Бронювання, а значить і відстрочка від військової служби, залишається серед найбільш контроверсійних тем. З одного боку — економіка в умовах війни повинна працювати. І уряд навіть анонсував, що впровадять механізм «воюй або працюй»: [3] бронювання мали б отримати працівники з понад 34 тисячами гривень білої зарплати. Щоправда, механізм поставили на паузу, у тому числі через критичну непопулярність теми економічного бронювання серед військових. 

За оновленим законом про мобілізацію, під автоматичну броню підпадають військовозобов'язані в державних органах, органах місцевого самоврядування категорії А — 100 %: керівний склад уряду, депутати (плюс двоє помічників) й інші топові держслужбовці. Категорій Б і В — до 50 %. А також у національних органах безпеки, правоохоронних органах, судах, установах правосуддя й інших державних службах.

Бронювання для працівників підприємств і установ відбувається за постановою № 76 від 2023 року [4], до якої уряд постійно вносить зміни, що вже створює нестабільні правила для бізнесу.

Хоча загальна рамка дозволяє застосовувати процедуру бронювання до працівників критично важливих для економіки підприємств. Але лише стосовно 50 % їхніх військовозобов'язаних працівників.

До переліку критично важливих підприємств й установ належать ті, які відповідають двом і більше критеріям із семи:

• загальна сума сплачених податків і зборів протягом попереднього року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (близько 59,34 млн грн);
• обсяг надходжень валюти, крім кредитів і позик, за попередній рік перевищує 32 млн євро;
• підприємство є в переліку держкомпаній, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки;
• підприємство має важливе значення для економіки чи задоволення потреб територіальної громади (відповідні критерії встановлюють галузеві міністерства або органи місцевого самоврядування);
• відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
• розмір середньої зарплати на підприємстві перевищує середню зарплату в регіоні за четвертий квартал 2021 року;
• підприємство є резидентом Дії.Сіті.

Ключові зміни до постанови в червні цього року стосувалася вже 100 % (а не базових 50 % у постанові) працівників підприємств, що будують фортифікаційні споруди, працівників підприємств ОПК, електроенергетики, ядерної, вугільної, нафтової промисловості. Повернули також бронювання для поліцейських і працівників ДСНС — 50 % усіх працівників і ще 40 % «у разі обґрунтованої потреби міністра внутрішніх справ». Додатково внесли зміни й надали можливість отримати відстрочку операторам протимінної діяльності. У серпні Кабмін підтримав новації до постанови, які дозволили великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.

До багаття цих перманентних змін неодноразово додавали хмизу скандали з бронюванням футболістів, працівників цирків, банків і сервісів доставки. 

«Набронювали вже таку неймовірну кількість людей, що тепер на вулиці натрапити на заброньованого набагато легше, ніж на того, хто потенційно підпадає під мобілізацію. Яскравий приклад — поліція охорони. Це підрозділ Нацполу, який виконує функції охорони кіосків, приватних квартир, офісів і так далі — 16 тисяч людей, потенційно чотири бригади. Так держава сама позбавляє себе можливості набирати нових людей до армії», — розповідав LB.ua ветеран війни Юрій Гудименко.

При цьому, наприклад, компанія-виробник бронежилетів «Балістика» не змогла забронювати своїх працівників.

Член оборонного комітету Верховної Ради Вадим Івченко («Батьківщина») розповів LB.ua, що ситуацію з хаотичним бронюванням неодноразово обговорювали на закритих засіданнях разом з представниками уряду, Міноборони й Генштабу, зокрема, через стрімке збільшення кількості заброньованих наприкінці літа 2024 року.

А вже 10 жовтня перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк повідомив про плани уряду провести аудит заброньованих. Бо впродовж двох років великої війни таких було близько 540 тисяч осіб, а лише за серпень-вересень їх стало більш ніж мільйон.

На перевірку до 15 листопада 

22 жовтня Кабінет Міністрів України вчергове вніс зміни до постанови про бронювання: до 15 листопада перевірять підприємства й установи на відповідність критеріям. За її підсумками орган, що надавав бронь, зможе ухвалити рішення про відповідність чи невідповідність підприємства, установи, організації критеріям і статусу критично важливого.

Копію рішення протягом дня треба надіслати в Мінекономіки, Міноборони та Мінцифри.

Цікаво, що ще до цього Європейська Бізнес Асоціація повідомила, що з початку жовтня почастішали звернення від бізнесу, які не можуть підтвердити критичність і продовжити бронювання.

«Зважаючи на динаміку запитів бізнесу, проблема набирає системного характеру», — наголосили [5] в ЄБА.

Правда, 25 жовтня уряд прийняв додаткове протокольне рішення, де запевнив, що працівники, які отримали статус заброньованих до 31 травня 2024 року, зможуть безперешкодно подовжити його на аналогічний термін. Водночас аудит підприємств, які отримали його за останні чотири місяці, триватиме до 15 листопада.

«За результатами перевірок відповідальні міністерства визначать, чи мали місце недобросовісні дії та чи носять вони потенційно корупційний характер. На основі цих даних уряд оновить критерії бронювання і скоригує їх так, щоб механізм працював і на користь нашої безпеки та оборони, і на користь нашої економіки», — зазначено [6] в протокольному рішенні. 

За словами члена оборонного комітету Олександра Федієнка («Слуга народу»), на практиці це означатиме, що саме міністерства й обласні військові адміністрації перевірятимуть такі підприємства. 

Але тут, на думку нардепа, усе ж є певні ризики вибірковості аудиту. Оскільки в постанові не йдеться про перевірку всіх установ, яким надали бронь. А прописано: «у разі потреби».

За оцінками першого заступника голови податкового комітету Ярослава Железняка («Голос»), додаткові зміни й перевірки навряд чи допоможуть утримати персонал навіть на критично важливих підприємствах.

«Представники бізнесу, з якими на контакті комітет, м’яко кажучи, знову здивовані, що держава постійно змінює правила гри. І якщо обласні військові адміністрації наплодили, скажімо так, за різними підходами “критичних” підприємств, то це проблеми не бізнесу, а самої держави. Усі ці зміни й невизначеність — це найгірше», — зазначив депутат. 

Вадим Івченко повідомив LB.ua, що оборонний комітет уже підготував думки, як оптимізувати бронювання й оновити постанову. 

«Ми пропонуємо, щоб надалі ОВА взагалі прибрали з переліку тих, хто пропонує на бронь підприємства й установи. За моєю інформацією, ця пропозиція буде підтримана. Та фактично новий порядок бронювання без ОВА, а лише з центральними органами виконавчої влади, міністерствами й відомствами», — розповів нардеп.

Бронювання через Дію зупинили

17 липня цього року уряд додатково запустив послугу електронного бронювання через Дію. Тоді сервіс був доступним лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифри мало намір розширити категорії бізнесу.

Менш ніж за місяць — із 17 липня по 5 серпня — бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників підприємств.

«Були випадки, коли військовозобов'язаний отримував повістку від ТЦК, а через годину — вже електронну бронь через Дію. Я думаю, що ні для кого не секрет: керівник підприємства залишав невелику квоту, а якщо працівника десь зупиняли представники ТЦ, одразу подавав його на бронювання. Цифровізація — це корисна штука, але не варто зловживати цим під час війни», — зазначив Олександр Федієнко.

Вадим Івченко підтвердив LB.ua, що на засіданнях комітету представники Генштабу розповідали про різні тонкощі використання Дії для продажу бронювання.

Тому на початку жовтня уряд знову вніс зміни, аби якось систематизувати електронне бронювання. Зокрема, держорганам і підприємствам могли відмовити у бронюванні працівника в Дії, якщо його даних немає в реєстрі «Оберіг». Тобто забронювати через Дію можна було, якщо людина на військовому обліку, має обліковий документ, оновила дані й не перебуває в розшуку.

Та вже 20 жовтня функцію бронювання в Дії зупинили, оскільки після запуску електронної процедури стався подвійний приріст заброньованих.

На думку Олександра Федієнка, важливо провести аудит не лише на відповідність критеріям бронювання, а й перевірку підприємств й установ, чиї заброньовані працівники виїхали за межі України й не повернувся.

«Такі зловживання також є. Тому далі варто запровадити відповідний запобіжник під час визначення бронювання. І, звісно, заборонити виїзд заброньованим за межі України. Або ж дозволити під гарантії керівника підприємства, що його працівник повернеться», — запропонував нардеп.

Економічного бронювання не буде 

У Верховній Раді ще влітку зареєстрували декілька законопроєктів про економічне бронювання. Перший передбачав щомісячну сплату 20 400 грн, другий — наявність зарплати понад 36 336 грн, третій передбачав змішану модель: 36 336 грн зарплати для найманого працівника та 20 400 грн військового збору для ФОП.

Однак як кажуть представники різних фракцій, усі ці ініціативи не мають жодних шансів на ухвалення навіть у першому читанні. 

Утім основний автор трьох проєктів Дмитро Наталуха, голова Комітету парламенту з питань економічного розвитку, впевнений: без чітких і прозорих правил бронювання й надалі процвітатиме тіньове.

Фото: EPA/UPG