миру в Україні, базованого на повазі до принципів Статуту ООН та міжнародного права, і просимо Всевишнього про їхній успіх та про допомогу для тих, хто ці зусилля здійснює.

Київ, 17 серпня 2025 року