На сьогодні 81 людина в Криму позбавлена волі за свої політичні переконаннями, а понад 10 осіб вважаються жертвами насильницьких зникнень.

Про це йдеться в презентованому в Укрінформі дослідженні "Російська військова присутність в Україні та її вплив на ситуацію з правами людини", яке інформує про ситуацію з правами людини як до, так і після незаконної анексії Криму.

“Ні для кого не секрет, що з початку окупації Криму масово порушуються права людини на окупованих територіях: це і порушення права на життя, і позбавлення волі, катування, це люди, які були жертвами насильницьких зникнень... Зараз 81 людина з Криму позбавлена волі за свої політичні переконання, більше 10 осіб зараз вважаються жертвами насильницьких зникнень”, - наголосив аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов, додавши, що в Криму також немає свободи віросповідання.

Аналітик закликав не забувати про такі збройні формування як Росгвардія та ФСБ РФ, представники яких проводять обшуки та незаконні затримання громадянських активістів, нападають на журналістів і розганяють мирні зібрання.

Експертка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Беліцер наголосила, що українські та міжнародні правозахисні організації констатують значне й постійне погіршення ситуації з дотриманням прав людини в Криму після окупації та незаконної анексії Росією півострова в 2014 р. Ці порушення стосуються практично всіх сфер: громадянських, політичних, соціальних, економічних, культурних прав тощо.

Документування конкретних випадків здійснюється громадськими активістами, в першу чергу – членами "Кримської солідарності", які зазнають тиску, залякувань і репресій з боку окупаційної влади.

Ситуація суттєво ускладнюється забороною доступу на окуповану територію правозахисних місій, включно з Моніторинговою місією ООН, а також браком правових інструментів, які б змусили РФ виконувати вже винесені рішення міжнародних судів (зокрема, стосовно заборони Меджлісу).

Під час презентації учасники дослідження надали статистику, згідно з якою від початку окупації у Криму зафіксовано майже 400 випадків порушень прав людини на масові зібрання; задокументовано понад 300 випадків порушення свободи слова і прав журналістів; з початку 2019 р. проведено 73 рейди, здійснено 69 затримань і 67 арештів. Наразі близько 90 кримчан утримують у кримських та російських тюрмах з політично вмотивованих причин.

Репресії спрямовані переважно на проукраїнськи налаштованих активістів, у першу чергу – кримських татар. Згідно з даними Кримськотатарського ресурсного центру, лише у 2019 році серед 69 затриманих 57 були кримськими татарами, з 97 допитів – 59 кримських татар. Левову частку так і не з’ясованих випадків «зникнення» на території Криму також складають кримські татари (13 із 17). Для фабрикації фальшивих звинувачень у "тероризмі" використовують головним чином належність до мирної пан-ісламської організації "Хізб-ут-Тахрір", використовуючи так званих "секретних свідків" і численні порушення права на справедливий суд.

Беліцер переконана, що Україна має розробити цілісну стратегію деокупації Криму. Важливою складовою визначення його майбутнього повинно стати законодавче закріплення прав кримських татар як корінного народу і статусу Кримського півострова як національно-територіальної автономії кримських татар у складі України.

 «Аргумент» [2]