Як можна втекти з російської мишоловки - про це йдеться у статті видання ZN.UA [2].

Сьогодні силоміць вивезені окупантами громадяни, депортовані діти з дитбудинків, особи без громадянства, які тривалий час проживали на території нашої держави, можуть повернутися додому: з 14 листопада 2022-го в Україні працює експериментальна процедура оформлення посвідчень на повернення українців, котрих було силоміць вивезено до РФ. Це посвідчення допоможе громадянам України, «евакуйованим» росіянами, повернутися додому.

Посвідчення на повернення можуть зробити як громадяни, що наразі перебувають у Росії, так і їхні родичі в Україні, аби потім передати його евакуйованим-депортованим особам через волонтерів чи знайомих.

Із цим посвідченням примусово депортовані з України громадяни можуть виїхати з Росії через треті країни, зокрема Латвію, Литву, Грузію та Естонію.

У грудні 2022 року Державна міграційна служба України вже оформила перші посвідчення на повернення людей додому. Ба більше, за словами Уповноваженої президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук, на кінець листопада вже вдалося забрати 119 депортованих до РФ дітей.

Депортація чи евакуація?

Обстріли на лівобережжі Херсонщини щодня забирають у людей домівки. Щодня й щоночі орки обстрілюють майно цивільних, інфраструктуру та риють окопи в центрі й на околицях міст. Українці, які досі залишаються в сірій зоні, просто моляться, щоби вижити. Страх змушує прийняти рішення, яке вони відкладали до останнього: тікати. Але як?

Єдиний шлях через пропускний пункт Василівка на територію, підконтрольну Україні, з 15 грудня заблокований самими ж окупантами. Наразі залишається один вихід: виїжджати через Крим. 

Українські перевізники, які евакуюють людей через півострів до Європи, беруть з кожного пасажира близько 400–500 доларів США. Але більшість цивільних, що відмовилися співпрацювати з росіянами, втратили роботу і таких грошей не мають. Окупанти це розуміють, тому влаштовують власну безкоштовну «евакуацію» для українців — мовляв, для порятунку їх від жорстоких обстрілів ЗСУ.

Зараз стратегія рашистів полягає в тому, щоб навести страх на населення і примусити його добровільно депортуватися до країни-агресорки, змішати українців і росіян та збільшити кількість населення в малолюдних регіонах РФ.

Сьогодні на території лівобережної Херсонщини залишаються жити два типи цивільних: перший — ті, хто відправив своїх родичів на підконтрольну Україні територію, а сам залишився охороняти майно від рук окупантів, другий — ті, хто понабирав російської гуманітарки і став у чергу по житлові сертифікати від росіян у надії прикупити квартирку в РФ. Адже сьогодні країна-агресорка дає можливість українцям оформити «жилищные сертификаты» у Скадовську, Генічеську або ж у самій Росії.

«Так, одна моя знайома поїхала в Анапу, щоб купити там квартиру і потім повернутися в Україну...» — розповідає жителька села Залізний Порт.

Але чи дійсні ці сертифікати? Якщо так, то де саме українці можуть придбати житло?

Тут слід згадати про третій тип цивільних. Це ті люди, котрі відкрито заявляли, що «расія тут навсєгда». Вони вже давно накивали п’ятами, але не в «рускій мір», а до Європи або ж Канади. Тому, на жаль, часто депортованими є люди, в яких просто не залишалося іншого виходу, крім як поїхати в невідомість. Куди саме?

Спочатку окупанти «евакуюють» українців до Краснодарського краю, зокрема Анапи, Туапсе. Звідти пропонують поїхати далі — до Єкатеринбурга або ж Мурманська. Але ввічливо пропонують не завжди, є багато випадків, коли під час проходження процедур у фільтраційних таборах рашисти просто забирають у депортованих українців паспорти і вручають прописку, але не московську чи пітерську, а мурманську, де спостерігається велика нестача населення.

«Знайома зателефонувала мені в такому піднесеному настрої, мовляв, їх в Анапі заселили в такий шикарний готель, де їжа, напої безкоштовні. Проте через кілька днів телефонувала знову, але вже в сльозах, що їх не відпускають додому», — ділиться жителька Голої Пристані.

Дорога в один кінець?

Сьогодні неможливо назвати точну кількість депортованих до РФ українців. За словами президента України Володимира Зеленського, представники країни-агресорки «евакуювали» понад 1,6 мільйона громадян. Хто погодився на виїзд, уже повідомляють, що ніякої грошової або ж житлової допомоги немає. Українці перебувають у наметових містечках і вже шукають шляхи повернення.

Але повернутися звідти не так легко. Бо головною проблемою депортованих є відсутність документів, які російська влада відбирає або знищує під час переїздів через фільтраційні табори. На місці ж людям вручають новий російський документ. Такі фільтраційні табори були під час «евакуації» біженців із Маріуполя, для яких виїзд в Україну РФ блокувала, і вони змушені були тікати до «імперії». Зараз ця проблема стосується лівобережної Херсонщини, звідки можна виїхати тільки через Крим.

Серед депортованих багато дітей-сиріт, дітей, чиїх батьків позбавили прав, яких розділили з батьками під час фільтраційних заходів. За словами Уповноваженої президента Дар’ї Герасимчук, із початку повномасштабного вторгнення Росія силоміць вивезла понад 13 тисяч дітей. Точні ж дані ми знатимемо тільки після визволення захоплених територій. Адже з кожним днем кількість випадків насильного вивезення зростає.

Часто росіяни вивозять дітей, у яких немає батьків, зокрема 15 неповнолітніх сиріт, що проходили лікування, вивезли з Маріупольського санаторію; вихованців Олешківського дитячого будинку в листопаді депортували до психіатричної лікарні в Сімферополі. Усіх здорових дітей, які навіть мають родину в Україні, окупанти віддають у прийомні сім’ї, а ті вже оформляють новому членові сім’ї російське громадянство. Після цього документально довести своє батьківство рідним дуже складно.

Уже майже 11 місяців окупанти продовжують створювати для свого народу видимість, що вони рятують українців від самих же українців, евакуюючи дорослих та дітей у «мишоловку» у вигляді Краснодарського краю.

Комусь дістається «сир», і вони певний час мешкають у готелі й тільки потім опиняються перед фактом, що додому ніхто не повернеться. А комусь навіть такого шматка «сиру» не дають — поселили в наметове містечко, забрали дітей та документи і вручили мурманську прописку.

Так чи інакше, але для кожного українця ця мишоловка рано чи пізно закриється. Тоді останньою надією на повернення для силоміць депортованих до РФ стає те саме посвідчення на повернення — єдиний документ, котрий посвідчує українське громадянство.

Фото: Getty Images

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Росія здійснює “фільтрацію” українців як частину плану геноциду проти українського народу [4]
• Історія жінки, яка вийшла з Маріуполя пішки [5]
• Злочини російських окупантів: Викрадення дітей, затримання і тортури [6]