Про це заявили учасники пресконференції в Укрінформі [2] на тему: «Чому Україна потребує впровадження Смарагдової мережі?", організованої ГО «Українська природоохоронна група».

Як нагадали учасники заходу, Смарагдова мережа – це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни в Європі. Україна ратифікувала Бернську конвенцію ще 1996 року, але закону досі не має. У Верховній Раді на перше читання очікує законопроєкт №4461 «Про території Смарагдової мережі», у разі ухвалення якого охорона природи в Україні відбуватиметься на європейському рівні.

«377 смарагдових об’єктів в Україні вже існує, Бернський комітет їх визнав. Але, на жаль, юридичного статусу станом на сьогодні вони не мають. Дуже важливо, що на карті Держгеокадастру ці об’єкти нанасено і навіть при проведенні ОВД враховується оцінка впливу на смарагдову мережу. Але дуже важливо мати саме юридичне підґрунтя і законодавче регулювання, тому важливо ухвалити цей законопроєкт», - наголосила депутат Верховної Ради Юлія Овчинникова.

В Україні на сьогодні немає механізму управління територіями Смарагдової мережі, при веденні господарської діяльності суб’єкти не враховують пов’язані з цим певні обмеження, що негативно впливає на бізнес-клімат, зазначила начальник відділу з питань охорони та використання природно-заповідного фонду Департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Анастасія Драпалюк.

«Коли таке стається, в Європі починають розглядати питання про недотримання Україною Бернської конвенції. Це не лише втрата іміджу України як європейської країни, а й проблеми для бізнесу. Припиняються інвестиції, бо в Європі мають жорсткі екологічні стандарти використання їхніх коштів. Якби цей закон було ухвалено, компанії на початку б знали, що вони можуть на цій території робити», - наголосила вона.

Смарагдова мережа зорієнтована на збереження конкретних видів та оселищ – в Україні це 264 види тварин та 117 видів оселищ, для кожного з яких прописано умови їхнього збереження. Водночас це не означає повної заборони господарської діяльності на територіях Смарагдової мережі, зазначила еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська.

«Смарагдова мережа - це не повна заборона всієї господарської діяльності. Це ефективний менеджмент з різноманітними підходами, який зорієнтовано на збереження видів та оселищ природи та який враховує особливості територій регіонів і підбирає належні заходи ведення діяльності на них», - сказала вона.

Законодавче запровадження в Україні Смарагдової мережі означатиме вищий рівень життя, наголосив голова громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

«Країни, які мають найбільшу кількість природоохоронних територій, мають найвищий рівень життя. Навряд чи це просто збіг. У Норвегії, Швеції, Швейцарії, де відсоток природоохоронних територій найвищий у Європі, чистіше повітря, вода, можливість бачити за вікном прекрасні гори, а не заводи чи кар’єри. Люди там довше живуть, мають краще здоров'я, психічний стан і вищий індекс щастя», - наголосив еколог.

Смарагдова мережа України розробляється з 2009 року і є частиною Смарагдової мережі Європи, до якої належать 26 держав-сторін Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни в Європі.

Фото Олени Худякової

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Спасти биоразнообразие [4]
• Сула, бабло и дикари [5]
• Сула, бабло и дикари. Часть 2: Кутовому Сула уже не нужна, но кто ответит за “распил”? [6]