Вийшло трохи бардачно, але як вже є. Це я про історію з лояльними дегенератами Зеленського у найвищій владі, які зробили нас разом.

"Наші гроші" під час вторгнення постійно розказували про дебільні тилові витрати на мирні тилові забавки типу покращення діючих лікарень, шкіл, офісів, парків. Влада всіх рівнів тендерила сотні мільярдів, бо "нада как-та жить сваю жизнь".

По ходу, люди Арахамії в парламенті динамили прийняття законів, потрібних для фінансування від міжнародних донорів нашої демократії.

Шмигаль і Свириденко нє смєлі возражать і подмахували всі дурацькі хотєлкі Зеленського типу нацкешбека і "вовиної тисячі", спрямовані на підтримку рейтингу президента.

І ось доігралісь, піздюкі. Прем'єр Корецький два тижні тому попередив, що грошей нема і нада срочно приймать закони. Міністр фінансів Марченко підтвердив. Але "слуги народу" в Раді нікуди не спішили і хєр шо прийняли антикорупційного.

І гроші кончились. От тупо кончились. У нас нема нафти, як у Путєна, щоб можна було хоч і зі знижкою, але постійно продавати. У нас є тільки допомога з Заходу, яку тупо просирали і прожирали.

Тому зараз довелось зупинити всі оплати на так звані капітальні видатки. А це і є все будівництво. І не тільки тилових доріг, потрібних для підвозу залізяк на фронт, а і будівництво захисту енергетики.

Бо всі боялись одьорнуть Верховного Головнокомандувача, який на дух не переносить поганих новин.

І да, власник "Автостради" Шкіль — єдиний, хто насмілився це сказати публічно. Але він не єдиний, хто залишається без оплати за будівництво. Всі залишились без них. І мають вірити обіцянкам, що у грудні гроші з’являться. Це типу Зеленський має випросити у європейців щось.

Доігралісь, peace-duke (це "герцоги міра", якшошо).

Юрій Ніколов, журналіст і засновник проекту “Наші гроші”; сторінка автора у фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Ірина Фаріон: «Є тільки два шляхи: або бандеризація України, або бандитизація України. Немає третього шляху». Частина 104 [3]