Правозахисники звинувачують Генпрокуратуру в некритичному оцінюванні запитів на екстрадицію іноземців, яких авторитарні режими переслідують з політичних мотивів.

Як передає кореспондент Центру прав людини ZMINA, про це 24 липня в агентстві "Інтерфакс" заявили в громадській організації "Правозахисний рух Криму" та адвокат одеського адвокатського об’єднання "Прайм Юріс" Андрій Лещенко, передає humanrights.org.ua [2].

Органи прокуратури в разі отримання матеріалів екстрадиційних запитів із Російської Федерації та країн Центральної Азії ігнорують очевидні ознаки фабрикувань кримінальних справ. Прокуратура, Національна поліція, Державна міграційна служба порушують норми національного законодавства та Європейської Конвенції про видавання правопорушників", – твердить представник Правозахисного руху Криму Дамір Мінадіров. Водночас він наголосив, що авторитарні країни використовують екстрадиційні запити через Інтерпол як інструмент для придушення інакодумців.

Ефективно захиститися від таких зловживань шукачі притулку не можуть, адже не кожен український адвокат зможе ефективно комунікувати з Інтерполом, а сам процес зняття з розшуку може тривати роками.

Про свої кримінальні справи під час пресконференції розповіли громадянин Росії Дінар Мінкаєв та громадянин Узбекистану Бахадіров Едгорбек.

Українські прикордонники затримали Дінара Мінкаєва 17 вересня 2018 року. Відповідно до червоної картки Інтерполу, Росія інкримінує чоловікові порушення ч. 2 ст. 208 Кримінального кодексу РФ

("Організація незаконного збройного формування та участь у ньому"). Дінар Мінкаєв пояснює, що він мусульманин і виступав у Татарстані на захист мусульман, а саме в так званій справі "Чистопольського джамаату". У цьому кейсі Приволзький окружний військовий суд засудив дев’ятьох людей, визнавши їх винними в низці підпалів церков, запусках ракет у "Нижнекамскнефтехим" та закладанні бомби в Білянську.

За словами Мінкаєва, після того, як спецслужби звернули на нього увагу, за порадою рідних та друзів він виїхав до Туреччини.

"У цей час у Татарстані почалися масові переслідування інакодумців, лідерів національного татарського руху. На них почали відкривати кримінальні справи за статтями про екстремізм та тероризм", – розповідає росіянин.

Правозахисники вказують, що зазвичай таким шукачам притулку суди обирають запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тоді як прокурори місяцями проводять екстрадиційну перевірку. У такої категорії громадян також вищі шанси на екстрадицію після негативного рішення апеляційної інстанції, оскільки Верховний Суд часто не відкриває касаційного провадження через "малозначимість спору". Андрій Лещенко зауважує, якщо порівнювати київських та одеських суддів, то перші неуважно вивчають матеріали справ і не помічають політичної мотивації переслідування. Через це в Київському СІЗО шукачі притулку можуть утримуватися під вартою цілий рік. Сам Дінар Мінкаєв за рішенням Солом’янського райсуду Києва провів у Київському СІЗО шість місяців.

В тему:

• Після втечі Гужви за кордон, у Луценка надумали змінити йому запобіжний захід [3]
• ГПУ відмовила у екстрадиції журналіста, якої вимагає влада Узбекистану [4]
• Щоб легше було добивати: одеська поліція позбавила держохорони одеського активіста Михайлика [5]