4 березня 70 років тому народився видатний український композитор, поет, творець української поп-музики Володимир Івасюк.

Про це пише Україна молода. [2]

Івасюк буквально виріс на репетиціях учительського хору, в якому співали його батьки. Тож не дивно, що вже в 10-ть років він співав так, що його помітили у рідному місті Кіцмань.

У 15 про нього почули Чернівці, в 20 років - говорила вже вся Україна.

Паралельно з естрадною кар'єрою Івасюк вчився у Чернівецькому медичному університеті. Та Володимира звідти відрахували, буцім-то за відставання. Та напсправді, за участь в "політичному інциденті". Івасюк був одним з тих, хто в 1966 році повалив пам'ятник Леніна у рідному селі Кіцмань.

1971 рік прославив Володимира Івасюка на весь Союз. Тоді його "Червона рута" була визнана найкращою піснею 1971 року. Заспівав її разом із Назарієм Яремчуком та Василем Зінкевичем зі сцени в Москві. Наступного - 1972 року - так само гучно на весь Радянський Союз прозвучала інша його знакова пісня - "Водограй".

Володимир Івасюк - став одним із творців української естрадної музики. За 30 років, які він прожив, написав 107 пісень та 53 інструментальних творів. А ще він писав музику до спектаклів.

Та серед них немає жодної пісні російською мовою. Івасюк завзято відмовлявся писати навіть музику до російських текстів. Говорячи, що він - український композитор. Коли у 1979 році радянська влада вирішила з помпою світякувати 325-річчя Переяславської угоди, Івасюку пропонували створювати музику на хвалебні вірші.

Та Івасюк на це не пішов. Зробив протилежне: замість прославлення горезвісного "возз'єднання" свів писати музику для опери козацької доби.

Того ж року Володимира Івасюка не стало. 18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. 

Відомо, що за два місяці до смерті, Івасюка викликали в КДБ для бесіди із приводу гонорарів, які він повинен був одержати за вихід своїх платівок у Канаді. Його переконували передати ці гроші в "Фонд миру" в обмін на дозвіл виїхати в Америку. Але закордон геть не цікавив Івасюка. І він відмовився.

Дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають архіви цієї справи. Всі папери зберігаються в Москві під грифом "таємно".

Генеральна прокуратура вже незалежної України двічі поновлювала розслідування обставин смерті Івасюка: у 2009 та 2014 роках.

У лютому 2015-го прокурор Лювівщин Роман Федик заявив: Івасюка убили працівники КДБ.

В тему:

• Владимира Ивасюка убили сотрудники КГБ, - прокурор Львовщины [3]