Під час нагородження учасників змагань ветеранів один з екс-бійців «Азова» відмовився потиснути руку президенту Петру Порошенку.

Цей випадок розділив користувачів соцмереж — одні підтримали вчинок «азовця» «за принциповість», інші засудили, адже сприйняли відмову вітатися з президентом та головнокомандувачем як неповагу до армії та держави в цілому.

BBC News Україна [2] поговорила з Олегом Толмачовим — саме так звати ветерана «Азова» — про причини такого вчинку та про те, чи повторить він його, якщо випаде нагода ще раз потиснути руку главі держави.

 

Свій вчинок «азовець» пояснює тим, що, на його думку, Порошенку не треба було приходити на захід з ветеранами. Копирайт изображения"НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС«

 

BBC News Україна: Де ви воювали?

Олег Толмачов: Влітку 2014 року пішов з друзями до батальйону «Азов».

На війні пробув два з половиною місяці.

У серпні був поранений — під час розвідки у селі Сартана біля Маріуполя наше авто потрапило під обстріл.

BBC News Україна: Наскільки серйозне було поранення?

О.Т.: Роздроблені обидві кістки на лівій гомілці.

Зрощення проходило досить довго. Через програму біотех-реабілітація поранених вирощувалися нові клітини.

Так вдалося стати на ноги і повернутися до нормального життя...

Зараз тренувався і виступив на фінальному відборі Invictus Games («Ігри нескорених» — міжнародні змагання, у яких беруть участь люди, що отримали поранення під час бойвих дій. Під час цих змагань і сталася ситуація з відмовою потиснути руку президенту. — Ред.) до української збірної.

Отримав дві бронзи у веслуванні на тренажерах.

 

 

BBC News Україна: Чому не потисли руку президенту під час нагородження?

О.Т.: Вважаю, що Петро Порошенко не достойний бути присутнім на цих змаганнях.

Там були бійці, які отримали поранення на війні, яка ніяк не закінчиться.

Якби потис руку, то, думаю, таким чином принизив честь і гідність моїх побратимів, які загинули і які ще служать...

Я не підтримую діяльність Порошенка протягом його каденції — такий мій вибір.

Я просто пройшов повз. Не намагався ні образити його, ні дискредитувати. Просто не потис руку, і все.

BBC News Україна: Але на офіційній церемонії такий крок можна розцінити як неповагу до головнокомандувача та всієї армії, яку він представляє.

О.Т.: Я так не вважаю.

Я поважаю всі підрозділи ЗСУ і Нацгвардії, які беруть участь у бойових діях.

Яким чином цей вчинок може бути неповагою, я не розумію.

 

 

 

 

BBC News Україна: Критики ще кажуть — тоді можна було взагалі не виходити на церемонію нагородження.

О.Т.: А чому я маю не виходити на церемонію?

Мені медаль вручала призерка минулорічних Invictus Games Катерина Михайлова з «Айдару». Я її поважаю.

За свою медаль я тренувався і виборов її у чесних змаганнях.

І медаль я взяв, тому що хочу потрапити до збірної.

Якби мені її Порошенко вручав, то, можливо, я б її не взяв.

 

 

 

BBC News Україна: Ще опоненти вашого вчинку кажуть, що при Порошенку українська армія почала розвиватися.

О.Т.: Не знаю, як армія може не розвиватися під час війни, адже це першочергове завдання для держави і для президента.

Те, що він робив для армії, це, звісно, добре — якщо мова не лише про піар та перебільшення заслуг.

Але конфлікт вже затягнутий, хоча його можна було закінчити в рамках Антитерористичної операції набагато раніше...

Я особисто вважаю його частково винним у тій кількості поранених, які, зокрема, брали участь у цих змаганнях.

BBC News Україна: З Адміністрації президента вам після цього нічого не писали?

О.Т.: Ні.

BBC News Україна: А яка взагалі була реакція у людей? Вам пишуть щось у соцмережах?

О.Т.: Дуже багато людей пишуть мені в особисті повідомлення зі словами підтримки.

І одразу після нагородження на стадіоні підходили друзі і побратими, тиснули руку, фотграфувалися.

Я ні про що не жалкую, і вважаю, що таким чином висловив думку більшості українців.

BBC News Україна: Якщо ще буде така нагода — знову не потиснете руку Порошенку?

О.Т.: Не хочу загадувати, але, напевно, ні — не потисну.

BBC News Україна: У російських медіа цей випадок показали як свідчення непопулярності українського президента.

О.Т.: Російські медіа будь-що використовують для своєї пропаганди: чи то вчинки, схожі на мій, чи вчинки політиків.

Якщо ми будемо боятися засудження зі сторони країни, яка воює з нами, то навіщо ми тоді взагалі існуємо як українці?

 

 

 

BBC News Україна: Все ж, така демонстрація неповаги до глави держави — вона не може негативно впливати на Україну?

О.Т.: Можна й так міркувати. Але якщо боятися висловлювати свою позицію — то навіщо ми тоді живемо?

BBC News Україна: Чи були ветерани, які не підтримали ваш вчинок?

О.Т.: Таких, що прямо б мені таке сказали, не було.

Навпаки, наприклад, знайомий з Луцька казав: ти тут у нас герой, пишаюся, що з тобою знайомий.

Таке було приємно чути.

Звичайно, у Facebook було щось образливе, але я на це не звертаю увагу.

«Аргумент» [3]

---

В тему:

• Журналист Шуклинов отказался от президенского ордена [4]