
В Інституті мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України вважають, що часте вживання нових фемінітивів має певні ризики.
Про це йдеться на сайті [2] установи, зазначає видання "Читомо [3]".
Науковці зауважили активізацію вживання і творення фемінітивів в усіх слов’янських і у багатьох неслов’янських мовах, насамперед у мовленні ЗМІ та у соцмережах.
«Тенденція зумовлена дедалі більшою участю жінок у суспільному житті та прагненням відобразити це в реформуванні й оновленні словникового складу мови. В Україні розширення спектру фемінативів сприймають по-різному: від захоплених відгуків на зразок «нарешті жінка матиме свої власні назви в мові» до звинувачень на адресу ініціаторів цього руху у творенні ще однієї «новомови»», − пояснюють в установі.
За словами мовознавців, прихильники фемінітивів апелюють до того, що в українській мові є давня традиція давати окремі позначення чоловіків і жінок за ознакою професії, заняття, соціального стану (учитель/ учителька, господар/господиня, майстер/майстриня) і є словотвірні засоби, які дозволяють розширювати цю традицію. Разом з тим, у механічному тиражуванні фемінативів вбачають такі ризики:
«Прихильники гендерного реформування мови нерідко посилаються на «Український правопис» у редакції 2019 року, що нібито санкціонував широке творення фемінітивів. Однак це твердження не має об’єктивних підстав. Відповідний розділ правопису (§ 32, пункт 4) лише наводить мовні засоби, за допомогою яких в українській мові протягом багатьох десятиліть, а то й століть, утворюються слова на зразок співачка, порадниця, кравчиня, поетеса. Правопис відображає те, що вже усталилося в українській мові, він не дає рекомендацій щодо творення фемінітивів-неологізмів. Отримання суспільної санкції на входження тих чи тих слів у національний лексикон потребує часу. Уживання новітніх фемінативів саме зараз проходить соціальну апробацію», − наголошують науковці.
Вони переконані, що у майбутньому стане відомо, які словотвірні засоби мають використовуватися для створення різних фемінітивів.
Нагадаємо, у серпні 2020 року стало офіційним вживання фемінітивів [4] у документах. Тоді ж почали флешмоб із закликом до правописної комісії унормувати вживання [5] в українській мові фемінітивів.
«Аргумент» [6]
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/novosti/obshchestvo
[2] http://www.inmo.org.ua/news/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%84%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8-%D0%B2-%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96.html
[3] https://chytomo.com/instytut-movoznavstva-vystupyv-proty-mekhanichnykh-feminityviv-i-poradyv-zachekaty-majbutnoho/
[4] https://chytomo.com/pidpryiemytsia-ministerka-sliusarka-feminityvy-vidteper-ofitsijni/
[5] https://chytomo.com/pravopysnu-komisiiu-zaklykaiut-lehalizuvaty-feminityvy/
[6] http://argumentua.com