Міграційна криза й загострення ситуації на польсько-білоруському кордоні є одним з найбільших викликів для сучасної Польщі.

Постійні спроби близькосхідних мігрантів з території Білорусі нелегально потрапити, а нерідко й силою прорватися до країн Євросоюзу, змусили владу шукати нових вирішень проблеми й посилювати захист державного кордону, який одночасно є і зовнішнім кордоном ЄС.

У жовтні польський парламент ухвалив закон про стіну вздовж польсько-білоруського кордону. Його підписав президент Анджей Дуда, а в середині грудня проєкт мають офіційно запустити та підписати угоду з підрядниками.

З державного бюджету на будівництво огорожі виділять понад 400 мільйонів доларів. Проєкт мають завершити до літа.

Якою буде стіна

Вартість стіни - 1 млрд 615 млн злотих (понад 400 млн доларів), з яких на будівництво самого паркану піде 1,5 мільярда злотих, решта - на технічне оснащення.

Висота стіни - 5,5 м, довжина - до 180 км і загальної протяжності кордону у 398 км. Це частина кордону, яка не проходить по річці Буг.

На неї піде понад 50 тисяч тонн сталі.

Проєкт огорожі вже публічно представили. Згідно з інформацією від урядовців, система складатиметься з кількох ліній захисту й буде обладнана датчиками руху, камерами денного та нічного бачення.

Як розповіла заступниця керівника прикордонної служби Польщі Віолета Гожковська, перша лінія буде фізичним бар'єром у вигляді масивного паркану, який не вдасться перейти за допомогою будь-яких інструментів, драбин чи дощок.

Огорожа буде активною, а це означає, що її обладнають спеціальним кабелем виявлення руху, який буде сигналізувати про будь-які спроби нелегально перетнути кордон.

"У взаємодії з камерами, що мають датчики руху, ця система утворює набір безпеки, який буде виявляти щонайменше дві фізичні ознаки об'єкта, а також вказуватиме напрямок перетину державного кордону", - пояснила вона.

Про будь-які спроби виходу на прикордонну смугу або порушення огорожі буде повідомлятися в центри спостереження, де оператори чергуватимуть цілодобово. Крім того, охорону кордону посилять додатковою групою з 750 силовиків.

Стіна буде одним із найважливіших елементів обмеження масової нелегальної міграції до Польщі, яка, як кажуть у Варшаві, створена штучно диктаторським режимом у сусідній Білорусі.

"Ми маємо справу з елементами гібридної війни. Білоруський режим, щоб дестабілізувати ситуацію в Європі, створив штучний міграційний рух на територію нашої країни", - наполягає керівник МВС Польщі Маріуш Камінський.

Будуючи огорожу на кордоні з Білоруссю, Польща захищає не лише свою територію, а й східний кордон Євросоюзу і НАТО.

При цьому в уряді зазначають, що всі витрати, пов'язані з розробкою і реалізацією проєкту, повністю покриті з бюджету Польщі.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький чітко називає, від кого в такий спосіб захищають кордони ЄС.

"Неоімперіальна політика Росії прогресує. Останні атаки на Польщу зумовлені реалізацією сценарію відбудови Російської імперії. Виконавець атак Олександр Лукашенко, але він має свого координатора в Москві, ним є президент Путін", - заявив прем'єр.

"Це частина добре скоординованої атаки, що має характер війни нового типу, в якій використовують людей як живі щити. А також зброю, в якій був лідером Радянський Союз, а тепер і його прямий нащадок Росія, - дезінформацію", - додав Моравецький.

Білорусь заперечує штучне походження мігрантської кризи, а Росія причетність до цієї ситуації.

Піар чи необхідність

Від початку року прикордонна служба Польщі зареєструвала майже тридцять тисяч спроб нелегального перетину кордону, з яких більш ніж половина - тільки у жовтні. На початку листопада ситуація загострилася.

Тоді тисячі мігрантів зібралися біля кордону на території Білорусі й упродовж тижнів щодня штурмом намагалися прорватися в Польщу.

За останньою інформацією прикордонної служби Польщі, найбільша атака відбулася 16 листопада, коли групою мігрантів керував безпосередньо на місці заступник керівника державного прикордонного комітету Білорусі Роман Подлінєв. Його особу вдалося встановити за фотографіями з місця подій.

У ситуації, яка склалася, побудова стіни на кордоні з Білоруссю є логічним і необхідним кроком, вважають експерти.

Аналітик центру східних студій Каміл Клисінський зазначає, що в такий спосіб влада Польщі реагує не ситуативно, а довготерміново.

Він каже, що огорожа, оснащена камерами й датчиками руху, блокуватиме не тільки конкретні спроби нелегального перетину кордону, а й буде серйозною засторогою для тих, хто в майбутньому схоче нелегально потрапити на територію Польщі.

"Стіна - це також політичний сигнал для влади Білорусі. Він показує, що Польща, як і інші країни Євросоюзу, не буде брати участі в злочинному, цинічному використанні людей з Близького Сходу на користь диктаторського режиму Лукашенка", - каже він.

Противники і прихильники

Ініціативу влади поляки переважно підтримують. В опитуванні для видання Rzeczpospolita майже 60% респондентів схвалили рішення уряду.

Натомість 20% опитаних категорично проти таких заходів.

Польська опозиція стурбована, що через поспіх, відсутність детальної інформації щодо фінансування і підрядників проєкту, виникнуть значні можливості для зловживань і непрозорого розподілення коштів.

До закону про будівництво стіни на кордоні також мають зауваження юристи. Одна з причин: у документі вказано, що огорожа повстане на зовнішньому кордоні ЄС, без уточнення, що саме на польсько-білоруській його частині. Уряд запевняє, що стіна постане лише на Підляшші, де кордон не проходить по річці Буг.

Крім того, в документі зазначено, що реалізація проєкту не підпадатиме під дію низки законів, зокрема про будівництво, водного права, охорону навколишнього середовища та про державні закупівлі. Тобто закон дає можливість державі забрати нерухомість, яка заважає будувати стіну на кордоні, компенсувавши вартість власнику.

Не тільки Польща

У Литві та Латвії кордони з Білоруссю не були підготовлені до тиску нелегальних мігрантів, тому на початках для посилення безпеки довелося залучати військових.

Естонія, яка не межує з Білоруссю і не постраждала безпосередньо від кризи, підтримує своїх балтійських сусідів і Польщу силами поліції та військових, і також готується до можливого міграційного тиску, але вже на естонсько-російському кордоні.

Пьотр Шиманський, аналітик центру східних студій, в недавньому аналізі зазначає, що в листопаді Естонія почала превентивну охорону свого східного кордону й розпочала будівництво огорожі з колючого дроту. Уже встановлено 40-кілометровий бар'єр на чутливих ділянках в північній і південній частині державного кордону.

Міграційна криза: кінець чи лише початок?

Нині спостерігається деескалація, але не повне припинення міграційного тиску. Експерти таке стишення пов'язують з низкою причин, зокрема дією санкцій Євросоюзу стосовно білоруських компаній, а також позаєвропейських фірм, які залучені до переправлення людей на територію Білорусі.

Крім того, дипломатичні шляхи розв'язання проблеми та постійні переговори ЄС з країнами Близького Сходу сприяли стриманню хвилі мігрантів до Європи.

"Очевидно, Лукашенко зрозумів, що настільки інтенсивна операція не дає потрібного йому ефекту. Мігрантів на території Білорусі уже менше. Імовірно, влада Білорусі пристосується до нових умов і розробить інші шляхи переправи людей", - вважає Каміл Клисінський, аналітик Центру східних студій.

На цьому фоні уряд Польщі обіцяє швидко посилити захист державного кордону й запевняє, що стіна між Польщею і Білоруссю повстане вже за кілька місяців, найпізніше влітку наступного року.

Угорі: візуалізація проєкту на сайті прикордонної служби Польщі, STRAŻ GRANICZNA

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Тисячі мігрантів у Білорусі силовики женуть до Польщі (ВІДЕО) [3]
• Авіадиспетчер під примусом КДБ повідомив про бомбу у літаку Ryanair із Протасевичем – NYT [4]
• У Польщі затримали російського шпигуна [5]