Два тижні тому Національне антикорупційне бюро (НАБУ) опублікувало фрагменти так званих "плівок Міндіча", що відкрили назагал організовану високопосадовцями корупцію на тендерах Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", яка є оператором чотирьох атомних електростанцій України (включно з окупованою Запорізькою АЕС).

Як писав БізнесЦензор раніше [3], на "Енергоатомі" функціонувала схема "шлагбаум", яку організували "смотрящіє" Тімура Міндіча, колишнього бізнес-партнера Володимира Зеленського і співвласника студії "Квартал 95".

Зі змісту опублікованих НАБУ плівок випливає, що до схеми в "Енергоатомі" був безпосередньо залучений колишній радник вже колишнього міністра енергетики Германа Галущенка Ігор Миронюк. А також виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов.

"Смотрящіє" вимагали від контрагентів "Енергоатому" відкати у розмірі 10-15% від ціни контракту, користуючись тією обставиною, що завдяки наказам Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості з "Енергоатому" не можна було стягнути борги примусово.

Тому якщо підрядник відмовлявся платити відкат, йому погрожували блокуванням оплати за вже виконані роботи та втратою статусу постачальника "Енергоатому". Сприяла відкатам і побудована в "Енергоатомі" практика закупівель на умовах тривалої післяплати, що могла становити до півроку від дати акту виконаних робіт чи послуг.

Наприклад, на плівках НАБУ міститься інформація про відкат за розрахунок по контракту ще 2019 року вартістю 16 млн грн, який був оплачений постачальнику лише в поточному році.

За словами детектива НАБУ Олександра Абакумова, керівника групи детективів, що розслідує зокрема і справу "шлагбауму", завдання збирати відкати покладали на керівників атомних електростанцій. Вони мали передавати їх у визначеному обсязі директору з фізичного захисту "Енергоатому" Дмитру Басову. Збір відкатів директорами був умовою для виділення їм коштів на поточні витрати підконтрольних АЕС.

Як в "Енергоатомі" організували "шлагбаум"?

У серпні 2024 року Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості включило "Енергоатом" до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу щодо яких діє заборона на стягнення боргів до кінця воєнного стану.

Підставою надання підприємству, що опікується виробництвом електроенергії на атомних електростанціях, статусу підприємства ВПК став один закритий оборонний контракт, що у липні 2024 року уклала військова частина Національної гвардії України з ТОВ "Укроп.".

ТОВ "Укроп.", що спеціалізується на виробництві боєприпасів, для виконання замовлення Нацгвардії нібито залучило "Енергоатом" у якості співвиконавця.

Як свідчать дані судового реєстру, строк дії контракту з "Укропом." мав сплинути наприкінці 2025 року.

У червні 2025 року, ще до публікацій "плівок Міндіча", коли лише з’явились перші чутки про їх існування, Мінстратегпром вилучив "Енергоатом" з переліку компаній щодо яких діє мораторій на стягнення боргів.

З тих пір "Енергоатом" намагається оскаржити це рішення у суді, відновити status quo, тобто себе у переліку компаній, щодо яких не можна застосовувати примусове стягнення.

"Завдяки мораторію АТ "НАЕК "Енергоатом" спрямовує наявні ресурси на підтримку виробничих процесів і виконання державних замовлень, що забезпечує безперервність роботи та стабільність, що є ключовими факторами для успішного виконання державних завдань", - обґрунтовує [4] "Енергоатом" в суді потребу в подовженні мораторію.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень зараз можна знайти лише кілька документів по провадженням, ініційованим "Енергоатомом" з липня для збереження мораторію.

Підприємство кілька разів зверталось до Київського окружного адміністративного суду, проте щонайменше тричі отримувало відмову.

Однак 8 жовтня Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив клопотання "Енергоатома" і зупинив дію наказу Мінстратегпрому про виключення компанії зі переліку підприємств ВПК. Тобто, "Енергоатом" поки зберігає можливість не сплачувати заборгованість перед підрядниками.

Іншими словами, поки суди розглядатимуть цей позов по суті, всі можливості для використання схеми "шлагбаум" зберігаються.

У минулому році, розповів представник "Енергоатому" в суді, завдяки перебуванню в статусі виконавця оборонних замовлень Державна виконавча служба зупинила щодо "Енергоатому" 289 виконавчих проваджень за боргами на загальну суму 352,46 млн грн, 7,04 млн євро та $1,87 тис.

За словами народного депутата від партії "Голос", члена комітету з питань енергетики та ЖКП Максима Хлапука, що вивчав діяльність підприємства та його фінансову звітність, "Енергоатом" з оборотом в понад 200 млрд грн може собі дозволити покрити ці борги. Тому прагнення знову відновити мораторій на стягнення важко пояснити іншими причинами, ніж бажанням, щоб "шлагбаум" для підрядників функціонував далі.

За словами депутата, коли вперше стало відомо про статус "Енергоатому" як підприємства ВПК, він звернувся з запитом до Мінстратегпрому обґрунтувати це рішення.

"Нам не повідомили про наявність оборонного договору субпідряду у "Енергоатому", в документах посилались лише на листи ТОВ "Укроп.", командира військової частини, що вони дають згоду на залучення "Енергоатому" до виконання державного контракту", – згадує Хлапук.

Кілька років тому закупівлі "Енергоатому" вже ставали предметом вивчення у парламенті, було створено ТСК, згадує нардеп від партії "Голос" Володимир Цабаль. Її результатом стала перевірка "Енергоатому" Державною аудиторською службою, згодом ряд тендерів "Енергоатому" були скасовані, в деяких змінені умови, переглянуті ціни в бік зменшення.

"Тоді на "Енергоатомі" використовували більш інтелектуальні схеми, типові для держпідприємств. Це, наприклад, так звані "заточки" – коли виписують умови тендеру під конкретного постачальника. Або суттєво завищували вартість сировини: бетону, щебню... Завищували обсяги робіт, приховували допугоди. Тобто де-факто працювали за іншими умовами ніж ті, що були зазначені в договорах на Prozorro. "Шлагбаум" – максимальна проста схема "а ля 90-ті". Щоб не писати тендерну документацію, не гратись з цінами, ми тобі просто не заплатимо", – говорить Володимир Цабаль.

Він також припускає, що сума відкатів насправді могла бути більшою, ніж вдалося встановити слідству.

"Моя гіпотеза, що було більше ніж 10-15% (відкату, – ред.). Оцінка по "шлагбауму" у 10-15% у НАБУ досить консервативна. Напевно, це те, що вони можуть довести, що йшло на верхній рівень. А на рівні відокремленого підрозділу ще була своя окрема історія", – додає він.

Корупція в "Енергоатомі": Що далі?

17 листопада прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що розпочався аудит НАЕК "Енергоатом" і що вже в грудні мають бути проміжні результати перевірки. Паралельно проведуть аудит на ТОВ "Оператор ГТС України", ПАТ "Центренерго", АТ "Укргазвидобування".

"Маємо забезпечити повну прозорість державних підприємств", – йдеться у повідомленні Свириденко у соцмережах.

"Ми вітаємо дії уряду щодо аудиту держпідприємств, але аудит не виявить схему "шлагбауму" взагалі", - зазначив Олександр Абакумов, керівник групи детективів НАБУ, що викрила корупційну схему на "Енергоатомі", під час засідання ТСК з економічної безпеки 17 листопада.

Абакумов закликав контрагентів "Енергоатому", які мали справу з вимогами хабарів від "смотрящіх" Тимура Міндіча звертатись зараз до НАБУ, розказувати як відбувався тиск, співпраця, а "не чекати поки прийдемо з обшуками".

Нагадаємо, що 10 листопада НАБУ і САП провела обшуки у фігурантів справи, під час обшуків знайшли понад $4 млн готівки. Кошти були в упаковці Федерального резервного банку США:

Детектив НАБУ Абакумов констатував, що НАБУ вже вдруге зіштовхнулися під час обшуків з такою великою сумою грошей, що приїхала в упаковці Федерального резервного банку США і, напевно, вдруге опиниться у ситуації, що ніхто не зможе пояснити як вони до України заїхали.

За інформацією НАБУ, група "смотрящих" Міндіча легалізували більше $100 млн. Понад $5 млн – безпосередньо на користь радника ексміністра Германа Галущенка Ігора Миронюка: лише в березні 2025 року він отримав майже $800 тиc, а в квітні – ще майже $3 млн. Гроші відмивались через компаній-нерезидентів та осіб, що перебували за кордоном.

Передача коштів у більшості випадків відбувалась за межами України. Наприклад, під час закордонних відряджень пов’язаних з організаторами схеми чиновників та посадових осіб держпідприємств.

Зображення вгорі: один з фігурантів справи Міндіча несе "заробіток"- $1,6 млн готівкою

«Аргумент» [5]

На цю тему:

• Прокурор у суді: Міндіч і Шефір говорили, як зібрати "з каси" на заставу Чернишову. Що характерно: покидьки з ОП спілкуються виключно російською мовою [6]
• І знов брехня: санкції введені проти громадянина Ізраїлю Тимура Міндіча. Але громадянин України Тімур Міндіч, який обікрав нас з вами, санкцій не має [7]
• Зрадники з правоохоронних органів України "злили" інформацію про операцію "Мідас" фігурантам, тому Міндіч втік, а Єрмак створив собі "алібі" за допомогою Нацполіції [8]