У світлі ініціатив Президента Володимира Зеленського по боротьбі з корупцією та олігархічними кланами, ключовим моментом цього протистояння може стати ефективний контроль за фінансовою та банківською системою в Державі. Проте останні події навколо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі ФГВ або Фонд – ред.) та продажу активів АТ Банку «Фінанси та Кредит» свідчать про те, що фінансова сфера знаходиться під серйозною загрозою, - передають журналісти-розслідувачі з посиланням на відкриті джерела інформації.

Зокрема було викрито чергову схему розпродажу майна за безцінь потрібним людям на суму більше 1 мільярда гривень. Хто винен і чим це шкодить державі – давайте розбиратися.

Завдання для Президента

Безумовно, успіх наступу Зеленського на корупційні та кланові монополії багато в чому залежатиме, чи вдасться Україні втримати стабільну гривню, наповнити бюджет та погасити критичні борги в соціальній і бюджетній сфері. А це, в свою чергу, залежатиме від прогнозованих надходжень та інвестицій, що потрібні як повітря. Де ж владі взяти гроші, щоб не спровокувати інфляцію? На думку фахівців, окрім коштів МВФ, продажу землі, чи надходжень з великої приватизації, або грального бізнесу, надійним джерелом фінансування бюджету можуть стати кошти, вчасно повернуті до бюджету Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Див.: Печатать деньги нельзя терпеть. Где поставит запятую НБУ? [2]

Зокрема, експерти зазначають, що при розумному і прозорому розпорядженні тим  майном, що залишилося на балансі Фонду, запозичені кошти абсолютно реально досить швидко повернути до бюджету і спрямувати на розвиток економіки. Треба лише організувати прозорі аукціони, вилучити за привабливі активи максимум коштів і наповнити бюджет.

Звісно ж, таке завдання було б під силу чесному і професійному керівництву ФГВФО. Але не випадково слідчі НАБУ та ГПУ вважали Фонд осередком корупційних зловживань, про що в свій час було зроблено чимало офіційних заяв.

Проте виникає питання, чому навколо однієї з найбільших корупційних прірв, ще до обрання Зеленського, запанувала тиша, а сумнівні справи раптово зникли з радарів правоохоронних органів і, навіть, ЗМІ? Чому  сьогодні, замість наповнення бюджету, не зважаючи на банкрутство Фонду, керівництво ФГВ продовжує обкрадати Державу, а шахраї наповнювати кишені за рахунок простих громадян?

Щоб відповісти на це питання, згадаймо події, які призвели до банкрутства ФГВ. 

З історії махінацій у ФГВ

Великий банкопад 2014-2018 років, в результаті якого постраждало близько  7,4млн (!) людей, та необхідність відшкодування депозитів, спричинили масштабне запозичення ФГВ коштів з бюджету. Мова йшла про сотні мільярдів гривень. З іншої сторони, в управлінні Фонду опинилося безліч майна та фінансових активів (далі ФА) «луснувших» банків, які мали бути реалізовані через аукціони, а гроші повернуті в бюджет. Наразі цей процес триває, відбувається реалізація ФА останніх великих банків. Проте борг ФГВ перед державою залишається дуже великим - більше 100 млрд гривень (тіло+відсотки), і не поспішає зменшуватися.

Як свого часу виявили одразу кілька незалежних груп журналістів-розслідувачів, керівні особи Фонду, разом із своїми кураторами та спільниками, були замішані у розкраданні та привласненні сотень мільярдів гривень на оборудках з майном банків. 

Особливого розмаху незаконні оборудки Фонду з банківськими активами досягли у 2014-2019 роках за керівництва Костянтина Ворушиліна. Зауважимо, що тодішній директор-розпорядник ФГВ, до того, як очолити Фонд, довгі роки був довіреним фінансистом Петра Порошенка, керував його банками (Банк «Мрія») та особистими фінансами. 

Щоб не бути голослівними, наведемо конкретні приклади.

Так, у матеріалі відомої агенції журналістських розслідувань «Бігус-інфо» під назвою «Фонд гарантування спокою банкрутів. Українці заплатять 61 млрд грн за бездіяльність ФГВ [3]» детально і аргументовано зображується куряча сліпота керівництва ФГВ часів Порошенка, які дозволяли виводити з під контролю держави мільярдні активи «луснувших» банків.

Але це лише квіточки. Більш конкретні та акцентовані звинувачення керівництву ФГВ були висунуті згодом, у 2017 році.

Зокрема, на початку 2017 року Громадське повідомило резонансну новину про те, що НАБУ розпочало розслідування проти керівництва НБУ та ФГВ за публічним звинуваченням ГПУ

Див.: НАБУ розпочало розслідування проти глави Нацбанку Гонтаревої [4]

Так, було зазначено, що  «Національне антикорупційне бюро України почало розслідування діяльності голови Національного банку України Валерії Гонтаревої і директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтина Ворушиліна».

Про це повідомив прокурор Генеральної прокуратури, помічник генпрокурора Владислав Куценко, додавши що розслідування розпочато на підставі його рапорту.

 «У рапорті я підняв питання про махінації з активами ліквідованих банків на суму близько 315,6 млрд грн та про можливу причетність до таких махінацій очільниці НБУ та директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», – сказав він.

За його словами, мова йшла про штучне заниження вартості активів 68 ліквідованих банків з 415 млрд грн до 99,4 млрд грн, з метою продажу таких активів за безцінь підконтрольним суб’єктам, що, у свою чергу, «призводить до плачевних наслідків для економіки та до масових невиплат боргів вкладникам таких банків».

Чим все це закінчилося? Тодішній владі було не вигідно рубати з плеча верхівку фінансової та банківської системи, бо тоді, напевно, з’ясувалася б причетність до махінацій найвищих посадовців Держави, аж до президента. В результаті, справу спустили на гальмах, що добре вміють робити наші правоохоронці з будь-якого відомства. 

Зловживання у ФГВ – керівництво змінюється, методи залишаються 

У 2019 році, після зміни влади в Україні, формально змінилася влада і у Фонді гарантування вкладів. Замість Костянтина Ворушиліна на пост директора-розпорядника була призначена Світлана Рекрут, колишня заступниця Ворушиліна. Як пояснила вона сама в інтерв’ю порталу Ліга-Бізнес, відкритий конкурс на посаду керівника ФГВ не проводився, бо була потрібна саме людина зсередини (кому потрібна – оце питання, - ред.), що добре знає структуру організації та всі внутрішні процеси. А відтак була лише співбесіда, за результатами якої заступниця піднялася на вищий щабель організації. Бо, не дай боже, зайшла б людина не з цієї системи! Доки входила б у курс справ, шахраї розікрали б усе майно Фонду!  

Одним із головних стратегічних завдань, які поставили перед новою очільницею ФГВ і які вона сама охоче підтримала, це «підвищення ефективності роботи з активами неплатоспроможних банків, а саме — збільшення надходжень до фонду від управління та продажу активів».

Здавалося б, після банкопаду і гучних скандалів з розкраданням банківського майна часів володарювання Порошенка, Гонтаревої та Ворушиліна, у Фонді нарешті мала б запанувати відносна тиша та розпочатися латання дірок. Тим більше, керівники PROZORRO бадьоро звітували, що голландські аукціони і нові підходи та вимоги до учасників торгів унеможливили корупційні змови та фінансові махінації навколо ліквідних активів.

Але великим надіям завадила сувора і безжалісна реальність. Не пройшло й року під головуванням пані Рекрут, як Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визнав себе банкрутом. Що й було зафіксовано у Меморандумі, укладеному Міжнародним валютним фондом та Україною, текст якого був оприлюднений 11 червня 2020 року на сайті МВФ

Детальніше: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є банкрутом – меморандум із МФВ [5]

Зокрема, у тексті зазначалося, що "Велика кількість виплат вкладникам після ліквідації понад 100 банків із 2014 року, а також низький рівень відновлення активів призвели до неплатоспроможності ФГВФО".

Отже, замість наближення до стабілізації, отримали падіння і банкрутство. Чому ж таке сталося, що заважало поступово відновлювати фонди і нарощувати капітал? 

За свідченням експертів, та як показують наявні факти, «замість того, аби прозоро продавати активи українським і зарубіжним інвесторам за ринковими цінами, ФГВФО працює не на користь держави». Саме так у матеріалі від 11 березня 2021 року "Вдалий бізнес на проблемних активах [6]" для видання «Дзеркало тижня» висловився експерт, фінансовий аналітик Андрій Калюжний. Він також зазначив, що: 

«Якщо уважно проаналізувати продаж найбільш цікавих активів, то бачимо невтішні для вкладників і держави результати «сумлінного хазяйнування» Фонду: активи йдуть з молотка з дисконтом 95–96%, пул формується під конкретного учасника, реальна конкуренція під час продажу фактично відсутня.»

Мова йде якраз про активи, які були продані ФГВ у 2019-2020 роках. У розслідуванні зазначається, що один із найбільш резонансних продажів за корупційною схемою — це пул активів «Дельта Банку», банків «Фінанси та Кредит» і «Надра» 7 листопада 2019 року.

До пулу входили права вимоги за кредитними угодами на 18,1 млрд грн. Переможцем торгів стала відома фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (компанію пов’язують із Павлом Фуксом), яка викупила цей пул із дисконтом 95%. Тобто, заплатила лише 5% від ринкової вартості запропонованих активів, та ще й отримала прихований бонус у кілька мільярдів.

Ми бачимо, що старі схеми знову повилазили і знову Державу, а з нею – усіх нас, простих громадян, хочуть обікрасти хитрі ділки.

В матеріалі описуються усі дивні невідповідності та підозрілі дії навколо торгів. І тут виникає ще одне слушне питання - як же вони так хитро прокручують ці оборудки і не бояться покарання? Як і що може зупинити махінаторів, коли навколо ФГВФО досі розкидано та «погано лежить» стільки ласого майна на сотні мільйонів!? Судячи із сумного досвіду, щось змінити в Україні може лише президент. Але по-перше, він повинен усвідомити важливість проблеми і цього захотіти. А по-друге, треба спрямувати його увагу на конкретну проблему.

Наприклад, як у петиції на ім’я Володимира Зеленського, зареєстрованої 27 серпня 2020 року, президента України просять посприяти створенню ТСК для розслідування численних зловживань навколо ФГВФО у 2014-2019 роках [7].

Безпосередньо, щодо діяльності ФГВ, акцентувати увагу правоохоронців варто на свіжих махінаціях, сліди від яких «ще димлять» – таких, як з активами нещодавно збанкрутілого АТ Банку «Фінанси та Кредит». 

Мова йде про чергову зухвалу оборудку, про яку стало відомо Громадському контролю за діяльністю банків, і деталі якої  виклали у відповідній спільноті постраждалі люди.

Ніколи не було і от знову!

І ось ми підійшли до кульмінаційного моменту розслідування, який може допомогти притягнути до відповідальності конкретних шахраїв. Трохи вище зазначалось, що у сумнівних торгах фігурувало майно Банку «Фінанси та Кредит». Цей банк колишнього мільярдера Жеваго вважається останнім великим банком, який луснув. Отже, вигідний продаж його величезних активів – це чи не кращий шанс для ФГВ відновити платоспроможність та повернути борг державі. Але не так сталося, як гадалося.

Як нещодавно повідомили в спільноті ФБ Громадський контроль за діяльністю банків, навколо ФГВ викрито чергову корупційну схему, від якої, окрім Держави, постраждали ні в чому не винні люди, клієнти банку.

Історія цієї оборудки починається з 31 січня 2019 року, коли ФГВ прийняло Рішення за № 205 «Про затвердження умов продажу активів, що обліковуються на балансі АТ «Банк «Фінанси та Кредит», на відкритих торгах (голландському аукціоні)» (далі – Рішення №205 [8]).

Проте чомусь це рішення відсутнє для перегляду, що вже наводить на підозрілі думки.

Для придбання інвесторам запропоновано - кредитний портфель, що складається з прав вимоги за 19 кредитними договорами [9], що забезпечені іпотекою, заборгованість за якими оголошено в розмірі 133,3 млн грн.

При прийнятті ФГВ Рішення № 205 про умови продажу (ціна, порядок тощо) бралася до уваги інформація, подана Уповноваженим ФГВ Ірклієнком Ю.П., та що підготовлена працівниками Банку - Довбань і Яковенко.

В зазначений час, у лютому 2019 року відбулися «відкриті торги» (голландський аукціон), за результатами яких перемогло ТОВ «ФК «ІНВЕНТ» з ціною 7,2 млн гривень.

Проте, як виявилося згодом, інформація про лот була неповною, і прихованою в частині реальної вартості пулу, яка була штучно занижена майже у 10 раз. В результаті, за Договором про відступлення прав вимоги, ФГВ за ціною усього 7,2 млн гривень продав ТОВ «ФК «ІНВЕНТ» фінансових активів ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» на суму (УВАГА!!!!)
1,091 млрд гривень.

Різниця між заявленим та реальним «Розміром боргових зобов’язань», що фактично оформлені за Договором, становить 957,7 млн гривень. Сім мільйонів за мільярд активів, як вам така оборудка? Як зрозуміти дисконт у 98,8 відс. 

І це тільки один випадок детально розкладений фінансовими експертами.

А таких хвалених голландських торгів ФГВ на сьогоднішній день проведено тисячі.

Як же таке може відбуватися? Куди дивляться організатори аукціону, керівники PROZORRO, які «подолали корупцію», контролери з ФГВ, НБУ? 

Чому не запропонували викупити із дисконтом свої борги безпосередньо фізичним особам - позичальникам? Це б зняло додатково соціальну напругу, збільшило у рази надходження коштів до ФГВ, забезпечило сплату до державного бюджету фізичними особами податків від прощення боргу. Держава виграла б тричі.

Проте фактично, відбулося зухвале привласнення через лояльну фірму ліквідних активів у вигляді боргових зобов’язань людей, підкріплених заставним майном. Як виявилося у процесі розслідування, ринкова вартість цих майнових активів дорівнює майже півмільярда гривень. У власні кишені, бізнесмени із ТОВ «ФК «Інвент» планували, навіть із роздачею всіх «подяк», покласти, як мінімум, 150 млн. гривень, джерелом яких повинні стати здерті з простих людей гроші або заставне майно. 

Багато з них продали свої квартири, вклали у нові помешкання останні заощадження. Багато з позичальників вже на значні відсотки повіддавали номінали своїх іпотек. Але форс-мажори 2008 та 2014 років, коли валютні кредити подорожчали у гривні спочатку вдвічі, а потім втричі, відкинуло більшість людей на початок їх голгофи. 

Наразі хижі і жадібні ділки, користуючись злочинними зв’язками у ФГВ, хочуть безбожно здерти з людей три шкури, погрожуючи неприємностями, виставляючи неприйнятні, грабіжницькі умови. Та надмірна жадібність завжди призводить до втрати всього. Найприкрішим в цьому всьому є те, що і на зараз це продовжується.

Сімейно-клановий підряд ліквідаторів

Тепер саме час подивитись, хто, як і завдяки чому влаштовує такі масштабні і «успішні» фінансові афери.

Якщо більш уважно вивчити людей, які причетні до вищезгаданої оборудки, проаналізувати дані з відкритих джерел, то виявляється чітка схема забезпечення потрібного результату. На різних етапах та рівнях кожен виконавець грає свою роль, і разом досягається мета –  незаконне збагачення за рахунок держави і людей.

Зі сторони ФГВ і самого банку корупційну схему забезпечують, призначені Фондом за участі  пані Рекрут ліквідатори, а саме:

 – Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Ірклієнко Юрій Петрович;

- в.о. Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Куліш Віктор Миколайович;

- призначені для управляння ФА, працівники Банку - Довбня Олександр Миколайович та Яковенко Олена Олександрівна.

Зі сторони покупця у згаданому випадку – всі питання вирішують посадові особи фірми - набувача дивідендів, ТОВ «ФК «Інвент». А саме, пан Іщук Денис Васильович, на тепер вже один із засновників та директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» (ЕДРПОУ 41361814,  місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, будинок 28-А, офіс 151) та його шеф і патрон – Париляк Олег Іванович, який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ФК «Інвент». Саме Париляк, за даними фінансових документів, є фінансистом викупу вигідних банківських активів на аукціонах. Це він знаходить мільйони на викуп ліквідного майна, проте не обтяжує поясненнями, звідки ж ці гроші беруться. Пан Париляк без обтяжень вносить на рахунки ТОВ «ФК «Інвент» десятки мільйонів гривень позики від свого імені прикриваючись статусом – «кінцевого бенефіціара».

Де державні органи, що здійснюють контроль за відмиванням та легалізацією брудних коштів?

Обидві сторони зв’язує та об’єднує між собою довірена особа директорки ФГВ Світлани Рекрут, начальник відділу забезпечення роботи керівництва ФГВФО Ящук Людмила Юріївна. Варто зазначити, що її мати – Ящук Валентина Віталіївна теж не остання людина у фінансовій ієрархії країни, і працює на посаді директора Департаменту з питань фінансового та економічного розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України. 

У такому родинному тандемі дуже зручно просувати потрібні рішення та досягати потрібних результатів.

Ну й останній акорд, що створює гармонічне звучання і забезпечує гру всього колективу фінансових махінаторів - це наявність до недавнього спільного шлюбного посвідчення у директора ТОВ «ФК «Інвент» Дениса Іщука та начальника відділу ФГВ Людмили Ящук. Чоловік та дружина, Бінго! 

Здається, маємо яскраво виражений конфлікт інтересів та наявні ознаки корупційних ризиків. Чи ні? Принаймні ясно, чому ФК «Інвент» задарма  дістаються такі ласі шматки банківського майна, без серйозної конкуренції зі сторони інших гравців.

Наразі цей випадок привернув увагу антикорупціонерів та правозахисників. Зокрема, на прохання журналістів прокоментувати ситуацію та дати правову оцінку зазначеним подіям відгукнувся правозахисник, Едуард Багіров. «Вважаю, що в правовій Державі неприпустимо наживатися за рахунок простих людей, що вклали останні кошти в поліпшення умов життя і опинилися беззахисними, наодинці із фінансовими «бізнесменами». Зараз ділки, користуючись прогалинами в законодавстві, намагаються  здерти з людей в кілька разів більше, ніж ті завинили. Водночас Україна втрачає контроль за фінансовою системою, і гроші від ліквідації банків йдуть повз бюджет. Такого не можна допустити і я буду сигналізувати особисто президенту Володимиру Зеленському взяти цю справу на особистий контроль. Ситуація навколо ФГВ та активів АТ Банку «Фінанси та Кредит» показує, що в Україні люди не захищені від беззаконня і кожен може стати жертвою фінансових апетитів. Сподіваюсь, що НАБУ,  ДБР та ГПУ відреагують на махінації та приймуть міри по відновленню законності. А ми, правозахисна спільнота, в особі МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» та наших партнерів, будемо спостерігати, щоб не було зловживань та корупційних домовленостей», - зазначив правозахисник.

Скандал, який буде важко зам’яти

Причинно-наслідковий зв’язок між працівниками ФГВ, співробітниками банку та бізнесменами, які привласнили майно Банку «Фінанси та Кредит», а також міру провини кожного з учасників картелю, має визначити САП, ДБР, НАБУ і ГПУ. У керівництва правоохоронних органів зараз сильно побільшало роботи якраз у зв’язку зі скандалом навколо фактично вкраденого за безцінь майна Банку «Фінанси та Кредит». 

Багато питань також виникне і до Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює адміністративну раду ФГВ.

Питання «Чого ви чекали/чекаєте?» повстане перед Рахунковою Палатою України, яка згідно функціоналу повинна своєчасно надавати владі, суспільству, громадянам відповідь щодо ефективності виконання повноважень (функцій та завдань) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Думаємо, НБУ теж у курсі всіх цих зловживань у ФГВ.

Сьогодні, коли під санкціями та слідством перебувають Коломойський, Медведчук, Ахметов та інші олігархи і, навіть, колишні соратники президента – є надія, що корупціонерам з ФГВ, яких фактично зловили за руку на гарячому, не вдасться зам’яти цей скандал, і усім доведеться відповісти по закону. Тим більше, що довести справу до суду цілком реально, якщо в ОПУ поставлять перед органами таке завдання. Безумовно, хоча б одна гучна антикорупційна перемога у фінансовому секторі зараз дуже необхідна Володимиру Зеленському. Це допомогло б йому значно покращити власні рейтинги та відновити довіру міжнародних партнерів України.

Що ж, тим цікавіше буде дізнатись, які кроки зробить влада, щоб ця оборудка не стала ще одною плямою ганьби в буремній історії України. 

Довідка «Аргумент»

ФГВФО відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон)  є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Діяльність ФГВ регулюється Законом України «Про гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно з ним Фонд є окремою, економічно самостійною установою, в діяльність якої не мають права втручатися ні органи державної влади, ні Національний банк.

Теги: Фонд гарантування вкладів, ФГВ, ФГВФО, ФК Інвент, АТ Банк Фінанси та Кредит, аукціони Prozorro, корупція,  Світлана Рекрут, Костянтин Ворушилін, Денис Іщук, Людмила Ящук, Олег Париляк, банківські активи, ліквідація банків, махінації з банкрутством

Валентина Приймак, Євген Бережний, за матеріалами ЗМІ, власних та відкритих джерел, для порталу «Аргумент»