Міністерство закордонних справ України і Державна міграційна служба України поширили спільний коментар у зв’язку із проведенням 10-11 грудня Конференції ООН у місті Марракеш у Марокко щодо ухвалення Глобальної угоди про безпечну, впорядковану та законну міграцію.

Про це повідомила прес-служба зовнішньополітичного відомства України.

“Україна розгляне можливість приєднання до Глобальної угоди про безпечну, впорядковану та законну міграцію на іншому етапі за сприятливих умов”, — йдеться у повідомленні. При цьому в заяві йдеться про те, що українська сторона віддана своїм зобов’язанням за міжнародними конвенціями та договорами з питань прав людини, реадмісії тощо. Попри серйозні виклики і проблеми, пов’язані із вимушеним переселенням значної кількості наших громадян всередині країни, Україна продовжує приймати іммігрантів та створювати належні умови для їхнього перебування в нашій країні.

За даними Державної міграційної служби України, станом на 1 жовтня 2018 року, на обліку в ДМС перебувало 275 030 іммігрантів. Лише за 9 місяців поточного року, органами ДМС видано 10 410 дозволів на імміграцію, оформлено 33 567 посвідок на тимчасове проживання.

“Україна вітає розвиток міжнародного співробітництва у сфері міграції та відзначає важливу роль Міжнародної організації з міграції (МОМ) у цьому процесі. Українська сторона готова до продовження конструктивної співпраці з МОМ з широкого кола питань, пов’язаних з міграцією”, — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, Глобальна угода про безпечну, впорядковану і регулярну міграцію має бути офіційно схвалена на міжнародній конференції 10 грудня о Марракеші (Марокко).

США вийшли з переговорів про угоду ще в 2017 році. Пізніше їх приклад наслідувала низка європейських країн, серед них - Австрія, Польща, Чехія, Швейцарія, Болгарія, Угорщина, Італія, а також Ізраїль і Австралія.

У Глобальному пакті прописані 23 цілі, які ООН хотіла б досягти. Пакт стосується таких проблем, як мінімізація негативних чинників міграційних процесів, захист і інтеграція мігрантів, а також підвищення доступності шляхів регулярної міграції. Документ обов'язкової юридичної сили не має: за державами зберігається право визначати власну міграційну політику і регулювати міграцію в межах своєї юрисдикції.

«Аргумент» [2]