Затримання генералів: оборонний комітет Ради нагадав про існування бойового імунітету в Україн, але "кат Майдану" Татаров їх все одно арештував

Профільний комітет Верховної Ради після затримання генералів та офіцерів, яких підозрюють у недбалості, через яку ворог зміг захопити частину території Харківщини, нагадав про бойовий імунітет та звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності під час воєнного стану.

Про це повідомив комітет ВРУ [2] з питань національної безпеки, оборони та розвідки за підсумками засідання 24 січня.

"Комітет нагадує, що бойовий імунітет є правовим запобіжником, який виключає кримінальну протиправність діяння та передбачає можливість обґрунтованого звільнення військовослужбовців (зокрема, представників військового командування) від кримінальної відповідальності за діяння, вчинені в умовах дії воєнного стану, в першу чергу, під час відсічі збройної агресії російської федерації", - йдеться у повідомленні.

У Раді нагадали, що у березні 2022 року парламент ухвалив зміни до законодавства, які передбачають запровадження під час воєнного стану бойового імунітету.

Крім того, в комітеті нагадали, що в умовах протидії агресії Росії заяви та дії, що здатні призвести до дискредитації ЗСУ, "становлять загрозу єдності народу" й "впливають на обороноздатність держави".

Комітет 24 січня ухвалив рішення:

Визнаючи необхідність ретельного вивчення подій, які могли призвести до тяжких наслідків та зашкодити національній безпеці держави, не піддаючи сумніву компетенцію відповідних правоохоронних органів (комітет вбачає в ухвалених рішеннях ознаки вибіркового застосування норм права, про що свідчить виокремлення певних подій і певних осіб).
Застосування надмірно суворих запобіжних заходів щодо чинних військовослужбовців ЗСУ, активних учасників бойових дій, на думку членів комітету, є непропорційним та могло ґрунтуватися на довільному тлумаченні норм чинного законодавства (на думку членів комітету, демонстративне заґратування офіцерів і генералів ставить знак рівності між особливо небезпечними злочинцями і людьми, що зі зброєю в руках боронили незалежність країни).
Члени комітету наголошують на необхідності уникнення офіційними особами будь-яких заяв або коментарів, здатних вплинути на формування у громадян хибного враження щодо розслідуваних подій (будь-які маніпуляції чи спекуляції здатні сприяти намаганням ворога підірвати взаємну довіру суспільства і ЗСУ).

Комітет Ради планує надалі відстежувати ситуацію із цим розслідуванням і на найближчому засіданні планує заслухати представників профільних органів.

Нагадаємо: 20 січня працівники ДБР у взаємодії зі СБУ затримали колишніх командирів: двох генералів та полковника, яких підозрюють у недбалості, через яку ворог зміг захопити частину території Харківщини у травні 2024 року. Йдеться про бригадного генерала Юрія Галушкіна, генерал-лейтенанта Артура Горбенка та полковника Іллю Лапіна.

Колишньому командувачу оперативно-тактичного управління "Харків", бригадному генералу Юрію Галушкіну Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави в 5 мільйонів гривень.

П’ятий президент Петро Порошенко заявив про намір внести заставу за Галушкіна. Згодом він повідомив, що необхідну суму вже сплатила інша юридична особа. Ім’я заставодавця наразі не розголошується.

22 січня працівники Державного бюро розслідувань знову затримали Галушкіна. Бюро заявило, що у взаємодії із СБУ було виявлено нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині.

Колишній командувач оперативно-тактичного угруповання "Харків" Юрій Галушкін заявив, що нинішні судові процеси можуть вплинути на рішучість і дії командирів усіх рівнів. Він також висловив готовність повернутися на фронт, навіть у званні рядового солдата.

Суддя, яка слухає справу генерала Галушкіна, захистила дисертацію під керівництвом Татарова та завжди "відмазувала" кримінальників, дотичних до Офісу президента

Суддя Світлана Шапутько, Фото: Слідство.Інфо

Суддя Печерського райсуду Світлана Шапутько, яка слухає справу проти генерала Юрія Галушкіна, у 2018 році захистила дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

Про це повідомляє "Слідство.Інфо" [3].

"Суддя відома тим, що відмовила у відводі своєї колеги – іншої судді Печерського суду, – коли та розглядала арешт активіста Романа Ратушного. Крім того, Шапутько закрила провадження щодо адмінправопорушення ексзаступника Андрія Єрмака Ростислава Шурми. А 2018-го — захистила дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента Олега Татарова", - зазначає видання.

Шапутько відхилила клопотання адвокатів про відкрите засідання та відвід прокурорів.

Наразі триває засідання щодо обрання запобіжного заходу вже за другою підозрою генералу, оголошеною після внесення застави.

Вона працює суддею Печерського районного суду Києва з 2015 року. У 2018 році суддя захистила дисертацію під керівництвом одіозного Татарова. За часів президентства Януковича Татаров у 2011-2014 роках був заступником начальника Головного слідчого управління МВС та одним з головних спікерів МВС стосовно "Майдану". Він публічно виправдовував дії силовиків під час Революції Гідності. У 2020 році Татарову повідомили про підозру.

Суддя також закрила провадження щодо адмінпорушення заступника голови ОП Єрмака Ростислава Шурми.

Серед іншого, суддя Шапутько ще у 2016 році зобов’язала припинити розшук ексміністра екології та природних ресурсів часів Януковича "регіонала" Миколи Злочевського. У 2015 році його оголосили в розшук за підозрою в незаконному збагаченні.

У ЗМІ з’ясували, що Злочевський заплатив 100 мільйонів доларів за закриття кримінального провадження та розблокування активів в Україні.

Нагадаємо: у 2024 року журналісти "Схем" виявили, що Злочевський придбав двоє апартаментів у комплексі на узбережжі Перської затоки за 11 мільйонів доларів. На момент купівлі нерухомості у 2019 році Злочевський вже не був при владі й згодом його оголосили у розшук через підозри в економічних злочинах. Поки тривав судовий процес, ексміністр переписав майно на доньку Анну.

«Аргумент» [4]

На цю тему: