Про це сказав експерт з прав людини Володимир Яворський під час онлайн-презентації результатів соціологічного опитування «Що українці знають і думають про права людини: оцінка змін 2016-2020» з нагоди Міжнародного дня прав людини.

«Близько 40% відзначають, що порушення не траплялися, частині людей важко відповісти. І якщо ми подивимося в розрізі освіти, то побачимо, що ці приблизно 50%, які не помічають порушень прав людини, це переважно люди з повною та неповною освітою. У нас є припущення, що люди просто не помічають порушень своїх прав, оскільки не знають своїх прав… Тим не менше, близько 50% вважають, що їхні права були порушені», - зауважив Яворський, розповідаючи про результати відповідей респондентів на запитання, чи вважають вони, що їхні права були порушені.

Водночас він поінформував, що порівняно з попередніми опитуваннями 2016 та 2018 років, «радикально зменшилася кількість людей, які не намагалися захищати свої права».

«Це більше ніж на 15% порівняно з 2016 роком. Це доволі великий стрибок з тих людей, які взагалі не вірили у механізми захисту прав людини», - наголосив експерт.

Також, за його словами, «радикально збільшується кількість людей, які намагалися захищати свої права», хоча у більшості випадків ці спроби були марними.

Згідно з результатами опитування, на думку респондентів, найбільш ефективним способом захисту прав людини українці вважають звернення до засобів масової інформації - 23%, 21% - звернення до національних судів, 20% – звернення до Європейського суду з прав людини.

Водночас політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина поінформував, що згідно з результатами опитування, респонденти визначили найбільшою цінністю свободу.

«На першому місці є свобода як така велика основоположна цінність. І це певною мірою навіть відрізняє нас від наших сусідів, принаймні частини з них», - вважає Сухарина.

За його словами, на другій і третій позиції у рейтингу найбільших цінностей на думку респондентів є справедливість та безпека. Далі – гідність, відповідальність, рівність, вільний розвиток особистості, законослухняність, порядок і матеріальна забезпеченість.

«Є ще 10, які найбільше згадувалися респондентами, які вважали, що це є основною цінністю для прав людини, але якщо говорити про динаміку, то цінність безпеки трохи зменшилася. Та є цінності, які зросли. Перш за все - цінність «відповідальність» збільшилася на 8% порівняно з 2018 роком, і цінність толерантності , яка тут не помічена. Тому що для респондентів вона є останньою з переліку цінностей, але вона зросла. У 2016 році - було 25%, у 2018 - 27, і зараз вже 31%», - повідомив Сухарина.

Загальнонаціональне опитування, присвячене темі прав людини в Україні, було проведено Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 6-19 жовтня 2020 року для Програми розвитку ООН в Україні у співпраці із Центром прав людини ZMINA.

Було опитано 2002 респонденти методом "віч-на- віч" за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України за винятком не підконтрольних уряду України територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%. Дані подаються в порівнянні з аналогічними дослідженнями, які проводилися в 2016 та 2018 роках.

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Татаров - це не про гідність: президенту нагадали про його роль під час Майдану [3]
• У Зеленського, щоб виправдати Татарова, назвали закон про люстрацію антиконституційним [4]
• Зрада суддів КСУ: наслідки для українців і держави та необхідні кроки [5]