Президент країни-агресора Володимир Путін не зміг передбачити масштаби та наслідки кампанії західних спецслужб проти російської шпигунської мережі, арешт у січні російського шпигуна Артура Еллера став "останнім залпом у тіньовій війні проти російських спецслужб".

Про це йдеться у статті The Washington Post [2]: "Протягом останнього року, коли західні уряди нарощували поставки зброї в Україну і запроваджували економічні санкції проти Москви, американські та європейські служби безпеки проводили паралельну, але менш помітну кампанію з руйнування російських шпигунських мереж".

Видання пише, що німецький випадок послідував за затриманнями підозрюваних російських агентів у Нідерландах, Норвегії, Швеції, Австрії, Польщі та Словенії.

"Ці кроки є точними ударами по російських агентах, які все ще перебувають в Європі, після масової висилки понад 400 підозрюваних співробітників російської розвідки з посольств Москви по всьому континенту минулого року", - пише видання.

При цьому американські і європейські посадовці з питань безпеки попереджають, що Росія зберігає значний потенціал, але кажуть, що за останній рік її шпигунські агентства зазнали більшої шкоди, ніж будь-коли з часів закінчення холодної війни.

Масштаби кампанії, вказує видання, схоже, застали Росію зненацька, кажуть чиновники, притупивши її здатність здійснювати операції впливу в Європі, підтримувати контакт з інформаторами або надавати Кремлю інформацію з ключових питань, включаючи ступінь готовності західних лідерів продовжувати нарощувати поставки зброї в Україну.

"Якщо так, то це може поповнити список наслідків, які не зміг передбачити президент Росії Владімір Путін - колишній офіцер КДБ у Східній Німеччині - коли віддавав наказ про вторгнення в Україну", - зазначає видання.

"Світ для російських служб зараз зовсім інший", - сказав директор Служби зовнішньої розвідки Фінляндії Антті Пелттарі. За його словами, через висилку, подальші арешти і більш вороже середовище в Європі, "їхні можливості значно погіршилися".

За словами Пелтарі та інших європейських чиновників, Росія намагається компенсувати свої втрати, більше покладаючись на кібершпигунство. Москва також намагається скористатися перетином кордонів і потоками біженців для засилання нових шпигунів і поповнення своїх виснажених рядів, кажуть чиновники.

Але ці новоприбулі не матимуть захисту і переваг роботи в російських посольствах, кажуть чиновники, і їм може бракувати досвіду, джерел і підготовки тих, хто був оголошений персонами non grata.

Як можливий знак російського відчаю, за словами чиновників, Москва спробувала відправити шпигунів, висланих з однієї європейської столиці, назад в іншу, промацуючи вразливі місця в координації роботи служб безпеки на континенті, що є клаптиковою тканиною.

"У нас немає ілюзій, що росіяни продовжуватимуть спроби відновити свої мережі в Європі", - заявив на умовах анонімності високопоставлений західний чиновник з питань безпеки.

За його словами, його та інші країни поділилися з іншими членами Європейського Союзу інформацією про тих, кого вони вислали. За словами чиновника, "жодна з відомих нам спроб Росії повернути шпигунів не увінчалася успіхом".

Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Як росія купує агентів у ключових інститутах США [4]
• У Німеччині заарештували ще одного російського шпигуна [5]
• Швеція засудила двох своїх громадян до тюремних термінів за шпигунство на користь рф [6]
• «І гроші, і тиск, і компромат, і все, що можливо, Москва використовує. У них є значний вплив по релігійній лінії» [7]