У США за останні 30 днів було побито понад 2 000 температурних рекордів [3], згідно з федеральними даними. Від лісових пожеж у Греції загинуло щонайменше 40 людей, а в Алжирі — 34.

«Ми встановили чотири рекорди менш ніж за тиждень [в Уткіагвіку, найпівнічнішому місті США], і я б сказала, що це дуже багато за такий короткий проміжок часу», — зауважує Ерін Біллінгс, метеорологиня з офісу Національної метеорологічної служби у Фербенксі, у матеріалі [4] The Washington Post.

За прогнозами одного з недавніх досліджень [5], протягом наступних 50 років від 1 до 3 мільярдів людей опиняться поза межами кліматичних умов, до яки звикли за останні 6 тисяч років (тобто, кліматичні умови на територіях проживання вказаної кількості людей зміняться настільки, що відрізнятимуться від умов за усі попередні 6 тисяч років).

Можна було би вважати надзвичайно спекотну погоду цього року просто «волею матінки-природи», однак насправді людство безпосередньо впливає на зміну клімату, яке й сприяє появі рекордно високих температур.

Саме антропогенні зміни клімату викликають усе частіші, інтенсивніші і триваліші теплові хвилі. Група вчених-кліматологів з World Weather Attribution Group заявила, що аномальної спеки цього місяця у Південній Європі, Північній Америці та Китаї не було б, якщо б не зміни клімату [6], спричинені діяльністю людини.

Такими дослідженнями зокрема займається наукова дисципліна під назвою «атрибуційна наука [7]» (attribution science), що постійно намагається з’ясувати відповідь на питання: коли трапляються екстремальні погодні явища, чи винна в цьому антропогенна зміна клімату? Для досліджень науковці використовують потужні комп’ютери, щоб порівняти 2 версії глобального клімату — реального світу, у якому викиди в атмосферу від нашої діяльності нагріли планету на 1.2℃, і контрреального світу без впливу людини на екологію.

«Така сильна спека могла би статися, навіть якщо б люди не нагрівали планету, але шанс появи, найвірогідніше, був би менший. І навіть така незвичайна хвиля спеки була б менш інтенсивною», — пояснює [8] Реймонд Чжун, журналіст, який пише про кліматологію.

Європа

Південну Європу в липні охопила хвиля спеки, яка підвищує ризик пожеж і смертей.

У деяких частинах східної Сицилії [9] температура піднялася до 47,6℃ у липні, що близько до європейського максимуму в 48,8℃, зафіксованого на острові два роки тому.

25 липня в Італії 16 міст оголосили стан тривоги через високі температури. До них належать Палермо та Катанія, де останніми днями часто відбуваються відключення електроенергії та водопостачання, у яких місцеві чиновники частково звинувачують спеку.

Лісові пожежі змусили закрити аеропорт Палермо [9] на Сицилії на тлі того, як екстремальні погодні умови продовжують вражати Італію. Сильні шторми також завдали шкоди: щонайменше дві смерті зафіксували на півночі країни.

У Мілані нічний шторм зривав дахи та виривав дерева, блокуючи дороги та порушуючи роботу наземного транспорту у фінансовій столиці Італії.

У Греції [10] унаслідок поширення лісових пожеж загинули щонайменше 40 людей. Пожежі також спричинили масові вибухи на складі боєприпасів ВПС у Неа-Анхіалосі.

Влада активно евакуює людей [11] з районів поблизу двох центральних грецьких міст, Волоса і Ламії, яким загрожують нові спалахи лісових пожеж. Тим часом на островах Родос, Корфу та Евія вогонь продовжує розгоратись — тільки з Родоса евакуювали близько 19 000 [12] місцевих жителів і туристів, що стало найбільшою у країні превентивною пожежною евакуацією.

Пожежники поступово втрачають надію, адже через вітер вогонь зупинити майже неможливо.

«Щодня, щоночі ми тут, і у нас нічого не виходить», — сказав Савас Філадеріс в інтерв’ю Reuters.

У Великій Британії червнева спека не просто побила всі рекорди, вона їх розтрощила: температура була на 0,9°C спекотнішою за попередній рекорд, встановлений у 1940 році, а це величезна різниця.

Африка

В Алжирі під час пожеж загинули 34 людини [13], з яких десятеро були солдатами, що намагались врятувати людей. Більше 1500 родин вимушені були евакуюватись і близько 1700 будинків залишились без електрики.

Водночас Яміна Сахеб, лідерка групи експертів ООН зі зміни клімату (МГЕЗК) розповіла ВВС, що люди в африканському регіоні, які теж страждають від пожеж, відчувають себе кинутими напризволяще без підтримки міжнародної спільноти. «Люди налякані і не розуміють, чому немає міжнародної допомоги», — наголосила вона.

Азія

Тим часом у Японії замість загрозливого полум’я — бурхливі потоки дощів і смертоносні повені. За словами метеорологині Саяки Морі, у липні температура в Токіо перевищувала 35℃ дев’ять разів (що є рекордним показником для цього місяця), у той час як кілька міст встановили рекорди з погодинної та добової кількості опадів.

На південному заході Японії нещодавно проливні дощі спричинили зсуви і повені, унаслідок чого загинуло щонайменше 3 людей [14] і кілька зникли безвісти. У префектурах Фукуока, Саґа, Ойта через дощову небезпеку влада наказала десяткам тисяч жителів [15] покинути свої домівки.

Погода у Східній Азії загалом «надзвичайно спекотна», зокрема й у В’єтнамі, Гонконгу та південно-східному Китаї, наголосив [16] погодний історик Максиміліано Еррера у своєму Twitter.

Америка

На іншому континенті, зокрема, у США наприкінці липня більшість населення опинилось під загрозою сильної спеки, яка поширюється не тільки на південні, а й на центральні та східні штати.

Навіть у найпівнічнішому штаті США, Алясці, аномальна спека — температура сягає [4] 32℃. Над Аляскою спостерігається стійкий «тепловий купол» — метеорологічне явище, коли в атмосфері утворюється обмежена область гарячого океанського повітря, яке ніби потрапило під уявну чашку.

Тепловий купол утримує високі температури і підтримує високий рівень вологості. Усередині короткі хвилі висотного холодного повітря з низьким тиском і завихреннями, рухаються вгору і навкруги теплового купола. Кожна з них може викликати зливи та шторми.

У Канаді дим лісових пожеж забарвив небо на східному узбережжі в апокаліптичний помаранчевий колір. Пожежі у країні викинули в атмосферу вдвічі більше диму, ніж за весь попередній рік, повідомляє [17] кліматичний монітор ЄС. Цього року у Канаді вогонь вже спалив близько 12 мільйонів гектарів землі.

Нагрівання океанів і послаблення течій

Морські хвилі спеки нині охоплюють близько 44% світового океану [18] (зазвичай це 10%), і вони можуть «сильно впливати на морське життя, а також прибережні громади та економіку», згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень.

Активне підвищення температури поверхні океанів почалось з березня 2023-го. Науковці вважають, що на це вплинула сукупність факторів:

• масивні теплові куполи;
• збільшення рівня забруднення повітря через кораблі;
• послаблення вітрів, що переносять менше пилу з Сахари над Атлантичним океаном;
• вплив антропогенної зміни клімату та Ель-Ніньйо — аномального потепління води в тропічній частині Тихого океану, що змінює погодні умови в усьому світі.

«Важлива причина, чому ми спостерігаємо так багато рекордів — те, що відбувається перехід від незвично тривалої трирічної Ла-Ніньї, яка знижувала температуру, до сильної Ель-Ніньйо», — каже [19] доктор Зік Хаусфатер, кліматолог з Berkeley Earth.

Це призводить до частішої появи пожеж та повеней, робить урагани сильнішими, адже підвищує температуру на суші. Зокрема підвищення температури океанів посилило пожежі у Греції та інших країнах південної Європи та північної Африки, про які ми писали вище.

Також Ель-Ніньйо негативно впливає [20] на економіки Індії, Єгипту, Гани, Кенії, Філіппін, згідно з індексом Standard Chartered Bank: різкі перепади опадів знищують посіви для цих країн, які займаються активним експортом сільськогосподарської продукції.

Крім того, данські дослідники виявили [21], що через потепління до кінця століття нас може чекати різке ослаблення течій або навіть їхнє зникнення.

В іншому дослідженні [22] британських та іспанських вчених виявилось, що потепління, спричинене людиною, могло змістити струменеві потоки в обох півкулях до полюсів за останні десятиліття. За словами головного дослідника Тіма Вуллінґса, потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти цей потенційний зсув. Якщо тенденція зберігатиметься, субтропічні регіони можуть стати більш вразливими до більшої спеки і посухи.

Руйнування біорізноманіття

Рекордна спека у поєднанні з малою кількістю сезонних мусонів негативно впливає на флору та фауну. Наприклад, зазвичай адаптовані до спеки кактуси сагуаро [23] відкривають свої продихи і роблять газообмін вночі, однак нині навіть у цей час доби високі температури все ще тримаються, тому кактуси втрачають багато води і «задихаються».

Аномально теплі океани посилюють теплові хвилі, що негативно впливає на морське життя і руйнує коралові рифи — біля Флориди, США, їхній рівень смертності сягає 100% [24].

Безпрецедентна спека в океані також змінює спосіб харчування, дихання та поведінки акул: ці процеси у них пришвидшуються вдвічі [25] кожні +5℃ температури води — про це свідчить дослідження екофізіологині та біомеханіка Валентини Ді Санто. Це означає, що їм потрібно використовувати більше енергії просто щоб жити, частіше харчуватись. При цьому через кліматичні зміни частина риб, якими якраз харчуються акули, мігрує на північ, у прохолодніші води.

В інших регіонах, навколо Австралії, у Середземномор’ї, змінилися цілі екосистеми, зникли ліси водоростей, морські птахи, а кити голодують.

Просідання економіки

Через спеку гине врожай, затоплюються цілі райони, різко зростають страхові тарифи та знижуються прибутки від туризму. І що важливо для державних економік і громадян, все це призводить до загальної втрати продуктивності.

Навіть якщо людина «молода і здорова» за температури 32℃ продуктивність падає на 25% [26], а за 37℃ вже на 70%. Це особливо вдаряє по бідним країнам, де люди втрачають до 5% заробітної платні [27] за кожний спекотний день — для заможних країн цей показник складає менше 1%.

«Тихий убивця»: як спека впливає на здоров’я

Спеку називають «тихим вбивцею», який щороку забирає тисячі життів — у 2022-му в Європі більше 60 000 людей загинуло у період спеки. Небезпеку не завжди можна побачити неозброєним оком.

«Висока температура» ще не відображає повної картини впливу кліматичних змін на людину. Це робить «високий температурний індекс», який показує, як погода відчувається.

Температурний індекс поєднує показники температури повітря, відносної вологості повітря, враховуючи метеорологію і біологію. Чому це важливо? Якщо температура повітря 32℃, вологість може «додати» ще +10-15℃. Саме тому 32℃ можуть відчуватись як 40℃ і більше.

За надмірно високого теплового індексу нам важко боротись зі спекою, адже наш природний механізм охолодження — потіння — втрачає ефективність. Це може призводити до серцевих нападів, судом, теплового виснаження.

За даними останніх досліджень, наша вразливість до небезпечного рівня теплового індексу може збільшитись у 10 разів через кліматичну кризу.

«Невидимий» вплив спеки особливо впливає на вразливі групи населення.

«Це не ураган, шторм чи лісова пожежа, коли ти знаєш, де ушкодження. Літня самотня жінка, яка живе у своїй квартирі одна… Ми можемо знайти її занадто пізно», — розповідає Джейн Гілберт, начальниця з боротьби зі спекою Маямі.

Що пропонує влада?

Наприкінці липня більшість населення США опинилась під загрозою сильної спеки. Наприклад, у штаті Арізона вже близько місяця температура тримається вище позначки 43℃, тому у Феніксі, Маямі і Лос-Анджелесі призначили начальників по боротьбі зі спекою, які активно інформують населення щодо небезпеки. За словами експертів, це важливий перший крок, однак органам місцевого самоврядування буде нелегко.

«За все своє життя я не був стільки біля телефону і не надсилав стільки повідомлень», — розповідає Девід Хондула, начальник тепломережі Фенікса.

Начальники по боротьбі зі спекою вже продумують довгострокові кроки, які дозволять вберегти міста у спекотнішому майбутньому. Наразі у Маямі тренують персонал та організаторів літніх таборів реагувати на надзвичайні ситуації, пов’язані зі спекою, а також наймають волонтерів, щоб розповсюджувати засоби захисту — зокрема охолоджувальні рушники та пакети з електролітами. У Лос-Анджелесі також встановлюють більше питних станцій і охолоджувальних центрів у публічних бібліотеках для людей, що не мають дому, і тих, хто працює на вулиці у спеку.

Управлінці намагаються залучити якомога більше урядових структур, громадських організацій і бізнесу задля фінансування і спільного впровадження заходів для зниження небезпеки для громадян. Наприклад, розглядається проєкт висадки дерев, щоб було більше тіні (це може знизити температуру [28] у містах більш ніж на 8℃), встановлення прохолодних зелених дахів, електрифікація будівель, доступні охолоджувальні системи для житлової інфраструктури.

У США на федеральному рівні введено нормативні акти для захисту населення від спеки: зокрема стандарти охолодження будівель і захисту працівників, що виконують роботу на відкритому повітрі. Однак це повільна реакція на небезпеку підвищення температур, вважають місцеві управлінці.

27.07 адміністрація Байдена оголосила про нові заходи [29] для вирішення цих проблем.

За словами американського президента, нові заходи передбачають додатковий захист працівників від спеки, поліпшення прогнозування погоди, збільшення доступу до питної води і загалом — поліпшення термостійкості.

Джо Байден доручив Міністерству праці попередити про небезпеку ферми і будмайданчики, де працівники знаходяться під більшим ризиком. Також проводитимуться додаткові перевірки таких місць роботи, щоб уникнути порушень правил безпеки.

Зазначимо, що через спеку у 2021 році США втратили понад 2,5 мільярда годин праці [30] у сільському господарстві, будівництві, виробництві та сфері послуг, згідно з даними, зібраними журналом The Lancet. Відповідно до іншого звіту у 2020 році втрати на ринку праці коштували економіці близько 100 мільярдів доларів, і ця цифра вірогідно зростатиме [31] аж до 500 мільярдів доларів щорічно до 2050 року.

Також з бюджету виділили більше $1 млрд Лісовій службі США на висадку дерев у містах і містечках, $152 млн на зберігання води і трубопровід для постраждалих під посухи західних штатів, а також $7 млн на покращення прогнозування погоди, щоб бути готовими до екстремальних погодних умов.

Наступного дня після промови, адміністрація президента офіційно запропонувала нові правила економії пального, покликані прискорити перехід країни на повністю електричні транспортні засоби.

Згідно з проєктом [32], автовиробники будуть зобов’язані збільшувати середній пробіг усіх своїх легкових автомобілів на 2% на рік для легкових автомобілів і на 4% на рік для легких вантажівок у період між 2027 і 2032 роками.

Це дозволить скоротити використання бензину в США на 88 мільярдів галонів до 2050 року і запобігти більш ніж 900 мільйонам тонн викидів вуглекислого газу, за оцінками Міністерства транспорту.

Кейт Ґаллеґо, пані мер Фенікса, намагається підштовхнути Конкгрес США схвалити законопроєкт, який вносить екстремальну спеку до переліку надзвичайних ситуацій Федерального агентства з надзвичайних ситуацій. Завдяки цьому штати зможуть отримувати відшкодування за відкриття центрів охолодження, роздачу води та інші заходи, спрямовані на боротьбу зі спекою.

Кліматичний активіст Джеймі Хенн, засновник Fossil Free Media і співзасновник 350.org, теж вказав на цей момент. Він вважає, що оголошення про федеральну надзвичайну кліматичну ситуацію дозволило б президенту прискорити енергетичний перехід і заблокувати проєкти з використання викопного палива без схвалення з боку Конгресу.

За словами американських експертів, захист громадян від високих температур потребує від уряду впровадження широких і дороговартісних інфраструктурних змін, оскільки енергетичні мережі можуть не витримати різкого зростання електрики (наприклад, через використання кондиціонерів).

Частина експертів говорять про необхідність впровадження екологічних будівельних технологій, які б краще захищали мешканців у спеку — особливо у місцях, де використання кондиціонерів відносно обмежене.

Це передбачає оформлення внутрішніх двориків, об’ємні жалюзі, світловідбиваюче фарбування і фасади з білого каменю, які підтримуватимуть природну прохолоду в будинках і зменшать потребу в кондиціонерах.

Традиційні будинки середземноморських країнах, таких як Греція, Італія, Іспанія та Португалія, зазвичай були зведені так, що в них може «гуляти» вітер. Однак там «забувають про місцеві традиції» відтоді, як почали активно зводити будівлі на у західному стилі, каже Маріалена Ніколопулу, професорка сталої архітектури в Кентському університеті в Англії.

Сучасні багатоповерхівки, використання таких матеріалів, як асфальт, затримують тепло і тим самим сприяють виникненню ефекту «теплового острова», коли в містах спекотніше, ніж у прилеглих сільських районах.

Війна Росії проти України і кліматичні зміни

«Російське вторгнення — це енергетична історія», — каже Семмі Рот, репортер Los Angeles Times з питань енергетики:

«Одна з причин, чому Росія має таку військову міць і такий великий геополітичний вплив, і також одна з причин, чому так важко мати справу з Росією — це її величезний експорт нафти і природного газу. Європа дуже залежить від них».

І справді, 40% федерального бюджету Росії [33] припадає на нафту і газ, які також складають 60% російського експорту. За даними звіту [33] фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), за перші шість місяців повномасштабної війни Росія отримала більше від продажу викопної енергії (нафти, газу, вугілля), ніж витратила на війну в Україні. У січні-лютому 2023-го доходи Росії від експорту викопного палива впали на 50% [34] нижче піку 2022 року, однак вона досі заробляє на експорті викопного палива приблизно 560 млн євро на день.

За перші 12 місяців повномасштабної війни [35] викиди в Україні становили близько 120 мільйонів метричних тонн CO2 [36], з яких щонайменше 33 мільйони [37] з’явилися внаслідок нападу Росії, пише Національний інститут стратегічних досліджень:

• від пересування внутрішньо переміщених осіб — близько 1 млн тонн СО2 екв;
• від бойових дій — близько 8,9 млн тонн СО2 екв;
• від пожеж — понад 23,4 млн тонн СО2 екв.

Унаслідок воєнних дій в атмосферу викидаються численні продукти детонації ракет й артилерійських снарядів, а внаслідок пожеж після влучань — небезпечні продукти горіння (оксид азоту, важкі метали і газові сполуки). Крмі того, парникові гази утворюються через згоряння палива від роботи літаків, важкої військової техніки, запуску ракет. (Вже не кажучи про порушення природних екосистем, вимирання рідкісних видів тварин, забруднення річок тощо внаслідок вторгнення Росії — але це тема для окремої статті).

Потенційні непрямі викиди парникових газів унаслідок післявоєнного відновлення та реконструкції в Україні становитимуть близько 48,7 млн тонн СО2 екв, пише [37] Національний інститут стратегічних досліджень.

Щоб вплинути на агресора і знизити кількість викидів українські екоорганізації запустили петицію із закликом запровадити міжнародне ембарго на російське вуглецеве паливо. Її підписало понад 465 організацій з 50 країн світу.

Це могло б знизити фінансування Росії у війні і покращило б кліматичну ситуацію. Команда українських активістів продовжує над цим працювати.

«Зараз у країні йде війна, багато важких новин приходить із фронту, тому ми намагалися уникати нагнітати ще більше через новини про катастрофи, спричинені зміною клімату. Однак на міжнародному рівні ми використали ці події для того, щоб привернути увагу світової спільноти до бід України. Ми намагаємося якнайбільше говорити про те, як війна впливає на клімат і, відповідно, на інші країни. Аргументуючи, що Росію як агресора важливо зупинити якомога швидше», — розповідає [38] голова кліматичного відділу української екологічної організації «Екодія» Євгенія Засядько.

Що людство має робити у довгостроковій перспективі?

• Зменшити або повністю перейти на альтернативні види енергії. На енергетику припадає близько 60% [39] від загального обсягу глобальних викидів парникових газів. Зниження інтенсивності викидів вуглецю в енергетиці є ключовим завданням для досягнення довгострокових цілей у сфері боротьби зі зміною клімату.
• Висаджувати дерева, відновлювати морську рослинність та збільшувати використання сільськогосподарських покривних культур. Згідно зі звітом [40] Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг, відновлення та захист природи може забезпечити до 37% пом’якшення наслідків зміни клімату, необхідних для досягнення цілей Паризької угоди до 2030 року. Крім того, лісонасадження даватимуть тінь, що знизить нагрівання міст і надасть громадянам більше місць для перепочинку від спеки.
• Використовувати екологічні будівельні екології. Експерти в галузі охолодження кажуть, що збільшення залежності від енергоємних кондиціонерів не є сталим рішенням. Згідно зі звітом [41] Світового банку, опублікованим у 2019 році, на традиційні охолоджувальні пристрої, включно з кондиціонерами та холодильниками, вже припадає до 10% усіх глобальних викидів парникових газів. Ця кількість вдвічі перевищує викиди від авіації та морських подорожей разом узятих.
• Адаптуватись до змін і використовувати новітні технології. Наприклад, це може бути управління або запобігання ерозії ґрунтів, створення мікромереж та інших енергетичних систем, здатних протистояти збоям, розробка стійких видів культур у сільському господарстві. На рівні пересічного громадянина допоможе зменшення вживання кількості м’яса у раціоні та використання публічного транспорту.
• Використовувати легальні методи боротьби з порушниками. Проти компаній, що видобувають викопне паливо, подано сотні судових позовів, і дедалі більше з них посилаються на науку атрибуції, яка доводить, що саме антропогенні зміни клімату — причина екстремальних погодних умов.

Що ви можете зробити, щоб вберегти себе від аномальної спеки?

• Поради доволі прості, але дієві:
• обмежте кількість часу на відкритому повітрі;
• пийте достатньо води;
• одягайте світлий вільний одяг;
• завжди шукайте тінь, коли виходите на вулицю.
• і найголовніше — не ігноруйте свій стан здоров’я, якщо бачите ось такі симптоми:

Що на нас чекає до кінця століття?

«Ми не повинні дивуватися високій температурі у світі», — каже [42] професор Річард Беттс, кліматолог Метеорологічної служби та Університету Ексетера. «Це все суворе нагадування про те, що ми й так давно знаємо, і ми будемо спостерігати все більші крайнощі, доки не припинимо накопичувати все більше парникових газів в атмосфері».

З часів промислової революції люди закачали в атмосферу 1,6 трильйона тонн вуглекислого газу, що призвело до підвищення температури [43] на планеті приблизно на 1,2℃.

До 2050 року кількість спекотних днів збільшиться вдвічі [44], навіть якщо вийде досягти цілі Паризької кліматичної угоди і утримати потепління у межах 2℃, а згідно з дослідженням [45] американських вчених, до кінця століття люди, які проживають у тропіках, у будь-якому разі майже щодня будуть стикатись із вкрай небезпечною спекою.

Кількість викидів продовжуватиме зростати, а планета — нагріватись, навіть якщо буде розроблена узгоджена міжурядова політика, а громадяни дослухатимуться до екоактивістів. Найважливіше питання в тому, чи зможемо ми достатньо швидко скоротити викиди, щоб уповільнити кліматичний армагедон і утримати наслідки глобального потепління в контрольованих межах.

Важливо те, що у таких умовах бідність дорівнює вразливості. Якщо у вас є гроші, ви можете увімкнути кондиціонер, запастися їжею та бутильованою водою, а також встановити резервний генератор на випадок відключення електроенергії. Якщо все стане зовсім погано — ви можете продати свій будинок і переїхати у прохолодніше місце. З іншого боку, якщо ви бідні, ви задихатиметесь у неізольованій квартирі без кондиціонера. Ви не зможете переїхати в більш прохолодне місце, бо будете боятись втратити роботу і не матимете заощаджень, щоб почати все спочатку.

Так само відбувається й у бідніших країнах: та ж «атрибуційна наука», про яку ми писали на початку, повільніше розвивається в країнах, що розвиваються — а вони найсильніше потерпають від наслідків зміни клімату. Метеостанцій (а отже, і даних) у бідних країнах менше, як і інших наукових ресурсів.

«Ми всі потрапили у шторм, але ми не в одному човні», — зазначила [2] Гізер МакТір Тоні, ексмер Грінвіля, штат Міссісіпі, під час виступу в Конгресі США: «Деякі з нас сидять на авіаносцях, а інші просто гойдаються у надувному колі».

Фото вгорі: лісова пожежа поблизу Ромітелло, Сицилія. Фото: Alberto Lo Bianco/Reuters

Джерело:  hromadske.radio [46]

«Аргумент» [47]

---

На цю тему:

• Люди змінюють клімат на Землі з «безпрецедентною» швидкістю – звіт ООН [48]
• Клімат в Україні більше не підходить традиційним українським культурам [49]
• До 2100 року половина території Землі може увійти у нові кліматичні зони – дослідження [50]