Слідство у справі про вбивство одного з керівників «Української правди» Павла Шеремета не встановило у злочині ознак терористичного акту.

Про це йдеться у поясненнях, які Генеральна прокуратура надала у відповідь на заяву редактора УП Олени Притули. Про це повідомляє Українська правда. [2]

«Суб’єктивна сторона складу злочину за ст. 258 КК („терористичний акт“ — УП) передбачає порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацію воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади», — зазначають у ГПУ.

Водночас, у відомстві стверджують, що «на час реєстрації провадження та на сьогодні таких ознак не встановлено».

«Спосіб кріплення пристрою, направленість вибухової хвилі та її вражаючих елементів виключно в салон автомобіля (саме сидіння водія) виключають можливість ураження інших осіб», — йдеться у поясненнях.

У ГПУ кажуть, що їхні співробітники за нагляду за СБУ вивчали кримінальне провадження і також не встановили підстав для кваліфікації вбивства як теракту.

Також повідомляється, що прокурор, який є процесуальним керівником у справі, та двоє слідчих Нацполіції звільнені від інших розслідувань для концентрації «зусилля виключно на цьому провадженні».

Щодо вимоги Олени Притули визнати її потерпілою у справі, ГПУ відповіла, що «права і обов‘язки потерпілої особи виникають з моменту подання нею заяви про вчинення злочину або заяви про залучення як потерпілої».

«Така заява від Олени Притули (20.07.2017), а також мами журналіста Шеремет Людмили Станіславівни та доньки Єлізавети (21.07.2017) надійшли до слідчих Нацполіції. Після заяв усім потерпілим була видана пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого, в яких стоять їхні підписи», — зазначають в прокуратурі.

Там також стверджують, що в чинному КПК немає прямої вимоги щодо винесення постанови про залучення в якості потерпілої.

Раніше повідомлялось, що Олена Притула звернулась до суду зі скаргою, в якій вимагає визнати її потерпілою та перекваліфікувати справу на теракт.

Крім того, ще 27 лютого 2018 року цивільна дружина Шеремета звернулася до генпрокурора з заявою, в якій просила розслідувати цю справу як теракт, який призвів до загибелі людини.

Один з керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.

За два роки по смерті відомого білоруського, російського та українського журналіст айого зухвале вбивство досі не розслідуване. А правоохоронці не відповідають на більшість питань журналістів.

На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.

У ГПУ говорили, що провели понад 20 експертиз у справі, однак про підозру все ще нікому не повідомили.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Родина Шеремета звернулася до суду через бездіяльність покидька Луценка [4]
• Убийство Павла Шеремета: украинский след [5]
• Вбивство Шеремета: журналісти вимагають публічного звіту щодо розслідування [6]
• Мати вбитого Шеремета: Я зрозуміла, що ця справа не буде розкрита [7]
• До вбивства Шеремета причетна українська влада — OCCRP [8]
• Арсен Аваков: ставка на приспособленцев. Почему не будет раскрыто «дело Шеремета» [9]