Юрій Луканов про те, що Мендель - це те саме, що й Міндіч, Шефір, Цукерман і Коломойський, та їх слуга Єрмак

Схоже, стартувала операція «рятуємо імідж Зеленського». За старою доброю схемою: цар - хороший, боярин - винний. На сцену урочисто виходить Юлія Мендель, колишня прес-секретар президента, яка раптом згадала, яка ж «страшна людина Андрій Борисович».

Та сама Мендель, що не в переносному сенсі, а буквально кидалася на журналіста Сергія Андрушка, коли той намагався поставити запитання президенту. Та сама, що у своїй книжці писала неймовірні дурниці про Майдан – щось подібне могла написати лише людина з ригівською філософією.

В інтерв’ю на Радіо Свобода вона схвильовано переказує «жахи кабінету Єрмака»: мовляв, Зеленський давав комусь завдання, а Єрмак телефонував і казав - «нічого не робити». Потім завдання, звісно, не виконувалися, а винними ставали ті, кому Єрмак усе заборонив.

Ведуча Власта Лазур слушно поцікавилася: як же так, вони ж виглядали єдиним цілим? Мендель відповіла: усе було єдине ціле - доки це не суперечило інтересам «Андрія Борисовича». А ще вона «боїться за себе», бо Єрмак, мовляв, і далі впливає на владну вертикаль, може запустити кампанію дискредитації або навіть відкрити кримінальне провадження «із повітря».

Тобто Мендель просто озвучила свої персональні враження про те, що країна спостерігала всі роки перебування Єрмака при на посаді голови ОПУ - нічого несподіваного, лише озвучений шепіт коридорів.

Зеленський, який за своїми фільмами й поведінкою виглядає як типовий ментальний совок, оточив себе колишніми ригами, які раніше були дрібними функціонерами, а тепер «заматєрєлі» і відчули в собі сили посісти солідніші посади. І охоче сприйняли політику Зеленського - будувати владну вертикаль за лекалами Януковича.

Такий підхід передбачає призначення за лояльністю, а не професійністю. Досить згадати історію з «другом дитинства» Бакановим на чолі СБУ - там Єрмак точно ні при чому, він тоді був не при посаді, це чиста ініціатива Зеленського. А Єрмак, очоливши ОПУ, просто продовжив тенденцію та довів її до карикатури. Консультантка хто зна з яких питань, призначена послицею в Болгарію? Чом би й ні - це ж нова кадрова політика.

Мендель заявила, що Єрмак у США питав у якогось політтехнолога, як йому стати президентом України. Чи правда - хто ж знатиме? Але амбіції в нього й справді ширші, ніж у звичайного голови ОПУ. Це й без інтерв’ю зрозуміло.

Не маючи належної кваліфікації, він встромляв свого носа куди тільки міг, намагаючись контролювати все - від мух до міжнародки. Особливо міжнародки. Він де факто усунув міністерство закордонних справ від належних йому функцій. Писав банальні статті на цю тему, організовував безглуздий саміт у Швейцарії, що закінчився хіба що фото Єрмака на фоні світових лідерів.

Про ревнощі до успішних, інтриги, усунення з посад - навіть говорити не варто, це давно загальновідомі речі. Чиїх ревнощів було більше - Зеленського чи Єрмака - нехай самі між собою розбираються.

Ця вся система нагадує мафію, де закони не діють, а інтереси замінюють Конституцію. Такі моделі можуть бути ефективними лише в одному - в утриманні влади. Усе інше руйнується. Це той самий ефект, що й у Медведчука: вплив у кулуарах - величезний, публічна роль - нуль. Єрмак - копія.

На завершення - перлина з мережі. Доскіпливі читачі знайшли цитатку з книги Юлії Мендель «Кожен з нас президент»:

«Андрію Єрмаку створили занадто серйозний негативний образ… Як друга особа держави, він перебрав на себе відповідальність за безліч політичних криз… Складно уявити більш віддану цілям людину з оригінальними підходами».

Коли вона казала правду? Коли писала книгу, чи зараз? Вирішуйте самі, чому вірити. Самі вирішуйте, чи не продиктована коньюнктурою нинішня зміна її позиції.
На фото — той самий епізод із Мендель і Андрушком. І Єрмак, який гордо стоїть на тлі світових лідерів.

Юрій Луканов, журналіст; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему: