Про те, яку тактику використовуватимуть росіяни та як і чим готується на неї відповідати українська система протиповітряної оборони – у статті для ВВС [2] від воєнного оглядача Кирила Данильченка ("Роніна").

Тактика і плани росіян

Торік у цей час Україна вже фактично сиділа без світла - РФ з жовтня завдавала ударів по ЖКГ та генерації електроенергії.

Цього ж сезону противник вочевидь накопичує ракети, а основні його зусилля влітку були зосереджені проти перевалки зерна та військової інфраструктури. Хоча, звичайно, росіяни не обмежувалися лише ударами по портах та коридору через Дунай – були й інші цілі.

Зараз зазвичай їхні атаки складаються з кількох груп "Шахедів" з різних боків. Під час нальоту в ніч на 18 листопада моніторингові групи нарахували 14 груп, в яких було 38 ударних безпілотників. – Ред.), плюс поодинокі ракети Х-59 та протирадіолокаційні Х-31П.

Росіяни досліджують українську систему ППО, вивчають, як працюють мобільні групи, дивляться, як вимикаються радари при загрозі і як, де, та в якому режимі вмикаються чергові радіолокаційні станції (РЛС) із запасних позицій.

Їхня авіаційна ракета Х-59М має телекомандне наведення та штурманський режим – "виріб" зберігає зв'язок із літаком до 110 км. Таким чином російський штурман умовного Су-34 може буквально бачити де збили його ракету.

Тобто, коли росіяни спрямовують високоточну зброю на важливу ціль (штаб, склад, РЛС), їх влаштують обидва варіанти: або влучання, або викриття району ППО.

Так само їх влаштовують витрати українських ракет по "Шахедах" - не завжди ці турбогвинтові дрони вдається збивати малою зенітною артилерією й тоді доводиться витрачати дефіцитну ракету.

А Запоріжжя, Херсон та Харків Росія продовжує "сікти" комплексами С-300 за принципом "куди влучить".

Масові злети Міг-31К, носіїв "Кинджалів", великі перерви між залпами крилатих ракет та регулярні "тички" "Іскандерами" свідчать про те, що з високою долею ймовірності росіяни готуються до комбінованих ударів.

А основою може стати балістика, проти якої Україна навряд чи зможе забезпечити велику масовість роботи ППО.

Згадана пауза у пусках крилатих ракет означає, що і їх накопичують під морози, пікові навантаження на електромережі, максимальне виробництво "Шахедів" та початок операції зі стратегічних ударів.

За доповідями  [3]ГУР, у противника близько 870 ракет.

З появою реактивних "Шахедів" і збільшенням кількості баражуючих боєприпасів до 500 на місяць (у вересні 2023 року, за даними офіційних зведень Повітряних сил ЗСУ, росіяни випустили по України 503 "Шахеди". – Ред.) противник може використовувати хвилі безпілотників, які активно маневрують і міняють курс, щоб як виявляти зональне ППО, так і виснажувати українські протиповітряні запаси. Після чого завдавати ударів вже авіаційними носіями, зокрема стратегічною авіацією.

Можна припустити, що росіянам потрібно досягти синхронного прольоту через зону ППО 30-40 ударних безпілотників та десятка крилатих ракет і балістики, щоб гарантовано дістати важливі цілі.

Як готується Україна

Що робиться перед зимою?

Важливі об'єкти в енергетиці вкривають обвалуванням (захисними земляними валами), бетонними кубами, сітками, переносять пункти керування під землю.

Відбувається децентралізація генерації — теплокомуненерго уникають централізованого постачання тепла в ТЕЦ, а будують мережі котелень на райони.

Те саме стосується і ДТЕК – генерація електроенергії розбивається на вузли з потужністю 4-6 МВ замість великих потужних блоків.

Протиракетна оборона і "велика" ППО

Україна має три комплекси ЗРК PATRIOT, один з яких ще у процесі підготовки. ФОТО: КОМАНДУВАННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ЗСУ

Українська система ППО розгорнула чотири райони, де вона може організувати протиракетну оборону (ПРО), перехоплювати балістику.

Це три батареї PATRIOT та одна SAMP/T.

Український розрахунок одного з цих комплексів - німецької батареї PATRIOT - тільки у середині жовтня почав навчання у Німеччині, тож ймовірно вона буде операційно готова вже взимку.

Тож міста-мільйонники, швидше за все, будуть прикриті, але по Харкову залишаться питання - навряд чи туди підтягнуть дефіцитну батарею цих комплексів - під загрозу реактивної артилерії та коригованих бомб. Та і її буде там легко перевантажити.

У пробілах між цими зонами працюватимуть п'ять комплексів IRIS-T і кілька вогневих юнітів "NASAMS" - щоб створити буферну зону, яка захищає зони ПРО і великі міста від перенавантаження ударів крилатими ракетами та дронами. Тобто, щоб противник не зміг зосередити в одному секторі зусилля та прорвати ППО.

Гібридні комплекси

Дивізіони старих зенітно-ракетних комплексів "Бук" отримали "паліатив" - ракети RIM-7 Sea Sparrow. Адаптовані для наземних пускових ці авіаційні ракети поєднали з радарами "Буків".

(Американські RIM-7 Sea Sparrow – ракети класу "поверхня-повітря", розроблені на основі авіаційних ракет AIM-7 Sparrow класу "повітря-повітря". Ця модернізація розроблена як засіб протиракетної оборони кораблів й зараз їх вдалося адаптувати для використання на радянських ЗРК "Бук" в умовах, коли Україна має достатньо пускових цих комплексів, але є дефіцит ракет до них. – Ред.)

Схожі рішення використовуються і на тактичному рівні - не лише у британських системах, а й, можливо, в радянських "Осах".

(Британія передала Україні зенітно-ракетні комплекси, обладнані під пуск авіаційних ракет AIM-132 ASRAAM з вантажівок SupaCat. Існують припущення [4], що схожі гібридні ЗРК створили і на основі американських авіаційних ракет та радянських комплексів малої дальності "Оса". – Ред.)

Ракети AIM-132 ASRAAM на шасі SupaCat. ФОТО: THE TIMES / "МІЛІТАРНИЙ"

Так, енергії для пусків з таких адаптованих ЗРК треба буде більше, а дистанція ефективної роботи їхніх ракет буде меншою, у порівнянні з тим, якби їх запускали з літаків.

Але це різниця між "можемо стріляти" або "не можемо, бо закінчився боєкомплект".

Hawk та їхні радари

Зенітний ракетний комплекс середньої дальності MIM-23 Hawk вважається досить застарілим, його прийняли на озброєння ще у 1960-х, але в російсько-українській війні він все ще може бути ефективним, зокрема й завдяки його радарам. ФОТО: МІНОБОРОНИ США

ЗРК Hawk за рахунок радіокомандного наведення та підриву могли б стати гарними мисливцями за дронами з глибини, щоб нівелювати при цьому їхній головний мінус - 40 хвилин на розгортання та малу кількість каналів.

В останніх версіях цих комплексів їхній радіус ураження цілей становить 40-45 км, а великі уламки дозволяють навіть працювати по балістиці.

Два комплекси Hawk (це 12 пускових) від Іспанії та пакет від США, які отримала Україна, - це не лише вогнева міць, а й оглядові радари.

"Гепарди"

Десятки "Гепардів" вже працюють у ЗСУ. ФОТО: ГЕНШТАБ ЗСУ

Також відомо, що США викупили 60 "Гепардів" у Йорданії. Швидше за все, їм знадобиться капітальний ремонт, адже у них може бути "вбита" ходова, розукомплектовані пакети запчастин та навіть зняті крісла.

Але у перспективі – це чотири полки самохідних установок з РЛС і це сила.

На рахунку окремих розрахунків українських "Гепардів" вже півтора десятка збитих цілей, серед яких і не лише безпілотники, а й крилаті ракети.

Німеччина виробить 300 тисяч снарядів для "Гепардів" на літо 2024 року, половина з них будуть із запрограмованим підривом для більш ефективної боротьби з малогабаритними цілями, на зразок "Шахедів".

Avenger

AN/TWQ-1 Avenger – самохідний зенітно-ракетний комплекс ближньої дії на базі "Хамві" з кулеметом та установками Stinger. ФОТО: КОМАНДУВАННЯ ОБ'ЄДНАНИХ СИЛ ЗСУ / "МІЛІТАРНИЙ"

Їх під 20 одиниць вже у строю або передаються у полки, які діють на "Осах".

Ці машини активно застосовують по крилатих ракетах за рахунок гарного нічного каналу та принципу "вистрілив-забув" у "Стінгерів".

Мобільні групи

ФОТО: ГЕНШТАБ ЗСУ

Розгортаються і десятки екіпажів мобільних груп – з турелями на пікапах, прожекторами, тепловізорами, лазерним далекомірами, "Старлінками", ПЗРК.

По озброєнню тут найширший зоопарк - від шведських зеніток Bofors до кулеметів "Максим" на турелях.

Такі екіпажі "мисливців на шахедів" діють на Миколаївщині, Київщині, Херсонщині та в низці інших регіонів.

Проте "Шахедам" вдається долітати навіть до західних областей України.

Підсумки: розосередження, постачання і відновлення інфраструктури

Україна зараз максимально децентралізує свої системи: ППО, розосереджує військову інфраструктуру та генерацію.

Протиповітряні підрозділи отримуватимуть дані з зовнішніх радарів, постів огляду, радарів від Hawk та пунктів управління боєм ПРО.

Якщо щось згасне, буде вибите чи придушено - введуть у дію чергові чи запасні "очі".

Десь, де ціль піде за радіогоризонт, її підсвітлять радари "Гепардів", різних мобільних РЛС, типу шведського "Жирафа", або ж вона потрапить візуально на планшет цивільної системи "єППО" чи військових закритих мереж.

Під час руху за курсом на неї чекатимуть вантажівки зі шведськими чи британськими "Бофорсами", пікапи з зенітками ЗУ-23-2 та ПЗРК чи "Мстителі"-Avenger - щоб створити потік вогню та збільшити шанс ураження.

А на підхваті будуть комплекси далекого радіусу дії.

Йде і велика робота з РЕБ, про яку не варто говорити навіть загальними словами.

Противник намагатиметься дістати або хоча б засліпити західні комплекси балістикою та протирадіолокаційними ракетами, щоб безперешкодно працювати по ключових цілях тими ж балістичними ракетами, а на окремих напрямках додавати для кількості крилаті ракети та дрони.

Поки що це росіянам не вдавалося, але вони намагаються.

Україна продовжує переозброєння і підтримує на плаву радянську спадщину, нехай навіть "паліативом" у вигляді західних ракет. Але "Буки" та С-300, як і раніше, - основа української протиповітряної системи.

Радари малої дальності Giraffe 75 шведського виробництва. ФОТО: "МІЛІТАРНИЙ" / UKRAINE WEAPONS TRACKER

Ця зима стане гонкою між російським виробництвом та західними постачаннями, і водночас - здатністю українців відновлювати пошкоджені об'єкти критичної інфраструктури.

Росія обходить західні заборони закупівлями через прокладки та паралельним імпортом. Так вона змогла зберегти і навіть дещо наростити виробництво ракет.

До передачі Україні західних літаків російські плануючі бомби і їхнє накопичення запасу ракет залишатиметься загрозою. На яку ЗСУ активно готують відповіді.

Чи чекає на українців "війна за кіловати"? Безумовно - так.

Чи зможе противник показати щось відмінне від минулого року — дуже скоро побачимо.

«Аргумент» [5]

На цю тему:

• Чомусь тільки речник сил ППО говорить про те, про що має народу говорити Президент [6]
• Ми не зможемо захистити Україну літаками F-16 цієї осені та зими, треба посилювати ППО - Ігнат [7]