Юрій Бутусов: Бігусгейт, страйк бізнесу і Умка на волі

Важная новость

"Стрім про гучні події, які нас оточують у внутрішній політиці, у нашому тилу. Внутрішня політика і війна влади проти журналістів, заява бізнесу про попереджувальний страйк внаслідок чергової кримінальної справи й інформація про звільнення одного з раніше затриманих підсанкційних ворів у законі. Події, повз які пройти просто неможливо. Це не значить, що ми забуваємо про фронт. Ні, не забуваємо. Тому що війна, кожен день це основний контекст, в якому ми всі з вами живемо. Але розглянемо внутрішню політику і війну влади проти журналістів, заяву бізнесу про попереджувальний страйк внаслідок чергової кримінальної справи і інформацію про звільнення раніше затриманих підсанкційних ворів у законі.

По порядку. Так, щоб одразу було всім зрозуміло, ще раз пояснюю. На мені сьогодні худі. Я буду вести сьогодні ефір якраз в цьому худі, яке подарували мені мої друзі, воїни підрозділу аеророзвідки Люфтвафе 129 бригади територіальної оборони міста Кривий Ріг. Хочу подякувати за цей прекрасний подарунок. Хочу подякувати нашим спонсорам – спонсорам каналу Бутусов+, завдяки яким у нас є можливість частіше і частіше виходити в ефір. На цей день у нас 1 783 спонсори, які підтримують нашу роботу. Кількість спонсорів зростає. Обіцяю, що будемо думати над форматами. Знов будемо проговорювати питання, будуть ефіри спеціально для спонсорів, щоб більш детально проговорювати якісь теми, які можливо зараз турбують людей, яким треба більше інформації, більш глибоко, щоб можна було приділити увагу деталям.

Я думаю, що почати треба з кадрів чергової трагедії війни, трагедії, яка відбувається кожного дня, але усвідомлення того, що відбувається в державі, без перегляду тих кадрів ракетних ударів Росії по мирних жителях українських міст буде просто неможливим. Просто жахливі кадри. Прямі влучання російських ракет по житловому будинку. Ну, звичайно, росіяни скажуть, що це знов черговий військовий об’єкт. А насправді ми бачимо, що це просто черговий удар по мирних людях. Вбивство мирних українців, знищення людських осель і значна кількість загиблих людей. На жаль. Ось основний виклик нашого часу. Ось які трагедії кожен день, життя, які ми втрачаємо кожен день. Тільки після перегляду цих кадрів ми перейдемо до питань нашої внутрішньої політики. Тому що інакше, я думаю,.. просто усвідомити такий розрив між страшною бідою, яка твориться в державі і діями влади, яка, ми бачимо, далеко не завжди думає про те, що відбувається на війні, інакше просто неможливо.

І переходимо тепер до події, яка насправді в Україні може спричинити, я думаю, один з найбільших політичних скандалів не просто часів Володимира Зеленського, а в принципі усіх часів за 32 роки, за 33 роки Незалежності України. Я маю на увазі це просто безпрецедентна операція правоохоронних органів проти журналістів.

БІГУСГЕЙТ

27 грудня журналісти програм відомого проєкту журналістських розслідувань одного з провідних в Україні і авторитетних у світі, Бігус-інфо, зібрались під Києвом у ресторанно-готельному комплексі, щоб провести тренінги і одночасно разом відсвяткувати Новий рік. І, як виявилось, напередодні, 26 грудня, згідно з показаннями персоналу Українського села, якраз цей готельний комплекс точно в ті номери, які забронювали журналісти Бігус.інфо, заселилась компанія на один день. З 30 чоловіків, таких потужних, серйозних і мовчазних чоловіків, дуже схожих один на одного, які під виглядом якогось корпоративу чітко групами розселилась по всіх цих будиночках. Розселились, щось там робили. Поїхали. Наступного дня заїхали журналісти. А 9 січня на одному з маловідомих ютуб-каналів з’явилось відео журналістів і співробітників. Співробітники Бігус.інфо, які перебували на цьому заході. І до цього відео були додані перехоплення телефонних розмов…

Тут все зрозуміло. Це таке, оперативне відео [2], яке було записане з певних точок в середині приміщення. Чітко видно, що камери стоять в середині приміщення. Камери - це не якесь спостереження ресторану. Бо це внутрішнє приміщення, де люди живуть. Живуть жінки. Там багато було дівчат серед співробітників. Вони розселились там, в приватних номерах. В кожен з цих номерів невідомі, оця група з 30 людей поставила відеокамери. І потім з цих відеокамер було змонтоване відео, щоб показати, що кілька співробітників з великої редакції вживали наркотичні речовини. Щось там, здається, або палили, або там хтось нюхав. Цього не помітно, не видно. З аудіорозмов – до цього відео домонтовані аудіорозмови, де кілька співробітників обговорюють вживання певних речовин, кристаликів, які вони називають MDM, якихось цигарок. І ось це був такий сюжет, у якому видно ці люди, там би бачимо прізвища вказані. Тобто конкретно ідентифіковані співробітники, яким присвоюють прізвище, ім’я, прикріплюють їхні телефонні розмови. І відео це на одному з маловідомих, маленьких ютуб-каналів запускається в інтернет. Одночасно на багатьох каналах в інтернеті, які пов’язані з чинною владою, з партією "Слуга народу", одразу з’являються дописи, які показують, що цей маловідомий канал, виявляється, дивиться дуже багато прихильників влади. Там буквально пару тисяч. Такий канал Народна правда. На цьому з’являються, раптом всі його бачать. Я подивився навіть і багато депутатів, слуг народ, чомусь миттєво знайшли цей канал і у себе писали, наприклад, відомий спортсмен Жан Беленюк теж так іронічно написав, що він не вживає наркотики, він молодець, а ось журналісти – бачите які.

Так от, такий сюжет, який говорить про поповну дискредитацію – спробу дискредитувати журналістів Бігус.інфо – демонстрацією того, що, бачите, серед них є люди, які вживають MDM. Які ж наслідки? Внаслідок публікацій цього відео жодних звинувачень журналістам Бігус.інфо не висунуто. Тобто це не якісь там важкі наркотики, їх не перепродавали. Люди щось там собі вживають. На допити їх ніхто не викликає. Кримінальна справа не оголошується. Їм не кажуть, що вони, наприклад, свідки, або учасники, або обвинувачені якогось судового процесу, якоїсь кримінальної справи. Їхній статус взагалі не повідомляється. Хто вони такі? Чому це відео оприлюднено? Все. Але ми бачимо, що на цьому відео оперативна зйомка. Журналісти Бігус.інфо ставлять питання: а з яких же камер це все знімалось? Виявляється що камер там нема. Але камери могли встановити оці 30 мовчазних чоловіків, які заїхали напередодні. І тут починається дуже важливе питання. Очевидно, ці 30 невідомих – це співробітники одного з правоохоронних органів України. Інакше хто це може робити? Ці 30 правоохоронців заселяються, роблять масштабне стеження за великою групою журналістів і… так, це незаконно, бо на це треба санкція, на це треба порушення кримінальної справи. Але, окей, можливо, вони не знали. Можливо, вони переплутали. Але. Якби ті люди, які встановили камери, які зробили це стеження, робили це випадково, то вони би не змонтували відео. Вони не могли би це відео так швидко викласти в інтернет, оскільки це розголошення даних негласних слідчо-розшукових дій. За законом розголошення таких даних припустимо тільки з санкції прокурора. Ні про які санкції не йдеться. Цей канал Народна правда зареєстрований на неіснуючих персонажів. Він маленький. Це не прокуратура оприлюднила. Це не на пресконференції оголошено, це злито в інтернет, що в Україні є кримінальним правопорушенням.

Також незрозуміло, хто встановив. Без санкції це незаконно. Це 100% не могло бути випадковістю, тому щодо цього відео змонтовані також аудіозаписи. І ці аудіозаписи зроблені за різний період. Тобто стеження і прослуховування відбувалось тривалий час. І той, хто встановив відеокамери, тривалий час писав аудіозаписи і встановив прослушку в телефонах. Прослуховування журналістів і співробітників редакції було тривалий час. І потім весь цей масив аудіо обробив і звідти повирізав цікаві для монтажу фрагменти. Чи може бути це випадковістю? Чи можуть ті правоохоронці, які поставили камери, таким натовпом приїхали, поставили ці камери, зняли інформацію, зняли аудіо, змонтували, виклали в інтернет на анонімний канал, зробити це випадково, не знаючи, хто ці журналісти? Ну от так, взяти там, бачите на відео, прізвища вказані співробітників, так? Тобто хто ж це все прив’язав? Хтось знає всі ці особисті дані. Хтось, оці 30 чоловіків, після того, як записав, як там журналісти приїхали на тренінг, потім жінки пішли в номер, перевдягались, були в душі, лягали спати, - вони все це дивились уважно, щоб не пропустити: а раптом там є якийсь компромат. Вони, оці чоловіки серйозні, 30 людей, це цілий взвод на фронті, 30 здорових піхотинців, вони роздивлялись дівчат в тилу, розглядали, шукали компромат і потім з того, що їм сподобалось, змонтували сюжет. І хтось із них ще змонтував, приніс і виклав в інтернет.

Чи можливий тут збіг? Чи можна припустити, що ті, хто ставив камери, монтував сюжет і спеціально зливав для дискредитації журналістів, не знали, що вони стежать за журналістами? Не знали, що це незаконно, зливати такі змонтовані матеріали в інтернет? Бо якщо це правопорушення ви вбачаєте, то це не можна ніяким чином без санкції прокурора все одне оголошувати. Все одне має бути по закону, ці дані негласних слідчо-розшукових дій мають оприлюднюватися тільки з санкції прокурора і санкції суду, бути долучені до судового процесу. Тобто висувається підозра. Матеріали передаються до суду. Обираються запобіжні заходи, можливо. І потім – потім є право у представників закону оприлюднювати дані про правопорушення. Ну тут нема правопорушення. Нема заяв. Нема кримінальних справ. Нічого нема. Просто фрагменти відео викидаються в інтернет. Щоб усі їх подивились. І щоб потім Слуги народу могли зробити вкиди: дивіться, ну які погані журналісти. Вони нас критикують, а серед них, ви бачите, є ті, хто курить травку і навіть щось нюхає, якісь кристалики. Ой-ой-ой.

До речі, ці розмови належать двом телеоператорам Бігус.інфо і треба сказати, що миттєво – миттєво – як тільки інформація про те, що люди вживають наркотичні засоби стала відома керівництву Бігус.інфо, сам особисто Денис Бігус виступив із заявою і миттєво, заявив, що обидва оператори, хоча по них і немає ніяких проваджень, проти них не висунуті звинувачення, не висунуті підозри, не оголошено про їхню причетність до якоїсь незаконної діяльності, тим не менше, Денис Бігус їх миттєво звільнив. І вони вже не є співробітниками Бігус.інфо.

Так от, це відео тепер дійсно є фактом для порушення кримінальної справи. Навіть кількох. Але це справи тепер не проти журналістів і не проти співробітників. Це справи проти тих, хто це зробив. Проти правоохоронців.

Спочатку влада хотіла зробити вигляд, що скандал не помічає. Але в засобах масової інформації, навіть, Financial Times на першій сторінці розмістила полосу, як інформаційна армія Зеленського тисне на українських журналістів. Головна стаття під час війни в одному з найбільших світових фінансових бізнесових видань. Так от, тепер у нас виникає дуже цікава ситуація.

Спочатку влада не хотіла реагувати. Потім, під тиском громадськості, за кілька днів президент Зеленський зробив [3] дуже цікаву заяву.

Зокрема про факт стеження за журналістами Служба безпеки України почала розслідування і з’ясує всі обставини. Будь-який тиск на журналістів – неприпустимий.

Цікава інформація. 30 людей в столиці України заходять, встановлюють прослушку, відео, дивляться за громадянами, зливають відео. Проходить кілька днів, а президент України досі не знає, хто ж це зробив. Ти диви! А як так? А може це якась диверсійно-розвідувальна група Російської Федерації? Як це так? Така купа невідомих людей в центрі міста, прям в серці України, в робочий час не воює, не ловить шпигунів, не ловить, наприклад, наркобаронів, які розповсюджують наркотики. А встановлює у всіх спальнях всіх співробітників редакції відеокамери, потім продивляється, що ж там вони самі з собою роблять в номерах, як вони сплять, миються, ходять в туалет. Все передивляються. Монтують відео. Не про війну відео монтують. Не про захист України. А вони оце монтують, аудіо доставляють і викладають в ефір. А президент не знає, хто це. Стільки днів, а він не знає. І каже: ну-ну, хто ж це за журналістами стежить? Ану хай СБУ розслідує, розбереться. Бо ніхто не знає. 30 людей ходить. Ніхто президенту не повідомив досі, мабуть. Надо же. Президент просто – очевидно можна зробити з цієї заяви Володимира Зеленського, що у нас дуже погано почали працювати правоохоронні органи. Ця заява була зроблена за 3 дні. Вони не можуть проінформувати президента, що ж це такі групи на машинах їздять по центру Києва і встановлюють камери в готелях. Ну дивно, дійсно. 30 людей. Виявляється, що їх не можна встановити.

Є така штука, як білінг в мобільному телефоні. Тобто всі люди, які в великій кількості зайшли в це Царське село, у них є … Українське село, вибачаюсь, інша назва цього готельного комплексу – Українське село. У них є мобільний телефон і там видно, де людина пересувається, по яких координатах, що вона робить. Це як мінімум. Крім того, на камерах спостереження є обличчя цих людей. Є програми, які дозволяють миттєво ідентифікувати, хто ж там був. Крім того, є камери на парковці, які чітко спостерігають, які машини там були, які у них номери. Ці номери потім можна по міській системі спостереження Києва чітко пробити, де просувались ці машини, куди їхали, де зупинились, хто в них сидів, куди пішов той, хто сидів. Все це робиться за пару годин. Щоб президента одразу проінформувати. А заява президента Зеленського була за три дні, нагадую, зроблена. Якось не квапляться повідомляти президенту. Він досі не знає. Хочу сказати, що минуло вже два тижні з моменту проведення оцієї скандальної операції проти українських журналістів з боку оцього поки що не відомого силового формування. І досі – досі – президент дав 10 днів тому наказ СБУ розібратися і… два тижні розбираються. Досі не можуть встановити, ну хто ж це ходить. А це взагалі законно було? Ці люди не вороги якісь? Може, це теж якісь наркобарони, конкуруюче угруповання? Може, просто наркомани? Чи це дійсно оці бариги всі поставили, які продають амфетамін чи MDM? Хто це? Немає інформації. Президент мовчить. Може, досі не розібралась Служба безпеки?

Там, до речі, порушено по цьому факту, тобто незаконне стеження і незаконне встановлення прослуховуючих пристроїв порушено дві кримінальні справи – Національною поліцією і Службою безпеки України. Виявляється зараз, що ні Національна поліція, ні Служба безпеки за два тижні не здатні встановити, а що ж це за угруповання з 30 чоловік бігає по Києву і ставить дівчатам в спальнях відеокамери? Може, це якась банда збоченців? Якісь, може, збоченці-маньяки, переслідують людей? Або це ті, хто торгує якоюсь інформацією і це теж якесь кримінальне угруповання збирає інформацію про громадян, щоб потім їх шантажувати, дискредитувати? Бо вони ж так можуть потім у Володимира Зеленського чи у 95 кварталу десь у номері чи в кімнаті встановити. Це ж державна проблема велика. Цих людей треба негайно встановити, хто вони. А два тижні не можуть повідомити. Що це за неефективність така? Чому наші правоохоронці так зволікають? Чому так не квапляться? Де білінг телефонів, який все покаже? Де аналіз даних відеокамер? Всі дані з відеокамер спостереження вилучені Службою безпеки України. Які проблеми? Чому так довго вагаються? Що там? Хоча б дайте нам якийсь сигнал, ау правоохоронці, скажіть там: комп’ютер зайнятий, перевантажений. Або волонтери, допоможіть купити комп’ютер, бо той зламався. Або подайте сигнал, що ви з нами, правоохоронці. Це ж злочин. Треба ж хоча б сказати, звідки ці люди. Заспокойте громадськість, скажіть, що це не росіяни, це не бандити. Або – це бандити, це росіяни, ми вийшли на їхній слід. Де інформація? Два тижні, ау. Тобто створений прецедент, коли невідома велика група людей незаконно без усяких санкцій стежить за журналістами. Ніяких санкцій нема. Хочу вам сказати, довести інформацію, що була зустріч групи журналістів – це постійно діюча група журналістів, які на зв’язку з Офісом генерального прокурора. Так от, на закритій зустрічі з представниками Офісу генерального прокурора інформації про те, що була якась кримінальна справа, в рамках якої вели спостереження за співробітниками Бігус.інфо та викладали відео з Бігус.інфо – такої інформації у Генеральної прокуратури нема. Генеральна прокуратура не підтверджує, що є факт правопорушення з боку журналістів, що стеження за ними законне. Нема у Генеральної прокуратури. А правоохоронці самі чомусь не квапляться нічого повідомити. Повна мовчанка. І дуже ганебна мовчанка. І президент чомусь ніяк не робить зауваження. Це ж демонстрація того, що президент не володіє ситуацією. Володимире Зеленський, вас підставляють. Невідомі люди ходять, ставлять камери громадянам і вам навіть не кажуть, хто це. Ви маєте порушити питання. Ви ж президент. Ви маєте дати наказ, хто там не квапиться розслідувати, чому мені досі не повідомили. Ви можете звільнити тих керівників, які не дають вам негайні результати. Бо ви ж сказали, що стеження за журналістами неприпустиме. Треба реагувати. Реакції нема. Мовчить Володимир Зеленський. Жодних коментарів не дає Служба безпеки України. Жодних коментарів не дає Національна поліція. Повна мовчанка. Офіс Генерального прокурора не в курсі.

ХТО СЛІДКУВАВ ЗА ЖУРНАЛІСТАМИ

Ну а які ж висновки, хочу вам сказати. Чому вони мовчать? Насправді, ця ситуація зовсім не видається такою, яку не можна розкрити. По всьому Києву встановлена велика кількість камер. Ці камери дозволяють чітко прогледіти, проконтролювати, а які машини виїжджали від Українського села, заїжджали туди 26 грудня. Які були після 27 грудня, коли потім приїжджали також невідомі знімати відеокамери. Все це можна легко встановити. Потім подивитися білінги телефонів і звірити, що це за люди. Нічого складного. Я одразу після того, як це трапилось, цей просто дикунський випадок, який абсолютно… такого не буває просто в цивілізованих демократичних країнах. Це просто страшний скандал. Якби таке трапилось в будь-якій країні Європи чи Америки, там де є демократія, законність, це була б основна тема. Це ж порушення прав громадян. Ви собі уявіть. Це… давайте на тих прикладах треба показувати, які більше дійдуть. Оце керівництво правоохоронних органів наших, наприклад, пан Татаров, оце до його дочки хтось в номер готелю чи в спальню ставить відеокамеру, буде роздивлятися, чи нема на неї компромату. І потім змонтує з цього якесь відео і викине в інтернет. Дочка, дружина, мати. Це може бути з Олегом Татаровим, Володимиром Зеленським, керівництвом МВ, СБУ. Це приємно буде? Це нормально, ви вважаєте? Це незаконно. Так не можна робити. Це суворо заборонено законом. Це кримінальне правопорушення. За яке є кримінальна відповідальність, тюрма. Зняття з посад. Звільнення. А вони цим хизувались в мережах, влада. Хизувалась, багато відписало діячів, близьких до партії влади. Цікаво зараз це подивитись буде. І немає жодної реакції. Так от, я вам хочу сказати, друзі, що тут насправді цю ситуацію замовчати владі не вдасться і просто так думати, що хтось замовчить і забуде це – це не так. Інформація про цих людей буде знайдена. Я теж перевіряю з кількох джерел зараз інформацію, щоб абсолютно чітко можна було не просто сказати а довести, хто саме це зробив. Така інформація у мене є. Я написав у Фейсбуці одразу, що є у нас такі люди, які можуть це робити. Це можливо якісь підрозділи центрального підпорядкування МВС, можливо Нацполіція, або Державне бюро розслідувань, тобто ті, які близькі до влади, призначені там абсолютно лояльні люди. Але насамперед я ще звернув увагу на те, що у нас є у складі Служби безпеки України такий департамент захисту національної державності, в якому є спеціальне управління по нагляду за засобами масової інформації і журналістами. Це їхня робота. Мені здавалось, що перше, що треба зробити, це запитати: а це випадково не ви? Для цього є всі підстави.

Хто ж керує у нас департаментом захисту національної державності. А це такий пан Семенченко, який дуже тісно пов'язаний з тим, хто його призначив на посаду. А призначив його, давайте подивимось, хто. Опа! Указ президента України №744 від 2019 року. Про призначення Семенченка Романа Юрійовича уповноваженим президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України. 11 жовтня 2019 року. Чому я хочу про це сказати? Тому що, як ми бачимо, Роман Семенченко був одним з перших призначених у владу 11 жовтня 2019 року силовиків, керівників СБУ. Тобто це була людина, яка достатньо має довіру президента Зеленського, яка добре працює і президент Зеленський дуже високо цінує роботу Романа Семенченка. Саме тому, давайте подивимось другий указ. Саме тому указом №741 від 2022 року, 27 жовтня 22 року, Роман Юрійович Семенченко призначений начальником департаменту захисту національної державності Служби безпеки України. Тобто людина, яка своєю кар’єрою завдячує повністю Володимиру Зеленському, двома указами призначена на таку високу посаду. Це посада в центральному апараті.

Хочу сказати, що це дуже стрімке зрістання таке, карколомне, знизу вверх. Роман Семенченко був у 2013 році, при Януковичі, призначений начальником одного з управлінь обласного СБУ у Житомирській області. Незважаючи на люстрацію, Майдан, він продовжив спокійно працювати і уже при президенті Порошенку. Теж на посадах в апараті в Дніпропетровській області вже служив. Але після приходу до влади Володимира Зеленського кар’єра Семенченка просто вилетіла вгору. Раптом з провінційного керівника одного з обласних управлінь він одразу указом призначається уповноваженим самого президента в Службі безпеки. А так добре він контролює СБУ з Іваном Бакановим, тобто при Романі Семенчнку, уповноваженим по контролю за СБУ, Федеральна служба безпеки Російської Федерації призначає на посаду начальника головного управління СБУ по Криму свого агента Олега Кулініча, якого контролював Володимир Сивкович. Це зараз я не вигадку цитую, а цитую матеріали діючої кримінальної справи Державного бюро розслідувань. Під час того, як Семенченко контролює СБУ, Наумов отримує посаду начальника головного управління внутрішньої безпеки. Також агентом є Володимира Сивковича і 5 федеральної служби безпеки Російської Федерації. Російський агент призначається на посаду. Наумов отримує при тому звання бригадного генерала, контролює всю корупцію, всю контрабанду України бере під контроль і потім його дуже ганебно для держави, генерала Намову бригадного, він тікає перед війною з України, і в компанії з відомим контрабандистом Олександром Акстом Наумова затримують у Сербії. Тому що у нього в машині був майже мільйон доларів готівкою, який Наумов не задекларував. Оце так, для прикладу. Це отак Роман Семенченко "гарно" в лапках контролював Службу безпеки з Іваном Бакановим. Так очевидно чудово контролював, так сподобалось Володимиру Зеленському, як Семенченко контролював, що його після всіх цих провалів взяли і призначили на ще більш високу посаду в Службі безпеки України. Начальником ДЗНД. Одразу. Тобто одразу департаменту в центральному апараті. Основна структура. Дуже цікавий персонаж. Велику довіру має у Володимира Зеленського. Дуже добре з ним особисто спілкується. Чому я про це говорю? Прізвище. Тому що насправді тут питання в тому, що по справі Бігус.інфо треба ще одна кримінальна справа.

ЧОМУ ВАЖЛИВО ДІЗНАТИСЯ, ХТО ЦЕ ЗРОБИВ

Чому нам важливо, хто саме це зробив? Тому що насправді основний злочин за логікою проведення негласних слідчо-розшукових дій, злочин в цьому зробили не ті співробітники, які виконували завдання безпосередньо. Якщо там немає перевищення службових повноважень – це вже треба розслідувати. Але 30 співробітників правоохоронних органів одночасно могли з’явитися для встановлення оцих всіх жучків і камер тільки в одному випадку. Якщо операція санкціонована і на неї отриманий наказ. Інакше зібрати такий натовп неможливо. В центральному апараті департаменту захисту національної державності – там трохи більше людей, звичайно. Але така кількість – це просто можна сказати, наприклад, або в центральному апараті ДПР, або в центральному апараті Нацполіції, щоб зібрати 30 офіцерів разом, це треба дуже серйозно напружити все управління. Це не рядова операція. Я вам точно можу сказати. Це значить велика операція, дуже небезпечний противник, який може чинити опір, виставляти контрнагляд, спостереження. Це вони проти великих серйозних людей пішли. І основне тут, чому нам треба дізнатися, хто ці люди, всіх їх встановити, і це буде зроблено – тому що є наказ на операцію. І оцей наказ підписаний – це і є основний елемент кримінального провадження, який потрібно викрити. В цьому наказі обов’язкова стоїть підпис безпосереднього керівника оцих здорових бугаїв, які за дівчатам бігають у Києві, підглядають, збоченці. Це перше. А по-друге, там стоїть ще і санкція. Операцію з такою кількістю офіцерів не тільки має підписувати начальник управління або департаменту, а мають підписувати ще якість високопосадові особи: заступники керівника силової структури, або сам керівник силової структури. І тоді виникає дуже цікава ситуація.

Ми знаходимо когось із цього натовпу, а вони зробили все, щоб себе задокументувати і викрити. Ця людина має дати показання. Він сам по собі – бандит, злочинець, чи він виконував наказ. Він каже, чий наказ він виконував. Ми дивимось санкцію, хто підписав, хто розписав. І ці люди ідуть у тюрму. Тому що вони не просто проводили несанкціоновані Генеральною прокуратурою негласні слідчо-розшукові дії. Вони змонтували відео і викинули його в інтернет, тобто розголосили дані, як мінімум порушили службову таємницю під час війни. Як мінімум. Зірвали, можливо, ми не знаємо, проведення подальших операцій правоохоронних органів. Незаконно, ймовірно, перешкоджали діяльності журналістів своїм стеженням – ми ж не знаємо, скільки часу вони дивились за журналістами, яким чином вони збирали інформацію. Тоді виникає велике питання скільки ж часу оцей департамент захисту національної державності під час війни приділяє боротьбі з російською агентурою, а скільки часу лазить по готельних номерах, збирає інформацію про звичайних громадян України. Виникає тоді ще питання, а чи не забагато у нас у центральному апараті правоохоронних органів дармоїдів, які протирають штани, їздячи по готелях на непильній роботі, поки ТЦК у нас по вулицях ловлять цивільних людей, яких швидко заганяють в учбові центри, тому що на передовій нестача людей, нестача бійців. Не вистачає піхоти. А тут – здоровезні бовдури бігають і за гроші платників податків просто роблять приємне своїм політичним замовникам. Я думаю, що коли ми встановимо орган, який це зробив, а це тільки робити з чіткою доказовою базою, це буде така ганьба. І тоді треба буде визначатись усім керівникам, це ви давали санкцію. Якщо ви давали санкцію, ви злочинці. І ви маєте піти під суд. І маєте сказати, хто вам дав такий наказ. Хто вас попрохав. В якому офісі вас попрохали стежити за українськими журналістами. Чи війною ви займаєтесь, чи захистом Батьківщини чи хочете допомогти фігурантами антикорупційних розслідувань Бігус.інфо дискредитувати журналістів, щоб уникнути відповідальності.

ЗВЕРНЕННЯ ДО КЕРІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

І тоді я хочу звернутися зараз особисто до міністра МВС Клименка, до голови Служби безпеки Малюка – порядні чесні керівники, ми не сумніваємось в тому, що ви хочете добросовісно виконувати свої службові обов’язки. Але тут, оце відео – це пряме порушення законів України. Ви ж не підтримуєте порушення законів, я правильно розумію? Закони у нас же не скасовані?

Так от якщо ви підтримуєте закони, ви маєте негайно повідомити, хто це зробив. Хто ці 30 дармоїдів, які катаються на машинах по готелях і бігають за дівчатами замість того, щоб захищати країну в такий страшний час. Ви маєте це сказати, це перше. На пресконференції, перед усім народом. А потім ви маєте по тих хто це зробив, хто дав санкцію, хто монтував відео, затримати, віддати під суд, як це вимагає закон. І всі ці люди, неважливо, якого рангу ці керівники, вони злочинці. Вони мають нести, як це передбачає закон, кримінальну відповідальність. Вони мають бути звільнені з державної служби і звичайно, вся ця історія має бути абсолютно одночасно засуджена. Не на словах, як це каже президент: стеження за журналістами незаконне. Звичайно, ми всі це знаємо. Влада має не розповідати, що законно-незаконно, а рішення ухвалювати. Два тижні ви не можете сказати, взагалі це державні службовці чи ні. Або це російська ДРГ бігає по Києву. Який це правоохоронний орган? Я вам хочу сказати, що влада чудово знає, що це державні службовці. Я хочу сказати, що найближчим часом, я просто впевнений, що ця інформація після належної перевірки має все ж таки бути оприлюднена. Ну і сподіваюсь, що держава, влада, проявить ініціативу і сама чесно наведе порядок в цій справі. Президент виступить і скаже: да, я два тижні тому дав доручення розібратись, я розібрався, ситуація така-то. Такі-то керівники санкціонували, той знав, той не знав. Той порушив, той не порушив. Будуть затримані. Всі прізвища ви почуєте в суді. Вперед. Це буде законно. Ми захищаємо права, закон. Іде війна за те, щоб захищати права українців на те, щоб жити на нашій землі, працювати на нашій землі. Це можливо тільки, якщо закон працює і закон захищає держава. Отак.

Це перша тема. Основна тема цього ефіру.

Багато запитань приходить.

СПРАВА МАЗЕПИ

Друга тема, яка у на є, це тема переслідувань і тема затримання бізнесмена Ігоря Мазепи. Це один з українських бізнесменів. Кримінальна справа набула великого розголосу. Я про неї говорю не тому що, насправді сама по собі історія Мазепи дуже визначна, що кейс абсолютно унікальний прозорий. Це абсолютно не так. Зараз ми говоримо про це, тому що ця справа викликала великий резонанс в українському бізнесі. Велика кількість бізнесменів, я таке бачу вперше, якщо чесно – затримують бізнесмена, він сидить, сьогодні якраз був суд, апеляція. Сидить бізнесмен, він затриманий, а на його користь виступають не олігархи, не якісь політики, а виступають інші бізнесмени. Велика кількість бізнесменів написала в Фейсбуці свою позицію і засудила… ніхто не каже про саму справу – методи. Справа, по якій розмір заподіяної державі шкоди визначений в 7 млн грн отримує заставу Мазепа і його брат, які затримані в мільярд 200 млн грн. Справа, де Мазепу звинувачують в керівництві злочинним угрупованням, яке захопило землю, жодний держаний чиновник не фігурує. Як він сам захопив землю? Вона ж державна за логікою слідства. А чиновники що робили? Теж не зрозуміло. І велика кількість процесуальних порушень.

Я думаю, що якби ця справа сама відбулась на фоні того, що в країні працює судова система, я думаю, що ніякого резонансу такого би і не було. Але справа Мазепи спричинила резонанс, тому що насправді оці майже щоденні рейди правоохоронних органів по будь-яких видах бізнесу, оцей щоденний рекет за допомогою податкових накладних, блокування податкових накладних, його взагалі відчуває кожен підприємець нашої країни. Кожен. Без винятку. Крім Кварталу-95. Там все добре. Туди податкова звичайно не прийде. А всі інші мають страждати. За логікою наших силових структур. І ось виникла така ситуація, що є подія, яка можливо сама по собі не викликала б резонансу, але методи були виконання Державним бюро розслідувань були такі, що кожен бізнесмен, навіть ті, які не мають проблем по землі, відчули, що вони можуть бути наступні. І це основна тема усіх інших дописів. Вже нема мови про те, що хтось каже: ось погіршили інвестиційний клімат. Ні. Мова тільки про одне. Про те, що це сьогодні прийшли по нього, завтра прийдуть по нас. Я про це говорю, тому що дуже цікавий прецедент виник. Ціла група підприємців, яка входить в так звану групу Маніфест-42, понад 20 підприємців, які представляють середні підприємства, там нема олігархів, але там багато виробничого бізнесу, майже весь виробничий бізнес, будівельний бізнес, - до влади звернулись з вимогою провести з ними зустріч і все ж таки пояснити, як так. Пів року тому президент Зеленський сказав, що тиск на бізнес неприпустимий. Зараз він сказав, що на журналістів неприпустимий. А пів року тому президент Зеленський сказав, що на бізнес неприпустимий тиск, що неможливо бізнес залякувати. І – ось так.

Хочу нагадати, що там навіть була створена така спеціальна робоча група на чолі з Олегом Татаровим, заступником голови Офісу президента, який мав нібито вирішувати всі питання підприємців. І ми бачимо, що Татаров попрацював і так, як він і при Януковичі працював в МВС, вирішив все по тій самій схемі. Ще більше бити, ще більше нахиляти, застави малювати в 100 разів більші. Тому отак історія. Але це прецедент.

Давайте подивимось на цю зустріч з владою. Ось Форбс написали: дві години слухали лють бізнесу. Віцепрем’єр Юлія Свиреденко, віцепрем’єр Михайло Федоров та голова Верховної Ради Руслан Стефанчук організували зустріч з двома десятками підприємців. Одна з озвучених на зустрічі речей – аномально велика кількість – 500 тис. відкритих кримінальних справ. По справі на кожного 30-го працездатного українця. Багато було проваджень.

В цій зустрічі важливо основне, що насправді – це такий симптом і насправді по результатах цієї зустрічі група підприємців заявила, що якщо тиск на підприємців продовжиться, якщо по справі Мазепи не буде ухвалено більш прийнятних законних рішень, то велика кількість приватних українських підприємств оголосять фактично страйк. Страйк під час воєнного стану в Україні за законом заборонено, але, звичайно, можна назвати все це іншими словами. Наприклад, бізнесмени сказали, що на один день їхні підприємства зупинять свою роботу. Вони зупинять роботу не для того, щоби зашкодити державі, а для того, щоб увагу держави прикути, щоб вести роботу нормальну в умовах постійного терору, поборів і рекету державних правоохоронних органів категорично неможливо, що підприємства не зможуть так працювати. Жоден інвестор не прийде в країну. Власний бізнес залишить країну. І це постійно продовжується. І що не тільки через Путіна, через оці страшні російські обстріли, а через цю алчність абсолютну і бєспрєдєл правоохоронних органів. Оце страшне. Що правоохоронні органи в Україні знищують бізнес так само, як російські ракети. Оце катастрофа для нас. І варто сказати, що… думаю, що все-таки це мало великий резонанс. Тому що заставу Ігорю Мазепі – з 700 млн грн, яку йому намалювали прокурори, знизили до 21 млн, а ситуація була така, що підприємці взагалі хотіли збирати на заставу, щоб звільнити Мазепу, великі гроші. Думаю, 21 млн Мазепа внесе за себе і сам на апеляції. Але це вперше можна сказати, що український бізнес згуртувався не просто під загрозою зовнішнього ворога, а під загрозою внутрішнього ворога. І це сама держава. Сама влада України. Це страшна ситуація. Влада дістала підприємців так, що їх російські бомбардування не можуть змусити зупинити роботу, а українська влада змушує припинити роботу на один день. Це просто страшно. Будемо сподіватися, що все-таки хоча б такий сигнал вже дійде.

На жаль, президент Зеленський оточив себе командою часів Януковича. Олег Татаров як грабував, рекетував підприємців, будучи заступником начальника головного слідчого управління в МВС Захарченка. Того Захарченка, який зараз зрадник і переховається в Росії. Так він і зараз те саме робить. Як Андрій Портнов тоді був заступником голови Офісу президента і вирішував усі питання, так і зараз він вирішує. Все там абсолютно під контролем. Всі свої люди. Всі працюють. Ті ж судді, ті ж правоохоронці і керівники. І той самий результат. Я думаю, що якщо Зеленський думає, що він може так довго оточувати себе людьми Януковича, він просто скоро сам стане Януковичем, бо президент перетворюється на того, ким себе оточує. Це історія кожного українського президента. Вони спочатку оточують себе неадекватним оточенням, яке пропонує прості рішення, легкі – того віджати, в того забрати гроші, в того майно, того чогось позбавити, у того забрати. А потім отакі одноклітинні люди починають керувати взагалі всім. Вони керувати розвитком України керувати не здатні. Що Татаров? Татаров – це людина з мисленням амеби, яка все життя думає тільки одне: пограбувати, поділити, розсувати по кишенях собі і своїм босам. Він не знає інших функцій. Для цього він зробив тому і кар’єру при Януковичі. А зараз він керує всіма правоохоронними органами України. При тому, що по ньому була кримінальна справа, хочу нагадати, в Національному антикорупційному бюро. Він брав участь у крадіжці квартир, які побудували для Національної гвардії України. Але це нікого не цікавить. Він має бути люстрований. Але це теж нікого не цікавить.

Незаконно призначені люди творять незаконні речі в Україні.

ВОРИ В ЗАКОНІ УМКА І ЛАША ВИЙШЛИ НА ВОЛЮ

І остання тема, про яку теж варто сказати. Йшов на ефір і подивився, як не дивно, мене дуже здивувала ця історія. Але по двох відомих злодіях в законі. Два злодії в законі Сергій Олійник на прізвисько Умка і Лаша Джадвліані – Лаша-Сван звільнені. У них нема проблем. У них нема великого залогу. Умка і Лаша-Сван за повідомленням Обозревателя і Дніпро оперативний, як ми бачимо, 22 січня мали бути розглянуті запобіжні заходи по них, які перенесли в Бабушкінський районний суд, місто Дніпро. Чомусь із Печерського суду Києва слухання перенесли в Дніпро.13 місяців Умка і Лаша-Сван сиділи в слідчому ізоляторі в справі про організацію та проведення злочинних зборів ч.1 ст.252 Кримінального кодексу України. Але через процесуальні причини якісь – якісь процесуальні причини – щось не встигли продовжити, щось не встигли оформити, не встигли підготувати, якось так – і закінчилось, сплив термін перебування під вартою. Без всяких скандалів, без всяких звернень журналістів, без всяких маніфестів-42 два реальні кримінальні авторитети Умка і Лаша-Сван оці знаходяться у санкційних списках, які підписав президент Володимир Зеленський. Злодії в законі, пам’ятаєте такий гучний указ – всіх злодіїв у законі зараз викинемо з країни, санкції по них. Спокійно собі. 13 місяців в ізоляторі. Зараз на волі. Все добре. санкції чомусь так - опа– і прищурились, нема. Кримінальна справа теж не заважає. І отут – бачите як працюють. Не треба ні застав, нічого. Тихенько собі все вирішується. Все добре. А де ж ті 30 правоохоронців, поки що невідомого органу, де ж ці 30 правоохоронців? Чому ж вони тут не слідкують за злодіями в законі? А, не вистачає. Всі сили виходять на те, щоб їздити по готелях за журналістками. За ними не складно слідкувати. Вони ж не ховаються. А то раптом у них травку знайдуть – це ж можна справу порушити, зняти відео, принести потім в Офіс президента і сказати: дивіться, вони про вас знімають, а тепер – опа! – ми компромат про них. А щоб зняти таке відео, чому досі не оприлюднили наші правоохоронці відео про злодіїв в законі? А вони що роблять? А у них вдається поставити прослушку, відеокамеру? А їх затримали, їх тримають під вартою? Хтось це контролює? Хто відповідає за те, що не оформлені всі документи, не оформлені справи, не продовжені терміни перебування під вартою. Хто за це відповідає? Який правоохоронець? Який керівник? Може про це президент теж скаже у зверненні? Чи йому треба знов розбиратись? То він мав би якось за рік вже розібратись. Указ 22 року він видав. А укази-то, Володимире Олександровичу, ваші не виконуються. Злодії в законі, виявляється, в Україні і все у них добре вже. Отака різниця, друзі. На жаль, кримінал почуває себе дуже добре. Бо кримінал не свариться з владою. Не критикує корупційні схеми, а навпаки – залюбки бере в них участь і обслуговує. У кримінала нема претензій до Татарова. Татаров у них ліпший друг. Всі питання можна вирішити. І до Татарова не приходять, не арештовують активи, не блокують компанії. Немає ні в Умки, ні у Лаші застав по 700 млн нічого – до них нема претензій. Вияляється, що мільярд застави можна намалювати якомусь підприємцю, а злодії в законі, підсанкційні за указом президента – їм нічого неможна. Тільки відпустити. Ще й помахати ручкою.

Отак створюється у нас спотворена система, на жаль, стосунків у владі. Це відповідальність влади. Поки влада буде отак-от ганебно боягузливо мовчати, поки всі ці керівники будуть лякатися сказати: чому це у вас 30 здорових лобів-правоохоронців бігають за журналістами, а не за злодіями в законі, чому вони грабують підприємців, а вони не здатні встановити джерела фінансування мафії, - до того часу у нас і буде слабка влада. Яка слабка в тилу настільки, що вона просто не здатна організувати нормальний спротив ворогу. Тому що пріоритети не ті. Вороги не ті. У нашої національної державності.

Друзі, дякую вам за цей ефір. Дякую вам за підтримку. Це важкі теми. Але якщо ми хочемо перемогти, якщо ми хочемо поважати пам'ять тих, хто загинув, честь тих, хто продовжує спротив у цій страшній війні кожного дня, мусимо захищати права і захищати правду. Оце і є та основна цінність, яка робить нашу перемогу і свободу України невідворотною. Слава Україні."

(Джерело [4]).

«Аргумент» [5]

На цю тему: