Юрій Бутусов: Заяви Трампа. Що далі?

Важная новость

Тема стріму головного редактора "Цензор.НЕТ" Юрія Бутусова - безпрецедентні заяви президента Сполучених Штатів Дональда Трампа і відповідь президента України Володимира Зеленського.

Перший блок - це не політична історія, а як це вплине на війну в Україні, чи призведе це до миру, до призупинення бойових дій.

Другий блок - які можливі наслідки такого фактичного розриву Трампа із Зеленським? Абсолютно безкомпромісного. І чи може це призвести до втрати американської військової допомоги? Потрібно буде сказати про масштаби цієї допомоги. Чи можна це чимось компенсувати? І чи є взагалі передумови, щоб вона зникла?

Це потрібно зараз розуміти всім українцям, які захищають Україну і які зараз ведуть бойові дії.

Заяви Дональда Трампа

Перша заява, де він просто принизливо абсолютно вдарив безпосередньо по Володимиру Зеленському. І ось що він сказав: "Такий собі комік Володимир Зеленський переконав США витратити 350 мільярдів доларів, щоб вступити у війну, яку неможливо виграти, яка ніколи не повинна була початись. Він відмовляється проводити вибори, має дуже низькі рейтинги. І єдине, що йому вдається добре – водити за носа Джо Байдена. Диктатор без виборів. Зеленському краще діяти швидко, інакше у нього не залишаться країни. Тим часом ми успішно ведемо переговори про припинення війни з Росією. Я люблю Україну, але Зеленський зробив жахливу роботу. Його країна розтрощена, а мільйони безпідставно загинули. І це триває".

Раніше Трамп зробив цілу серію заяв з персональними звинуваченнями на адресу Зеленського.

- "В цій ситуації, коли в Україні весь час триває воєнний стан, і лідер цієї країни вже за популярністю впав до 4%, міста зруйновані, вони виглядають як просто якісь згарища. Ну, от з Києвом це не зробили, тому що економлять ракети, але як би хотіли, то це було б не 20% країни, а 100%".

Я думаю, що якщо сідати за стіл, то тут вже український народ вирішить, що ой, щось давно не було виборів. Це не Росія каже Україні, що треба вибори. Це об'єктивна ситуація, подивіться.

Там ще були заяви стосовно перемовин, що треба було сідати за стіл перемовин. Було заявлено, що у Зеленського рейтинг 4%, що мені подобається Зеленський особисто, він хороший, але керівництво України дозволяє війні тривати. Зеленський сам не знає, де половина грошей, які дали США. Україна має вияснити і пояснити, куди ділися наші гроші. У них, тобто у керівництва України, було 3 роки, щоб сісти за стіл переговорів. Я розчарований позицією України в контексті війни з РФ.

Ось такі заяви зробив Дональд Трамп, і раніше він також зробив пропозицію Україні передати усі надра вартістю в 500 млрд доларів для того, щоб компенсувати витрати США на війну.

Коли я почув Трампа, скажу відверто, було якесь дежавю. Десь я це чув, що 3 роки не велись перемовини про мир, що треба спілкуватись з Путіним, що Росія хоче і прагне мирних перемовин. І одну з таких пам'ятних промов я згадав. Подивімось ефір програми Савіка Шустера.

"Якщо ми говоримо про припинення вогню, ми будемо говорити не в Мінському форматі, не на засіданнях тристоронньої групи, а будемо дивитись очі в очі з президентом РФ. До речі, я дуже хочу вірити, що і Германія, і Франція будуть нас підтримувати. Зустріч – це вже перемога. Ми розблокували, як ви сказали, 3 роки, з 2016 року не було діалогу, а значить не було можливості навіть говорити про припинення війни. Ось чого я чекаю, чого я шукаю і дуже хочу це знайти. У вас просто написано "Зеленський у пошуках миру", тому я дійсно хочу це знайти. Найголовніше, мені дуже важливо, я така людина - дуже sensitive. Ми говорили з президентом РФ, коли повернули моряків, і ми говорили з ним по телефону, але це телефонна розмова. Я хочу побачити людину, і я хочу привезти з Нормандії розуміння і відчуття, що дійсно всі хочуть поступово закінчити цю трагічну війну. Я це зможу точно зрозуміти за столом".

Три роки, виявляється, те саме, практично дуже схожа риторика з заявами Дональда Трампа, яку озвучував 6 років тому сам Володимир Зеленський, який також вірив і тоді озвучував, що він принесе мир, що хтось там заважає, хоче заробляти на війні, а він принесе мир, і головне подивитися в очі Путіну, провести з ним перемовини особисто - і буде мир. І три роки не вели перемовини, це погано, а тепер з Путіним будуть вести перемовини, і це добре.

Раптом ту саму риторику ми чуємо від Трампа. До речі, про три роки. Послухаймо, що сказав Трамп. "В цій ситуації, коли в Україні весь час триває воєнний стан, і лідер цієї країни вже за популярністю впав до 4%, міста зруйновані вони виглядають як просто якесь згарище. Ну, от з Києвом це не зробили, тому що, ну, мабуть, економлять ракети, але як би хотіли, то це було б не 20% країни, а 100% країни. Я думаю, що якщо сідати за стіл, то"...

Тому, в принципі, тут збіг з Трампом був і, хочу сказати, що коли це казав Зеленський у 2019-2020 роках, що треба подивитись в очі Путіну - і все буде добре, я казав, що це неможливо і абсолютно нереальна історія, тому що є об'єктивні фактори, які визначають війну Росії з Україною. Вони визначають зовсім не те, що хтось там комусь в очі не подивився. Це абсолютно дитячий, інфантильний такий підхід до подій. Минуло три роки після заяв Володимира Зеленського, що він подивиться Путіну в очі - і все налагодиться, що хтось там не вів перемовини, а він проведе, і буде мир, всеосяжне перемир'я. І, очевидно, навіть до Зеленського російські танки, ракети донесли інформацію, що ніяке перемир'я після погляду в очі Путіну неможливе. Так от те саме зараз очікує, на мій погляд, Дональда Трампа. Риторика Трампа про перемовини з Росією і ці перемовини, які американці почали в Ер-Ріяді, в Саудівській Аравії, це не історія про досягнення миру. Це просто інформаційна димова завіса, яку Трамп намагається отак кавалерійським наскоком здолати, намагаючись на особистих контактах і зобов'язаннях Путіна просто по поняттях, по-пацанськи щось зробити, щось виправити.

Так-от, насправді це не спрацює, тому що якщо в претензіях Трампа до Колумбії щось можна вирішити, якесь дрібне питання в американо-колумбійських стосунках, то вирішити кількома промовами питання Третьої світової війни неможливо. Вимоги Трампа, які були озвучені, не містять практичного механізму реалізації. Не Україна почала війну. Росія почала війну. І це насправді було проблемою Зеленського, коли він починав перемовини з Путіним, він намагався улестити агресора, встановити з ним якийсь контакт, якийсь механізм домовленості вибудувати. Це не спрацює. Так само не спрацюють понятійні домовленості, які намагається зробити Трамп.

Ця риторика Трампа переслідує, очевидно, дві цілі. Першу – сподобатись Путіну, сподобатись росіянам. Він знає, наскільки вони чутливі до таких інформаційних сигналів. І для російської пропаганди Трамп за останні три дні зробив просто подарунки на величезні суми. Тобто риторику, яку використовує Трамп, росіяни із задоволенням цитують, для того, щоб демонструвати слабкість позиції України, союзників України і намагатись дискредитувати підтримку України у світі. Нічим іншим ця історія не може завершитись. Тому що в пропозиціях Трампа відсутнє основне – а що насправді робити? Який механізм? Він бачить один механізм – Україна має провести вибори. Але як? Як це зробити в умовах війни? Це неможливо. І вибори в умовах війни абсолютно не спрацюють, тому що немає механізму в Україні голосування під час воєнного стану. Немає механізму виборів, як під ракетними ударами проводити виборчу кампанію, голосування, черги на виборчих дільницях. Це ж ризик реально високий. Всіх цих механізмів дії Трампа не передбачають.

Трампу не подобається, очевидно, Зеленський як людина, з якою він хоче вести перемовини, Трамп одразу його дистанціює від процесу. І робить це в персональному ключі для того, щоб відрізати всі можливості для подальших компромісів на особистісному рівні. Очевидно, що довіри в такому випадку у Трампа нема.

Що ж відповів Володимир Зеленський на ці заяви?

"Передусім, сьогодні вийшло опитування КМІС, що довіра до мене 57 відсотків. Я чув 57+ відсотків різних соцопитувань. Так що, якщо хтось хоче мене поміняти прямо зараз, то прямо зараз ніяк не вийде. Я би так сказав. Друга історія, раз вже говоримо про 4 відсотки, ми бачили цю дезінформацію. Ми розуміємо, що вона йде від Росії. Ми розуміємо це, і в нас є докази, що ці цифри обговорюються між Америкою і Росією. Тобто, на жаль, президент Трамп з великою повагою до нього відносився як до лідера народу, який ми дуже поважаємо, американський народ, який нас постійно підтримує, в цьому дезінформаційному просторі. І питання навіть не яка у мене підтримка. Питання в тому, що важливі ті рейтинги, на які ми звертаємо увагу. Номер один сьогодні питання, як захиститися від обстрілів. Я думаю, що це номер один питання, думаю, я знаю по всім соцопитуванням. Це номер один питання для українців. І з лідерами, коли говориш з європейцями, це також номер один питання. Це питання не підіймається. Далі питання дуже важливе щодо повернення полонених. А в Саудівській Аравії зустрічаються міністри закордонних справ двох держав в присутності, міністр закордонних справ третьої держави. І не порушують питання полонених. І точно не порушують питання щодо обстрілів, ракетних ударів. На мої запитання щодо збільшення "Петріотів" я відповіді не почув від Сполучених Штатів Америки. Хоча я постійно його піднімаю".

Володимир Зеленський намагався ніяк не відповісти Трампу на ці звинувачення. І насправді там сказав, що насправді Україна отримала не 350 мільярдів, а значно менше. І від Америки безпосередньо, що загальна допомога Україні там на війну витрати 320 мільярдів, що Америка надала з них близько 100 мільярдів.

Що можна сказати про позицію Зеленського?

Її практично нема, він намагався ніяким чином не відповісти Трампу, щоб не спалити мости і можливість продовження діалогу. У Зеленського, як ми бачимо з його промови, позиції своєї немає. На жаль, немає відповіді Трампу на деякі безпідставні звинувачення, які були висунуті Україні.

Звинувачення в розкраданні допомоги.

Жодних фактів у американської сторони, що там хтось вкрав 350 мільярдів доларів, тобто такої цифри не було допомоги, вона значно більша, ніж все, що там витрачає Україна. 100 мільярдів доларів допомоги, яку надали США, понад 60 мільярдів – це озброєння, це неможливо ніяким чином вкрасти взагалі, все це озброєння воює проти росіян, і інші гроші, там майже 40 – це допомога фінансова, пряма. 40 мільярдів – це значна сума, безумовно, в Україні є корупція, але коли Трамп каже, де наші гроші, треба говорити конкретно. Безумовно, наша влада має значну кількість корупційних скандалів. Достатньо сказати, що там понад 30 "слуг народу" мають кримінальні справи, деякі навіть тікають за кордон, є і міністри у нас під кримінальними справами, і все це справи в основному пов'язані з корупцією, з крадіжками. Нашу владу ми достатньо справедливо багато в чому критикуємо. Але казати, що половину з 40 мільярдів доларів хтось вкрив - це не ті масштаби. Українська влада краде, але, слава Богу, все ж таки не половину американської допомоги, а значно менше. Тому такі заяви Трампа спеціально намагаються спровокувати звинувачення, які є навколо Зеленського в корупції влади. Він спеціально їх гіперболізував, щоб дискредитувати не тільки Зеленського, а всю Україну, де таких масштабів корупції нема.

Україна винна в тому, що йде війна

Це брехня, і за таке голова держави мав відповісти значно жорсткіше і значно чіткіше. Я не зовсім розумію такий тон і такі виправдання, які насправді показують, що до таких заяв ніхто не підготувався. І оці всі промови і відосики, ні Єрмак, ні Литвин чомусь ніякого притомного тексту, якоїсь логіки поведінки Зеленському не написали. Він реально не знає, що відповісти.

Я сподіваюся, що все ж таки голова держави буде спиратись на український парламент, на український народ і напише трошки пізніше, продумає якусь більш гідну відповідь на ці наїзди з боку Трампа. Це наша позиція кінець кінцем.

Зеленський - диктатор

Ну, Зеленський сам дає всі підстави для того, щоб його так звинувачували у світі. Він абсолютно безпідставно ввів санкції, наприклад, проти лідера опозиційної партії. За ці санкції на РНБО навіть не проголосував голова СБУ, не проголосував начальник ГУР МО. Однак санкції ввели заради піару. Потім, обмежуються права журналістів, права доступу журналістів на пресконференції самого президента, обмежуються права ЗМІ. Зеленський встановлює спостереження за журналістами. Тобто намагається чинити всілякі перепони громадянському суспільству. Ну і ось результат. Тепер ось ці речі, які робить влада, Трамп використовує в інтересах Росії, для того, щоб росіянам було приємно це повторювати, прирівнює Зеленського до диктаторів. Тобто ставить на одну дошку Зеленського і Путіна. Хоча Зеленський при всіх своїх замашках, абсолютно авторитарних, він обмежується силою українського громадянського суспільства. В Україні існує свобода слова і попри всі утиски влади, ми можемо вільно спілкуватися, і громадська думка в Україні на владу, якщо вона дуже потужна, впливає. Тому звинувачення в авторитаризмі, в диктатурі в Україні мають отримати рішучу відповідь.

Зараз ці наративи поширюються і в західних медіа. Тобто тепер Трамп під виглядом того, що він хоче Зеленського обнулити, фактично завдав удар і по позиції всієї України. Тому, звичайно, нас це не може ніяким чином влаштовувати. І попри те, що є підстави для такої критики, в тій формі, який це зробив Трамп, це образа для України, це абсолютно неприйнятний тон, який ми повинні приймати навіть з боку наших союзників.

Відповіді на запитання

- Буде перемир'я, будуть вибори, а потім знову війна?

- Давайте дамо зараз оцінку тому, що зробив Трамп. Є стосунки України і США.

Що робить для нас Америка?

По-перше, надає пряму фінансову допомогу. По-друге, є гарантом фінансової допомоги для інших країн і міжнародних організацій, таких як МВФ. По-третє, надає пряму військову допомогу, озброєння. По-четверте, надає інформацію стратегічного і оперативного значення, розвідувальну. По-п'яте, надає допомогу організаційну. Підтримує український військово-промисловий комплекс, підтримує окремі військові частини сил оборони України і робить це дуже ефективно. І здійснює інструкторську підтримку навчання. Все ці конкретні матеріальні речі, за які ми вдячні американському народу, американській владі.

Чи порушив щось з цих конкретних матеріальних речей Трамп? Ні. Всі програми, які спрямовані на допомогу Україні, Америка підтримує. Чи обмежив Трамп санкції проти Росії? Хочу нагадати, що президент Байден одним з останніх своїх рішень посилив санкції навіть проти будь-якої морської торгівлі російськими паливно-мастильними матеріалами. Проти кораблів, які це перевозять. Жорсткі санкції проти фінансових установ, які обслуговують російську зовнішню торгівлю. Чи зняті ці обмеження? Ні. Все працює. Тому ми зараз бачимо емоційну атаку Трампа, яка не спрямована безпосередньо на примус України і обмеження україно-американських стосунків. Є особистий персональний удар Трампа по Зеленському. І є основна заява: Трамп вимагає виборів в Україні і обґрунтовує ці вибори тим, що Зеленський не має авторитету, у нього велика корупція, він диктатор, велика кількість претензій. Тобто Трамп хоче іншу особу, більш притомну, як перемовник, яка може відстоювати вже права, інтереси України під час війни. І він вважає, що Зеленський – це погана особа зараз, слабка, яка може такі інтереси українців представляти. І вимагає виборів.

Щодо суті цих вимог. Чи можливі вибори в Україні? Чи є це шлях до припинення війни? Ну самі подумаймо. От ми проводимо - стається диво. Верховна Рада ухвалює закони всі-всі-всі для того, щоб вибори відбулись: що вибори можна проводити під час воєнного стану, що є особливі форми голосування. Чи це є шлях до припинення війни? Навіть раптом уявимо собі, що вибори проходять, і телемарафон, який працює на одного кандидата, на Зеленського, за народні гроші, скажімо, не має впливу і в інших кандидатів також є доступ до якихось засобів масової інформації. І Зеленський програє вибори. Інша постать. Ну от Трамп каже: Зеленський слабкий, низький рейтинг. Приходить хтось з високим рейтингом. Чи призведе це до закінчення війни? Ні. Ну яким чином це може призвести? Як може зараз в Україні перемогти хтось, хто буде за капітуляцію і за здачу інтересів України? Замість Зеленського, який дійсно не є лідером на війні для армії, він відсутній як лідер спротиву. Але замість нього прийде людина, яка з війною пов'язана значно сильніше. Прийде людина, яка буде заряджена на спротив і яка буде спеціально вирощена на цій війні. Яка піде до кінця. Тобто, чи буде тут більш компромісна фігура? Ні. Тому, чи є реальними пропозиції Трампа, а у нього зараз серед всіх пропозицій тільки одне – проводьте вибори. Чи це є реально, щоб закінчити війну? Ні. Мирні перемовини? Ні. Тобто, все це є фігури-риторики, за якими немає реальної політики, реальної логіки. І, якщо чесно, скажу вам, це емоційний наїзд Трампа, на мій погляд, який хоче сподобатись Путіну і хоче вибудувати якісь особистісні стосунки між Путіним, так, як колись Зеленський також намагався, що він ось сяде, подивиться в очі - і вони про щось домовляться. Результат буде той самий. Чому я в цьому впевнений, що Америка не змінить курс? В Америці політика ґрунтується на інститутах громадянського суспільства, на економіці. І підтримка Трампа – це підтримка і американських військових, і громадянського суспільства, тих, хто вимагає рішучого захисту американських інтересів. Це американська промисловість. Ще зрештою чимало проукраїнських виборців, які підтримують республіканців.

Так-от, чи здатна американська політика ось так все перекреслити і сказати, окей, тепер не буде, тепер ми йдемо іншим шляхом? Ні. Я думаю, що це очевидно, що Трамп поки що не зробив нічого, щоб було спрямовано на розрив стосунків України і США. Тому хочу сказати, що вибори і припинення, і нова війна - це абсолютно зараз далека історія, тому що вибори і перемир'я ніяким чином Трампом не оголошені, не артикульовані. Він не говорить про перемир'я, про умови цього перемир'я, коли, як воно буде, хто буде його гарантувати, який механізм... Тому - які вибори?

- Цікаво, хтось знає, як реально війну закінчити, не капітулюючи? Інші варіанти ворог сьогодні не розглядає.

- Згоден. Капітулюючи, це неможливо. Я на ефірах постійно ці три роки кажу і раніше казав, вже 11-й рік, що доля перемовин залежить від сили України на полі бою. Ефективна організація і ведення бойових дій, стійкість українського фронту і оборони, здатність зупинити агресора, знищити. Ось це – основна база перемовин. З цього починаються перемовини. З цього починається оцінка спроможності України, що там може забрати Путін, де ми йому не повинні поступатись. Стійкий фронт. А наша влада, замість того, щоб приділяти увагу організації оборони і стабілізувати фронт, займається піаром, грається в політику, що там відповісти Трампу. Потім ми бачимо, що президент і не знає, що йому відповісти на звинувачення. Якісь там соцопитування розповідає. Це просто дитячий садок взагалі. Відповідати Трампу, на мій погляд, президент України, Верховний Головнокомандувач, зобов'язаний на фронті, серед українських воїнів. І не в штабі, куди Зеленський, як правило, приїжджає на якийсь бригадний КСП за 50 кілометрів до фронту, робить фотографію - і за годину його вже нема. А це має бути спілкування з бійцями, розв'язання проблем фронту, які не вирішує Ставка Верховного Головнокомандувача.

Я сьогодні написав, що я хотів би побачити від президента України звернення до нації, до армії з закликом продовжувати боротьбу, пришвидшити організаційні реформи армії, звернутися до наших союзників, що Україна не піддасться ніякому шантажу і тиску, і ми будемо стійкими у досягненні захисту своєї свободи і незалежності. І третє, що я вважаю, президент має зробити - це конкретні речі для посилення обороноздатності країни в такий час. В першу чергу, нам треба не на популістичні вибори, не на "Вовину тисячу" витрачати гроші, не на національний кешбек, не на реактори болгарські, які незрозуміло в якому році будуть добудовані, а нам потрібно витрачати гроші на фінансування нашої основної переваги - наших Збройних Сил. На боєприпаси, на дрони, в першу чергу. Ось тоді буде результат.

Такою має бути відповідь Зеленського, а не оці дитячі пояснення, що йому сказали, що у нього рейтинг 4%, то він розповідає, що у нього не маленький, а великий. Верховний Головнокомандувач України має відповідати з гідністю, і він має спиратись на тих, хто робить Україну авторитетною, а це Сили оборони України. І він має зараз, замість того, щоб там бігати і прохати, щоб його хтось десь прийняв в Саудівській Аравії, бути в Україні і диктувати свою позицію звідси. І робити все для того, щоб посилити українську армію, українських захисників. Цих заходів нема. Хочу сказати, що поки тут йде гра в політику, досі більша частина наших підрозділів БПЛА на фронті не забезпечені чітким прямим фінансуванням на рік від Міністерства оборони, від інших структур Сил оборони. Ставка не здатна спланувати забезпечення нашої переваги на поле бою в дронах. На це вони гроші знайти не можуть. Волонтери мають ті мавіки купляти.

Уже три місяці не здійснюється закупівлі мавіків – основного розвідувального засобу. Не здійснюються закупівлі важких ударних дронів – кількох основних типів. Нема фінансування для тих частин, які завдали основні втрати ворогу в 2022, 2023, 2024 роках. Все це поза межею цікавості нашої влади. А от на такі дитячі заяви час є.

- За вашими прогнозами, наскільки зменшиться кількість озброєння і боєприпасів у 2025 році, якщо США більше не допомагатиме?

- Перше: нема ніяких підстав думати, що Америка нам щось припиняє постачати. На цей час припинення постачань і рішень про припинення постачання нема. Ми були б у вкрай важкому становищі, тому що Америка постачає нам по деяких позиціях критичних видів озброєння, наприклад, таких як оперативно-тактичний ракетний комплекс "Хаймарс". Фактично, майже всі боєприпаси нам йдуть зі США. Ми всі розуміємо, наскільки для нас важливі "Хаймарс", "Старлінк", "Петріот", ракети. Америка для нас має велике значення. Снаряди, фінансова допомога. Я хочу подякувати і американським спецслужбам, і Збройним силам США, які в Україні напряму підтримують, в тому числі матеріально, значну кількість наших найкращих підрозділів, підрозділів БПЛА. Надають важливу технічну допомогу, інколи матеріальну пряму допомогу для того, щоб посилювати кращих. І американська допомога в розвитку наших технологій БПЛА неоціненна по деяких напрямках. Технологічно ми все робимо самі. Але підтримка матеріально конкретних підрозділів, які вміють робити дрони, вміють їх застосовувати, має неймовірно важливе значення. Я, до речі, за це неодноразово дякував американському керівництву і Держсекретарю Блінкену також особисто казав про успішні проєкти партнерства, співпраці.

Хочу сказати, що ми зараз маємо напряму представляти позиції українського суспільства, українського народу. Я сподівався б, щоб Верховний Головнокомандувач все ж таки не на словах, а на ділі намагався реалізувати план стійкості, єднання і формував єдину позицію української держави і суспільства безпосередньо перед народом США, перед американцями, більшість з яких підтримує Україну.

І ми маємо вести діалог на різних рівнях. У нас не може бути діалогу на рівні тільки кількох політичних осіб. Те, що Трамп не поважає Зеленського – не проблема. У нас в Україні теж багато людей не поважає Зеленського. Він залишається президентом, і в наших інтересах як громадян України, щоб представник нашої держави мав сильну позицію, представляючи наші інтереси. Тому цю позицію ми повинні допомогти посилити.

Ми маємо також формулювати позицію українського суспільства. Тому я впевнений, що нам вдасться все ж таки уникнути повного розриву стосунків. Я впевнений, що Америка не скасує програми допомоги. І це не буде простий і легкий шлях для Трампа, навіть якщо він захоче спробувати це зробити. Тому я б розглядав можливе зменшення певного фінансування з боку США, можливе обмеження в постачанні якихось видів озброєнь, але не повне скасування. Для нас американські поставки є критичними, і замінити ми їх насправді не зможемо не тому, що там якісь унікальні технології: в таких масштабах, яких виробляє озброєння Америка, не виробляє жодна інша країна світу. В таких масштабах, в яких пряму фінансову допомогу надає США, жодна інша країна Україні не надала. Це треба поважати, дякувати і сподіватись, що американська влада, президент Трамп побачить потужно консолідоване бачення українського суспільства і такі заяви будуть коригуватись.

Так само, як в 2019-2020 році Володимир Зеленський намагався зблизитись з Путіним і зіткнувся з реаліями і в нього також не вийшло - всі ці погляди в очі закінчились великою війною, і тепер Зеленський свої погляди переглянув. Я впевнений, що мине час, і так само свої погляди на Путіна буде змінювати і сам Трамп.

Тому що Путін не та людина, яка прагне перемовин. Він прагне знищення України. Інших цілей у нього нема.

- Думаю, що через політику Трампа є шанс, що Європа прокинулась. Будуть більші поставки зброї до України та грошей, бо без єврогрошей наша економіка розсиплеться.

- Згоден, і хочу сказати, що дії Трампа змушують і Європейський Союз оцінити свій внесок у підтримку України. Трамп прямо вимагає, щоб вони витрачали кошти на підтримку України не менші, ніж США. І це дуже важливий чинник. Зараз ми чуємо, що європейці дійсно намагаються збільшити обсяги фінансової допомоги Україні і це, в тому числі, результат тиску президента Трампа. Зауважу, що в цьому випадку президент Трамп діє на наші спільні інтереси. Тиск на Європейський Союз вже, як оголосили європейці, призведе до збільшення наступного пакета військової допомоги до безпрецедентної цифри в 6 мільярдів євро.

- Дайте в ефірі пару слів про наступ на Дніпропетровщину.

- Я насправді про це пишу і в мене є кілька статей, раджу подивитись ефір про кращі підрозділи БПЛА. Говорив і про дії на Покровському напрямку. На цю мить ідуть важкі бої, але ворог зупинений на певних рубежах. На жаль, це не рубежі оборони, а це просто певні позиції в посадках, де наспіх наші війська закріпились і ведуть важкі зустрічні бої з росіянами. Але я хочу сказати, що після російського наступу в листопаді, особливо грудні, січні, де росіяни зазнали величезних втрат, зараз кількість атак, кількість штурмових дій, які проводить ворог, значно знизилась. І знизилась значно кількість сил, кількість людей та техніки, які застосовує ворог. Тому можна сказати, це не стабілізація ні в якому разі, але можна сказати, що українські воїни своїм майстерним героїчним спротивом зараз все ж таки змусили ворога зупинитись на кордоні з Дніпропетровською областю. Ситуація не є стійкою, на жаль. Але певні ознаки в упорядкуванні управління є. Зокрема, організований на напрямку штаб взаємодії підрозділів БПЛА, зосереджено кілька наших командирів, адекватних кілька частин, і почалась хоча б якась мінімальна координація засобів БПЛА. Це перші кроки, але вони вже дали значні результати. Дозволили нам провести кілька успішних бойових операцій зі знищення російських угруповань. І, зокрема, зі звільнення села Піщане під Покровським. Тобто, ми можемо організувати знищення ворога. У нас є всі сили, щоб втримати Покровськ, щоб стабілізувати ворога на кордоні, не пустити ворога до Межової, в Дніпропетровщину, в центральну Україну. Я неодноразово казав, що втрата цих рубежів і захід ворога в центральну Україну - буде величезною поразкою і військовою, і політичною для України, і інформаційною. І цього потрібно уникнути. Це все залежить від українського командування.

Я на каналі виставив інтерв'ю з героєм України, командиром роти 110-ї механізованої бригади Ігорем Тимощуком. Він розповів, як бездарно українське вище командування керувало діями підрозділів по обороні Великої Новосілки. Це призвело не тільки до втрати населеного пункту, це призвело до абсолютно необґрунтованих втрат особового складу і до зриву виконання бойового завдання через те, що немає раціональної оцінки обстановки і адекватних рішень. Це дуже важливо, щоб створити таким матеріалом резонанс. Якщо керувати так, як керували 110-ю бригадою у Великій Новосілці, вище командування, тактична група, ОТУ, ОСУВ, якщо так командувати, то втримати неможна нічого. А якщо діяти з розумом, так, як була проведена операція в Піщаному, то тоді ворога можна зупинити і зберегти Покровськ. А інакше буде як в Авдіївці, Великій Новосілці і так далі. Бахмуті, Соледарі, Сєверодонецьку, Лисичанську.

На жаль, у нас є значна кількість є сумних міст, де через, в першу чергу, неадекватні підходи в управлінні ми зазнавали поразки. Тому зараз я не хочу казати слово "стабілізація". Зараз ворог тривалий час безуспішно атакує, зазнає величезних втрат і зараз їх стало значно менше. Вони не можуть вже прорвати тут фронт.

Я не думаю, що це надовго. Я думаю, ворог зараз буде збирати нові сили. Якщо ми зможемо впорядкувати свої дії, ми можемо зупинити ворога. І я детально відслідковую цю ситуацію. Інколи я роблю паузу з висвітленням обстановки. Це пов'язано з тим, що треба дати оцінку ситуації. Проходять певні зміни. І я не можу про ці зміни говорити онлайн. Як тільки в мене зараз найближчими днями буде більш чітка обстановка, я знов з кількома матеріалами планую вийти про бої під Покровським з росіянами, про деякі наші успішні дії, наступальні на деяких напрямках, про деякі оборонні бої.

- І що за наступ на Курщині? Це підготовка до обміну територіями?

- Те, що я зараз маю інформацію щодо дій росіян на Курщині, це фактично намагання відволікти сили нашого ударного угруповання, яке захищає санітарну зону на Курщині. Ворог намагається відволікти наші сили, провести дії на українській території, для того, щоб відтягнути сили з того напрямку. Подивимося, наскільки буде противник настирливий у цьому, які сили він поступово буде заводити. Найближчим часом це побачимо.

- Чому ви впевнені, що США не скоротять допомогу?

- Тому що Америка – це інституційна держава, і там один президент все не вирішує. Там є велика кількість інститутів, на яких тримається на системі стримування проти ваги американська демократія. Тому я не виключаю скорочення допомоги, але я виключаю, що Америка повністю відмовиться від допомоги. Ось це мені здається нереальним варіантом. Але, безумовно, скорочення допомоги можливе. І до цього треба готуватись. Це дії української влади.

- Що б ви зараз робили на місці Зеленського?

- На місці Зеленського я б найперше турбувався про вироблення своєї позиції для консолідації нації, для консолідації і зміцнення усіх сил оборони. Я би підготував промову, дав би чітку оцінку усім заявами, обрАзам... з боку Трампа, відмітив би всі помилки, яких він припустив в оцінці обстановки, і підкреслив, що український народ б'ється за свою свободу. Не для того, щоб над цим хтось міг глузувати. Це абсолютно неприпустимо.

І звернувся б до нації для того, щоб усі сили зосередити для демонстрації того, що українці єднаються реально для захисту своєї країни. Тобто я б оголосив ті кроки, які зараз в такій важкій ситуації влада робить для того, щоб посилити спротив. Тобто скорочуються нецільові витрати - оці розбухлі апарати абсолютно нікому не потрібні зараз адміністративні апарати. Всі нецільові програми, ці національні кешбеки, "Вовина 1000", болгарські реактори. Все, на чому відмивають гроші, і що не можна використати в цьому році і не буде зроблено в цьому році. Все це треба різати безжально.

Основні ресурси мають йти на оборону України. Україна має кожну копійку кинути в бій, а не розсовувати їх по кишенях наближених якихось осіб до Офісу Президента, до кишень "слуг народу". Показати, що ми самі боремось з корупцією. Провести обов'язково антикорупційну раду з залученням громадських організацій, яких Зеленський ненавидить чомусь, хоча вони йому допомагають боротися з корупцією. Із залученням всіх правоохоронних органів. Провести, показати, які антикорупційні справи зараз Україна проводить, яка кількість, що там в судах з цими справами.

Тобто показати, що у нас насправді всі органи держави і громадянське суспільство єдині у боротьбі з корупцією. І ми всі робимо все для того, щоб її зменшити.

Потім обов'язково потрібно на фронті, за участі діючих командирів бригад провести виїзне засідання. Не треба тягнути всю Ставку. Командири бригад і батальйонів найбоєздатніших самі розкажуть президенту, що треба. Вони йому скажуть, що нема грошей на дрони, досі гальмується рішення про формування армійських корпусів, тому безлад в управлінні. Немає лінії оборони, ніхто не будує, тому що гроші крадуться тими військово-цивільними адміністраціями, і з військовими ніхто не узгоджує, що в них будують в тилу. А будують ті позиції, які я вже неодноразово і писав, і показував їх, і які війська не можуть зайняти. Бо це все плани оборони, якісь плани цих ВОПів, які будують місцеві адміністрації. Це все середина 20-го сторіччя, причому дуже погані і щодо виконання, і по задуму. Тому я очікую від президента, від Верховного Головнокомандувача тих речей, які показують зарядженість і ефективність нашої боротьби. Ось це єднає націю. І це демонструє всьому світу, що українців ніякі погрози і зміна якогось вектора в голові якогось одного із наших навіть найбільших союзників абсолютно не зіб'є. І ми зможемо встояти навіть в такий політичний шторм. Ось це я очікував би від президента і вважаю, що це потрібно робити.

Тобто в першу чергу зібрати всі ресурси докупи, всі нецільові прибрати і всі гроші кинути на конкретні потреби, які мають посилити боєздатність конкретних бойових частин. Не загалом кудись на нові знов сформовані бригади, де воно все просто розсіюється, розсипається. А на ті, які мають боєздатність. Оце буде ефект. І антикорупційна політика. Для цього треба припинити боротися з Шабуніним, якого ненавидить Офіс президента, з Центром протидії корупції, почати навпаки слухати і працювати з ними. Звичайно, доведеться позбутися деяких одіозних "слуг народу".

Що важливіше для президента? Щоб у нього продовжували красти під час війни, чи все ж таки авторитет держави? Я думаю, що Зеленський має зробити вибір на користь держави, а не Єрмака, Колубаєва, Міндича і решти присосок, які, скажімо, бігають і дивляться, постійно засовують руки в державний бюджет.

- Якщо США відключить Старлінк для нас, будуть великі проблеми на фронті?

- Звичайно, будуть. Старлінк – це ключова наша мережа для мережецентричної війни. Але я поки що не бачу жодних ознак, що нам щось збирається Америка відключати. Давайте вирішувати проблеми в міру їх надходження, а не жахати самих себе тим, чого не сталося і що навіть ніхто не оголосив.

- Скажіть, будь ласка, якою ви бачите долю Херсону в переговорному процесі? Чи може місто Херсон опинитися розмінною монетою, скажімо, на ЗАЕС чи щось таке?

- Я думаю, що це абсолютно неможливо. Своєю територією і українцями Україна торгувати не буде. Це неможливо.

- Якщо у нас буде необмежена кількість дронів, чи можемо ми їх кількістю переламати хід війни?

- Насправді Україні не потрібен мільйон дронів. Україні потрібні сучасні дрони, які швидко видозмінюються на ту кількість операторів, які у нас реально є. Тобто дронів треба багато, але мають бути різнотипні. І це мають бути сотні тисяч, але багатьох різних типів, десятків типів. І мають бути спеціальні умови їх модифікації, модернізації під час виробництва. Тобто безперервні модернізації. Так, дрони можуть змінити хід війни. Так, дрони можуть проводити самостійно наступальні оборонні операції. Дрони можуть знищувати ворога ефективніше за будь-які інші засоби. Дрони не всесильні. Нам все одно потрібна, в першу чергу, якісні, добре підготовлені, всім забезпечені піхотинці. Це основні люди на війні. Нам потрібна артилерія і міномети, тобто кінетичні засоби ураження. І нам, безумовно, потрібні дрони. Дронів потрібна величезна кількість багатьох типів. Дрони це реально можуть, мікродрони, реально змінюють хід війни. Тому я і кажу, що нам потрібно зосередити гроші на дрони. На цей час держава виділила на дрони до 50 мільярдів гривень на рік. Це просто мізерна сума, яка взагалі близько не закриває десь навіть 10% потреби Сил оборони. Тобто нам хоча б треба для армії довести цю цифру до 3-4 мільярдів доларів на рік. Це мінімум. І тоді ми вистоїмо. Враховуючи обсяги допомоги і суми, які є в державному бюджеті, і міжнародну допомогу, ми, звичайно, можемо ці гроші знайти. Якщо на 2025 рік держава виділить хоча б 4 мільярди доларів прямого фінансування на військові частини, щоб вони могли купляти дрони, виробляти дрони, ударні, розвідувальні, всіх типів. Ми будемо мати перевагу над ворогом на фронті і зможемо розгромити ворога у позиційних битвах 2025 року.

- Чи може Європа виготовляти зброю більше, ніж США, скільки на це треба часу?

- Теоретично може, а практично вони на це не будуть здатні, я думаю, ще років 15, якщо навіть вони її захочуть. США мають велику потужну військову промисловість, і вона розвивається більш швидкими темпами, ніж військова промисловість Європейського Союзу. Тому, коли це буде в Європі, поки що я не бачу. Теоретично в Європі більше людей, більше ресурсів, і вони могли б це зробити, але поки що ми не бачимо таких інвестицій.

- Ви підтримуєте ідею Тараса Нестеренка, що потрібні вибори?

- Я підтримую ідею виборів, але за однієї умови: в першу чергу Україна має зупинити фронт. Ми маємо побудувати надійну оборону. Це ключове. До тих пір, поки ворог продовжує наступ і захоплює кожен день якісь наші позиції, говорити про мир, про вибори, говорити про існування України – це маніпуляція. Ми маємо з вами чітко розуміти, України може не стати. Ворог продовжує наступ.

Ніякі зустрічі в Ер-Ріяді нічого не міняють на фронті. Не зупиняють Росію. Вона йде вперед. І у нас будь-яка ефективна політика може початись тільки тоді, коли у нас буде ефективна оборона. Спочатку оборона, спочатку знищення ударних угруповань росіян, спочатку побудова суцільної зони ураження вздовж всього фронту на 20-30 кілометрів. І ось тоді можна говорити про політику. Поки ми ворога не здатні зупинити, поки оці найняті Росією маргінали лізуть і десь то тут, то там продавлюють м'ясними штурмами нашу оборону, політики у нас нормальної не буде. Буде бардак. Буде, як це було у нас, Іловайськ, Дебальцеве, коли ми фактично на невигідних умовах шли на перемовини. Але зараз не часи Мінська, не 2014, не 2015. Зараз Путін хоче знищити Україну повністю. Тому тільки на фронті вирішується доля України. А оці всі промови – це просто поки інформаційний шум.

- Чому Трамп пішов співпрацювати з Росією? Яка для нього в цьому вигода?

- Трамп намагається понятійно про щось домовитись з Путіним, подивитися йому в очі, як це вже хтось намагався робити нещодавно в Україні. Це нічим хорошим не закінчиться. Практичних умов нема. Росія бореться за світове панування і для неї важливо знищити Україну. Знищення України означає те, що Європа втрачає взагалі щит від російської експансії, що у світі просто з'являється держава-агресор, яка веде війни в Європі. Ніякого спокою, балансу не буде. І після цієї війни Росія буде активним учасником інших війн, але не тільки вже в Європі, а по всьому світу. Тому компромісів нема. Росія хоче захопити Україну не для домовленості, а щоб знищити українців. В тому числі як націю, щоб тут нікого не було. Щоб була тільки якась невеличка кількість - як вони в Чечні зробили. Вбили кількасот тисяч людей, кількасот тисяч емігрували, і залишилась якась невеличка купка лояльних, покірних, куплених Москвою чеченців. Ну, кадирівців.

- Чи буде стрім, присвячений подіям 10-річної давнини щодо виходу з Дебальцевого?

- Це потрібно зробити і я це зроблю найближчим часом.

- Чи є необхідність в організації інформаційної кампанії для впливу на партнерів?

- Безумовно. І це має робити і кожен з нас, і на рівні громадянського суспільства. Ну і було б правильно, щоб таким займалась держава. Тобто замість того, щоб боротись з критиками влади в соцмережах, хотілося б, щоб Володимир Зеленський і Андрій Єрмак трошки приділили увагу державній політиці і захисту державних інтересів. Зеленський має залишатись президентом до перемоги, але диктатура Єрмака-Зеленського має бути знищена. Має бути уряд Національної Єдності, коли увійдуть усі політичні сили.

Дивіться, у Зеленського якась залежність від Єрмака, я навіть не буду гадати, на чому вона побудована, але це дуже якась сумнівна історія, яка викликає дуже велику кількість питань взагалі стосовно природи, таких стосунків. І тому Єрмака Зеленський не віддасть. Єрмак для Зеленського – це вже фактично його альтер-его, тобто це людина, яка йому пише тексти, викладає їх, щоб він їх озвучував. Тобто Зеленський при Єрмаку самостійності не має ніякої. І що, скажімо, чи можемо ми їх розірвати? Та не можемо, і якщо буде будь-який уряд, який не контролює Єрмак, Єрмак цього не допустить. Тому, на жаль, з такою обраною владою ми маємо продовжувати жити, і для нас основне завдання зараз – це все ж таки успіх на фронті. Буде зупинка війни, тоді ми зможемо думати про чистку влади. Але якщо не буде успіху на фронті, не буде влади, не буде України. Це треба чітко розуміти. І не думати, що доля України вирішується у Вашингтоні, в Ер-Ріяді, в Брюсселі. Доля України вирішується на полях війни. Вона вирішується в Києві, звідки віддаються накази і розподіляються ресурси на війну. Це ключове.

Дякую за підтримку всім спонсорам каналу "Бутусов плюс". 2800 спонсорів нас підтримують. Я вам дуже всім вдячний за те, що дивитесь. Сподіваюся, я відповів на основні запитання. Дякую за ефір і – Слава Україні!

Юрій Бутусов, головний редактор видання Цензор.НЕТ [2]

Зображення: кандидат у президенти США від Республіканської партії, колишній президент США Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський під час зустрічі у Trump Tower у Нью-Йорку, США, 27 вересня 2024 року. Фото: REUTERS/Shannon Stapleton

«Аргумент» [3]

На цю тему: