ЗМІ назвали суддів ВС, які отримали підозри від НАБУ

Важная новость

За даними ZN.UA [2] у правоохоронних органах, чинні судді, що отримали підозри — це Жанна Єленіна, Ірина Григорʼєва, Ігор Желєзний.

Жанна Єленіна з травня 2019 року є суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Переобрана на цю посаду у 2022 році. У 2010-2019 роках працювала суддею у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Входила до колегії 18 суддів Великої Палати, які розглядали справу щодо акцій «Полтавського ГЗК», за рішення в якій деякі судді нібито отримали хабар.

Ірина Григор'єва — суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з 2017 року. У 2023 році у неї проходили обшуки у справі Князєва.

Ігор Желєзний — суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з 2019 року. За даними Громадської ради доброчесності причетний до ухвалення сумнівних рішень, а також у нього було майно сумнівного походження.

Також за даними ЗМІ, у справі могли фігурувати нині уже колишні судді Верховного суду Сергій Стороженко (на той момент суддя Касаційного кримінального суду ВС), Лариса Мороз (екссуддя Касаційного адміністративного суду ВС), Олександр Золотніков (екссуддя Касаційного адміністративного суду ВС) та Тетяна Матієк (колишня суддя Касаційного кримінального суду ВС). Усі вони подали у відставку в травні 2023 року.

За версією слідства, ті, кому оголосили підозру, отримали хабар в обмін на ухвалення рішення в інтересах власника групи «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго. Зокрема, 2002 року бізнесмен придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній (аукціонерів). Через 18 років вже колишні акціонери звернулися до суду, аби той визнав договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним. Таким чином вони хотіли повернути собі акції Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Однак суд вимоги не задовольнив.

Вже 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та став на бік колишніх акціонерів — визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Тоді бізнесмен, аби не втратити акції, змовився з адвокатом бек-офісу в Верховному Суді. Протягом березня–квітня 2023 року, за даними НАБУ та САП, бізнесмен передав адвокату 2,7 млн доларів США.

Як наслідок, 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь власника групи «Фінанси та кредит». Вже у травні того ж року 1,8 млн доларів розділили між очільником та суддями Верховного Суду. На той момент ВС очолював Всеволод Князєв.

У травні 2023 року суддю Князєва викрили на отриманні $2,7 млн хабаря. За версією слідства, він у змові з нотаріусом Кирилом Горбуровим та адвокатом Олегом Горецьким організував схему з отримання хабарів за ухвалення потрібних судових рішень. Горбуров шукав клієнтів, а Горецький вів перемовини з Князєвим, який далі домовлявся з суддями Верховного Суду.

Слідство вважає, що Князєв координував дії групи, погоджував кандидатури «клієнтів», визначав суму та порядок розподілу хабарів, отримував готівку і передавав її суддям. Водночас підозри іншим суддям ВС антикорупційні органи не повідомляли через брак доказів.

Відомо, що восени 2023 року Олег Горецький пішов на угоду зі слідством, яку затвердив ВАКС. Джерело ZN.UA повідомляло, що адвокат викрив схему роботи з Князєвим і домовленості за основним епізодом справи з олігархом Костянтином Жеваго, на отриманні хабаря від якого і затримали Князєва.

У лютому 2024 року Вища рада правосуддя відсторонила Всеволода Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. А вже 6 серпня ВРП звільнила суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Князєва за вчинення істотного дисциплінарного проступку.

Фото Князєва з відкритих джерел

«Аргумент» [3]

На цю тему: