Ми самі звичайні, і у нас ювілей. Три роки тому ми офіційно вступили на військову службу. Нас було 6 чоловік, у нас були свої дрони, свої автомобілі, своє обладнання, своє ППД, своя зброя і боєприпаси, свій досвід війни починаючи з 2014 року. Ми воювали під Слов'янськом і зупиняли колони ворога під Києвом. Ми створювали унікальні безпілотники, які надовго випередили свій час, і вели за собою в бій піхотні підрозділи. Інженерна робота, конструювання дронів було нашим покликанням, а війна стала нашим ремеслом. Нам обіцяли золоті гори, статус, цікаву роботу, свичблейди, байрактари, найкращу в світі зброю, матеріальну підтримку, але не дали нічого, і вступивши три роки тому на військову службу в найелітніші війська, ми продовжували самі робити безпілотники, самі знаходити гроші на ці безпілотники і на все необхідне на війні, воювати на своїх автомобілях, зі своєю зброєю і за своїм планом. Ми назвали себе «ПВК Сироти» (приватна військова компанія), тому що від держави ми отримали тільки зарплату, форму і браковані автомати, створені за схемою буллпап похмурим українським генієм на базі звичайного «калаша». Ми планували, організовували і проводили найкращі операції, про які всі тепер знають, але про які досі не можна говорити. Наші командири отримували ордени і нагородні пістолети, ми отримували грамоти і догани, нам говорили «та хто ви такі?!.. ми багато років заносили, щоб потрапити сюди, а ви прийшли з вулиці», тому з найелітніших військ ми перейшли в найзвичайніші війська, щоб ще більше працювати і ще успішніше воювати. Нам знову обіцяли золоті гори, можливість набирати бійців, будувати великий ефективний підрозділ, бити ворога не тільки вмінням, але й кількістю, і все було класно, ми росли, набиралися сил, але потім змінився головнокомандувач, змінилася команда, і хтось вирішив, що ми не потрібні. Тоді ми перейшли в найспеціальніші війська. Як і раніше, самі робили дрони і самі їх запускали, самі будували ППД, купували спорядження, обладнання та автомобілі. Ми як і раніше проводили і проводимо найкращі операції, про які не можна розповідати, але про які всі знають. Нас тепер у десятки разів більше, у нас найкращі інженери, конструктори, електронники, програмісти, оператори та аналітики, але ми, як і раніше, воюємо на два фронти – з ворогом і нашими чиновниками в погонах за право воювати. Ми, як і раніше, «ПВК Сироти» – «приватна військова компанія», яку не любить командування і ненавидять вороги. І це класно. Фото давнє (2022 рік), ілюстративне.

Автор: Юрій Касьянов, ЗСУ; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Юрій Касьянов: Як захистити небо [3]
• Касьянов: Чому українські дрони не бомблять москву [4]
• Юрій Касьянов: Що робити [5]
• Касьянов: Технологічний ривок і наша війна [6]