Ярослав Романчук: Державний бюджет України 2026 - квінтесенція безвідповідальності

Закон «Про бюджет України на 2026 рік» – основний претендент на звання найгіршого акта законодавства 2025 року. У ньому знайшли відображення основні дефекти, помилки та токсичні звички українського Уряду. Назвемо основні:

1) руйнація своєї країнової суб'єктності через зміцнення величезної залежності від зовнішньої допомоги;

2) ігнорування брутальної реальності гострого дефіциту внутрішніх ресурсів та різкого зниження, навіть повного обнулення фінансової підтримки з боку Адміністрації США;

3) потурання лобістським "хотєлкам" українських секторальних, регіональних угруповань, що контролюють державні закупівлі та інвестиції;

4) закріплення небезпечного дисбалансу між військовими (оборона) та невоєнними витратами, коли в умовах зростання зовнішньої напруги при фінансуванні державних витрат Уряд не зробив перерозподіл на користь ЗСУ, а навіть зменшив витрати на оборону, якщо оцінювати їх як частку до ВВП;

5) ігнорування тяжкості податкового навантаження, що душить економічне зростання, інвестиційну активність, створення робочих місць та штовхає економічну активність, у тому числі ринок праці, у тінь;

6) ігнорування високих витрат податкового адміністрування, що посилює невизначеність параметрів ділового клімату, а також ризики дискреції (суб'єктивного трактування нормативної бази) чиновниками, контролерами та правоохоронними органами;

7) збільшення інфляційних ризиків із боку фіскальної політики Уряди;

8) консервація режиму моральної загрози, коли Уряд набагато більше зусиль докладає для пошуку зовнішніх джерел фінансування, сподівається на них для покриття всіх своїх витрат, ніж стимулювання економічної діяльності всередині країни;

9) провал у визначенні пріоритетів фіскальної політики, нездатність провести оцінку вкладу бюджетних видатків у економічне зростання у режимі однозначного пріоритету військових видатків;

10) провал щодо оцінки ефективності використання бюджетних ресурсів за статтею «оборона».

Закон «Про бюджет на 2026 рік» – це законодавча інерція економіки мирного часу. Його прийнято для галочки, для формальності, під інтереси та проекти українського deep state, а не для того, щоб адекватно відповідати на ті погрози та виклики, з якими зустрічає Україна 2026 рік.

За економічною політикою країни загалом та за бюджетною політикою зокрема уважно стежать наші іноземні партнери. Їм потрібні дуже вагомі, однозначні аргументи насамперед для своїх виборців, щоб збільшити фінансову, військову підтримку України. І ось які месиджі передає їм український Кабінет Міністрів до Верховної Ради через основний фінансовий документ на 2026р.

Дефіцит бюджету на 2026р. передбачено на рівні 18,4% ВВП або ~$45 млрд. Таким його оцінюють представники Уряду. Виходить, що українська влада оцінює ВВП країни у 2026 році на ~$245 млрд. Це на 22,5% більше, ніж у довоєнний 2021 рік. Виходячи з оцінок МВФ, самого уряду України у 2025р. ВВП буде оцінено ~$209 млрд. Виходить, що у п'ятий рік кровопролитної війни при дефіциті бюджету під 20% ВВП, дефіциті торговельного балансу понад 20% ВВП, дефіциті платіжного балансу понад 20% ВВП і держборгу понад 100% ВВП економіка має зрости на ~$36 млрд. ВВП на душу населення України був $4874, то в 2026 році, якщо вірити оцінкам уряду України, буде $7200. Виходить, що у період 202-2026рр. ВВП на душу населення України збільшиться на 48%.

Дивимося на динаміку зарплати. У 2025р. реальна (з урахуванням інфляції) зарплата зросла на ~10%, до ₴27000, що становить ~640 $ на місяць. Для порівняння середня зарплата у 2021р. становила ~₴12993, що за середньорічним курсом було $476. Т. е. за 2022-2025рр. середня місячна зарплата в Україні в доларах зросла на $164, або на 34%.

За такої бюджетної політики, за такої курсової політики, за таких параметрів бюджету та щедрої роздачі соціальних виплат за чужий рахунок у наших іноземних партнерів логічно виникають питання: «Дорогі українці, там, може, ви самі більше фінансуватимете себе? Може, потрібно підвищити податки? Може, ви скоротите невоєнні витрати?»

За січень – листопад 2025р. Україна отримала $45,8 млрд зовнішнього фінансування. У 2024р. ми отримали $41,7 млрд., 2023р. - $42,5 млрд., 2022р. – $27,5 млрд. За січень – жовтень 2025р. державний та гарантований державою борг зріс на $31,13 млрд., до $197,2 млрд. Для порівняння за весь 2024р. держборг збільшився на $20,74 млрд., за 2023р. - на $33,87 млрд., за 2022р. – на $13,49 млрд. Запит на зовнішнє фінансування суттєво збільшився. Витрати Уряду також значно зросли. Ми фіксуємо також велике зростання золотовалютних резервів Нацбанку до $54,7 млрд. станом на 09.12.2025р. Це на $10,9 млрд. більше, ніж було на початку 2025р.

Підготовлений Кабінетом Міністрів, ухвалений Верховною Радою бюджет на 2026р. – це документ, який:

1) послаблює українську економіку;

2) знижує рівень нашої національної конкурентоспроможності;

3) продовжує економічну політику на користь ~3% населення рахунок ~97% інших;

4) підштовхує економічну діяльність у тінь чи з країни;

5) консервує корупційний схематоз у держінвестиціях, держзамовленні в управлінні державними активами;

6) поглиблює кризу довіри до влади через ймовірний дефіцит грошових ресурсів на ЗСУ та підвищення рівня обороноздатності;

7) посилює ерозію довіри до України із боку наших іноземних партнерів.

Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему: