Cаме агресивна політика росії, впроваджувана владіміром путіним і зокрема натяки Москви на готовність застосувати атомну зброю підштовхують рішення Гельсінкі й Стокгольма про вступ в НАТО.

«Я не думаю, що Фінляндія та Швеція вступали б в НАТО, якби путін не напав на Україну... Якщо він хотів не допустити членства Фінляндії та Швеції в НАТО, то він зазнав провалу», - стверджує колишній прем’єр-міністр Фінляндії Алекс Стубб, передає [2] Голос Америки.

«Якщо путін може масово вбивати своїх слов’янських братів і сестер в Україні, то ніщо не зупинить його від таких самих дій деінде», - вказує Алекс Стубб у дописі в газеті Financial Times, опублікованому за день до очікуваного оголошення президента Фінляндії Саулі Нііністо про наміри країни щодо НАТО.

Стубб стверджує, що впродовж Холодної війни нейтральність і позаблоковість Фінляндії була вимушеною, в той час як «традиція нейтралітету Швеції більш тривала й більш ідеологічна».

«Але коли змінюються реалії, то обидві країни адаптуються. Зрештою, безпека - це питання реалій, а не ідеології», - пише Алекс Стубб, підкреслюючи, що громадська думка тепер різко схилилась на користь вступу в НАТО.

На тлі очікування заявок Фінляндії та Швеції на членство в НАТО генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що ті дві країни можуть розраховувати на швидку процедуру вступу.

Тим часом США та інші західні держави дали зрозуміти про готовність гарантувати безпеку кандидатам на перехідний період.

Сполучені Штати «готові надати різні запевнення щодо безпеки» обидвом країнам заявила прем’єр-міністерка Швеції Анн Лінде після переговорів у Вашингтоні на початку травня.

Британський міністр оборони Бен Воллес сказав, що «неможливо собі уявити, щоб Британія не прийшла на допомогу Фінляндії та Швеції у разі нападу на них».

Прем’єр-міністр Борис Джонсон розпочав 11 травня дводенний візит до Стокгольма і Гельсінки, який розглядають як підтвердження обіцянок Лондона.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Швеція та Фінляндія «в будь-якому випадку можуть розраховувати на німецьку підтримку, незалежно від членства в НАТО, а також упродовж періоду, поки воно буде вирішене всередині НАТО».

Прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін сказала 4 травня журналістам у Копенгагені, що найкращим способом гарантування безпеки на перехідний період було б зробити так, «щоб процес ратифікації був якомога коротшим».

 «Аргумент» [3]