Читаю, що міністр оборони Нідерландів приїжджав нещодавно до Києва, попив чаю з нашим Умеровим, і дав 500 млн євро на президентський проєкт «Лінія дронів». Чудова новина!

«Лінія дронів», нагадаю, це п'ять найкращих підрозділів безпілотників, командирів яких привели на Банкову, посадили за стіл поруч із верховним, і оголосили, що це тепер його проєкт. Навіть сайт є.

Звичайно, це класно бути під патронатом самого президента. Відкриваються неймовірні для звичайного військовослужбовця можливості, ніхто на тебе не кричить, не тупотить ногою, не вимагає катати квадратне і носити кругле. Знову ж таки - президент попросить партнерів, і вони гроші дадуть.

У російській імперії була така традиція. Сам Микола II був шефом 34 військових навчальних закладів і частин російської армії, а також двох австрійських, баварського, британського, гессенського, трьох прусських, іспанського, румунського і сербського полків. Що, втім, не завадило росіянам потім воювати з австрійцями і німцями. Цариця Марія Федорівна була шефом Кавалергардського і Кірасирського полків.

Отже, традиція є традиція. Добре б було, щоб усі наші державні діячі взяли шефство над іншими бідними безпілотниками. Я був би радий, наприклад, якби Андрій Борисович узяв шефство над нашим небагатим, але потужним загоном. Уявляєте? - Окрема, гвардійська, кірасирська, київська рота ударних БПЛА імені Андрія Борисовича. Звучить?..

Жарти жартами, але нагадаю, що трохи більше року тому було засновано інший президентський безпілотний проєкт - Сили безпілотних систем. Чому тепер є ще окрема від нього «Лінія дронів»? - Це інтрига. А до цього був (і є, слава богу) ще один потужний безпілотний проєкт - «Армія дронів», яка працює на гроші президентського фонду United24. Але Михайла Федорова трошки відсунули вбік...

Президентського всякого у нас багато, а порядку мало. Три роки минуло від початку великої війни, яка перетворилася на війну дронів, дрони стали головними на полі бою і для ударів по тилах супротивника, а до сих пір у нас в країні немає нікого головного по цій темі, немає ані головного менеджера з дронів, ані державного органу з дронів, ані державної політики з дронів.

Кожне відомство тягне ковдру на себе, кожен великий воєначальник і державний діяч започатковує свій проєкт, кожен волонтер стає волонтером із дронів, а на виході - безлад: створюють не ті дрони, які потрібні, закуповують не те, що треба військам, безпілотникам ставлять нереальні завдання, хтось купається у променях слави й має любов можновладців, а хтось сидить у безпілотних злиднях.

Знову весілля в Малинівці. А потім червоні прийдуть.

Автор: Юрій Касьянов, ЗСУ; сторінка автора у Фейсбук 

Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Юрій Касьянов: Піар замість противодронової оборони [3]
• Два роки Shahed щодня у небі - це показник державної неефективності [4]
• Shahed з 4G, нічні дрони, безуспішна РЕБ: Сергій Флеш про ситуацію на війні [5]
• Мирослав Гай: Проблема РЕБів та дронів [6]
• Павло Кащук, волонтер: Чому в нас нема свого Шахеда [7]