"The Wall Street Journal" проаналізував чернетковий варіант мирної угоди між Україною та Росією від 15 квітня 2022 року, вважаючи, що цілі Кремля не дуже змінилися за два роки і він знову волів би перетворити Україну на нейтральну й вразливу державу у випадку переговорів.

Про це, як зазначає УП [2], пише американське видання "The Wall Street Journal [3]".

"Контури угоди, якої, ймовірно, хоче російський лідер, можна побачити в проєкті мирного договору, розробленому російськими та українськими учасниками переговорів у квітні 2022 року, приблизно через шість тижнів після початку війни.

Західні чиновники та аналітики кажуть, що ці цілі залишаються в основному незмінними після двох років бойових дій: перетворити Україну на кастровану державу, постійно вразливу до російської військової агресії.

Хоча загальні контури мирних переговорів, які в кінцевому підсумку виявилися безуспішними, були розкриті, повний 17-сторінковий документ, з яким ознайомилися The Wall Street Journal та інші джерела, знайомі з ходом переговорів, не був оприлюднений.

У документі, датованому 15 квітня 2022 року, описується, як учасники переговорів з обох сторін намагалися припинити бойові дії, погодившись перетворити Україну на "постійно нейтральну державу, яка не бере участі у військових блоках", позбавивши її можливості відновлювати свою армію за підтримки Заходу і залишивши Крим під фактичним контролем Росії" - йдеться у статті.

На думку WSJ, документ демонструє, на які глибокі поступки готові були піти учасники переговорів з української сторони в перші тижні війни і до яких компромісів може схиляти Україну Росія, якщо західна військова підтримка вичерпається й РФ отримає значні територіальні здобутки.

У проекті договору йдеться про те, що Україні буде дозволено прагнути до членства в ЄС, але не буде дозволено приєднуватися до військових альянсів, таких як Організація Північноатлантичного договору (НАТО).

Згідно з драфтом, іноземна зброя не буде допущена на українську землю. Збройні сили України будуть скорочені до певного розміру. Росія прагнула обмежити все: від кількості військ і танків до максимальної дальності стрільби українських ракет.

Кримський півострів, вже окупований Росією, залишався б під впливом Москви і не вважався б нейтральним. Майбутнє східної України, окупованої Росією у 2014 році, не було включено до проєкту, це питання залишили до особистого обговорення Володимира Путіна й Володимира Зеленського, які так і не зустрілися.

Москва також наполягала на тому, щоб російська мова функціонувала нарівні з українською в органах влади та судах – на цей пункт Київ не погодився.

Договір мав бути гарантований іноземними державами, серед яких у документі перераховані США, Велика Британія, Китай, Франція та Росія. На ці країни було покладено обов'язок захищати нейтралітет України в разі порушення договору.

Але поки договір буде чинним, ішлося в документі, країни-гаранти будуть зобов'язані "припинити міжнародні договори та угоди, несумісні з постійним нейтралітетом України", включно з будь-якими обіцянками двосторонньої військової допомоги. Міжнародні гарантії безпеки не поширюватимуться на Крим і Севастополь.

На думку WSJ, підсумковий документ "значною мірою базується на договорі 1990 року, який створив об'єднану Німеччину, коли війська Радянського Союзу залишили Східну Німеччину за умови, що країна відмовиться від ядерної зброї та обмежить чисельність своєї армії".

Проект договору з Україною передбачав заборону іноземної зброї, "в тому числі ракетної зброї будь-якого типу, збройних сил і формувань".

Москва хотіла, щоб чисельність Збройних сил України не перевищувала 85 000 військовослужбовців, 342 танків і 519 артилерійських знарядь. Згідно з документом, українська сторона на переговорах вимагала 250 000 військовослужбовців, 800 танків і 1 900 артилерійських установок.

Росія хотіла, щоб дальність польоту українських ракет була обмежена 40 кілометрами.

Інші питання залишалися невирішеними.

Зокрема, що станеться, якщо Україна зазнає нападу. Росія хотіла, щоб усі держави-гаранти домовилися про відповідь, а це означало, що уніфікована відповідь була б малоймовірною, якби Росія сама була агресором. У разі нападу на Україну українські учасники переговорів хотіли, щоб її повітряний простір був закритий, що вимагало б від держав-гарантів забезпечення безпольотної зони і надання зброї з боку гарантів, що не було б схвалено Росією.

Росія хотіла додати Білорусь як гаранта; Україна хотіла додати Туреччину.

Українські учасники переговорів виділили курсивом текст, який вказує на те, що вони відмовилися обговорювати російський пункт, який вимагає від Києва відкликати претензії щодо переходу під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, який переслідує військові злочини.

Вони також не погоджувалися ратифікувати пункт про скасування всіх взаємних санкцій.

Переговори продовжувалися – навіть через Zoom – але врешті-решт припинилися в червні 2022 року, пише WSJ.

Тоді домовленостей не досягли. Однак, як пише видання, документ відображає глибоко вкорінені російські фобії про те, що Захід на чолі зі США роками розвивав Україну як так звану "антиросію", щоб підірвати, стримати і спробувати захопити контроль над Росією. Москва після того, як спроба взяти під контроль Київ провалилася, намагалася припинити підтримку Києва з боку Заходу шляхом угоди.

Путін на зустрічі з кількома африканськими лідерами 17 червня 2023 року продемонстрував документ, який, за його словами, був підписаний головою київської переговорної групи. За його словами, проєкт складався з 18 статей з додатками, що визначали кількість військовослужбовців і бронетехніки, але в Києві "відкинули це".

Зараз Україна заявляє, що не розпочне мирних переговорів, поки Росія не виведе війська з її території. Президент Володимир Зеленський переконаний, що припинення бойових дій просто дозволить Росії переозброїтися і краще атакувати Україну в майбутньому.

І хоча президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на початку цього тижня запропонував відновити переговори, будь-яка нова спроба досягнення миру виглядає малоймовірною в найближчому майбутньому, пише WSJ.

При цьому з посиланням на аналітиків зазначає, що військова перемога будь-якої зі сторін виглядає все більш недосяжною. Хоча лінія фронту майже не просунулася за рік, песимізм щодо перспектив України зростає. Росія нещодавно зробила перший значний прорив за кілька місяців, а у київських сил закінчуються боєприпаси і людські ресурси.

WSJ додає, що, за даними аналітичного центру Chatham House, з моменту свого першого вторгнення на схід України та анексії Криму в 2014 році Росія порушила понад 400 міжнародних договорів і конвенцій.

Більше того, всі попередні угоди про припинення вогню або мирні договори за участю Росії в Грузії, Сирії та Україні були згодом використані Кремлем для власної вигоди.

Вгорі: Володимир Зеленський та владімір путін. Фото 2019 року

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Зеленський: або заключу мирну угоду з Путіним, або піду [5]
• Про "Майдан-3": як антимайданівці стали "патріотами" [6]
• Зеленському знову примарився Третій Майдан [7]