Верховний суд скасував вирок першої інстанції і ухвалу апеляції, якими жінку визнано винною в умисному вбивстві і засуджено до 7 років позбавлення волі.

Про це повідомляє «Судовий репортер» [2] з посиланням на постанову [3] від 14 вересня.

За версією обвинувачення, 5 травня 2017 року близько 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за місцем проживання жінка один раз ударила скляним графином потерпілого в голову, після чого накинула йому на шию мотузку і затягнула. Причиною смерті стала черепо-мозкова травма від удару графином.

У судових засіданнях з’ясувалося, що покійний Федорина був судимий за зґвалтування та вбивство дівчини, а пізніше лікувався у психлікарні. Після звільнення Федорина проживав у будинку в Ніжині, який належав його двоюрідній сестрі. Сама родичка не захотіла з ним проживати, бо побоювалась. Федорину неодноразово помічали в місті у жіночому одязі за бродяжництвом. Навесні 2017 у будинок до покійного підселилася пара – чоловік та жінка, які вживали алкогольні напої. Федорина начебто періодично домагався нової сусідки і її співмешканець бив його шлангом від пральної машини і скалкою.

Жінка початково свою вину визнавала, але потім відмовилась від цих показань, пояснюючи, що хотіла взяти злочин на себе, щоб захистити свого співмешканця. Вона розповіла, що 5 травня 2017 покійний помадою нафарбував губи і у жіночому вбранні пішов на вокзал жебракувати. Потім сусідка прийшла й сказала забрати його, бо він налякав дитину. Співмешканець обвинувачений привів його і дізнався від працівників поліції, що Федорина відбував покарання зґвалтування та вбивство. Ввечері Федорина покликав обвинувачену на кухню, щоб вона дала йому поїсти. Там він начебто почав чіплятися до неї і намагався зґвалтувати. На її крики проснувся співмешканець, який прийшов і вдарив Федорину пляшкою по голові, вона лише почула як розлетілися осколки. Жінка побігла до своєї кімнати, а пізніше, виглядаючи, побачила, що співмешканець бив нападника шлангом і душив мотузкою. Вона попросила відпустити його і чоловіку залишив Федорину лежати на кухні. Обвинувачена повідомила, що ввечері ще пішла на вокзал за цигарками і затрималась до 4 ранку, вживаючи алкогольні напої. Вранці в будинку жінка знайшла труп Федорини, розбудила співмешканця, який вмовляв її взяти вину на себе, тому що в неї малі діти і покійний її домагався, а він уже судимий, то отримає довічне. Далі співмешканець запропонував інсценувати самогубство через повішення або розчленувати тіло чи підпалити будинок з трупом. Поки вони думали і пили горілку прийшов сусід, тому тіло прийшлось заховати в комору. Пара випила з сусідом і на запитання про господаря відповідала, що той поїхав жебракувати до Києва. Пізніше вночі вони перетягнула труп до літньої кухні у погріб і засипали сміттям. 13 травня 2017 обвинувачена зі співмешканцем та їх знайомим випивали вдома. Чоловіки почали сваритися, хто спатиме з обвинуваченою. Конфлікт закінчився тим, що жінка пішла з гостем на вокзал і, будучи в стані сильного алкогольного сп’яніння, подзвонила в поліцію (це підтверджується аналізом телефонних з’єднань). Далі вона давала показання у відділку поліції, але не пам’ятає про що. Хоча пригадала, що в поліції ще пила якесь вино.

Того дня поліція знайшла у погребі труп господаря у напівсидячому положенні, загорнутий у ковдру і присипаний сміттям.

Через день після повідомлення жінці про підозру її співмешканець був допитаний [4] в суді. Слідчий клопотав допитати цього чоловіка одразу, не чекаючи завершення розслідування, оскільки свідок раніше неодноразово судимий, не має чітких соціальних зв’язків та веде кочовий спосіб життя, не має постійного місця роботи і підстави вважати, що може переховуватися.

Допит проводився за відсутності підозрюваної і її адвоката і суд не погодився вважати це допустимим доказом. Чоловіка допитували ще раз у суді. Він заперечував свою провину. З його слів, того дня Федорину привели додому працівники поліції, його попросили вийти. Він чув у будинку крики і розумів, що поліцейські Федорину били. Потім він ходив за спиртним а, повернувшись, побачив тіло на підлозі і співмешканка пояснила, що це вона вдарила Федорину пляшкою, придушила вірьовкою і зґвалтувала у задній прохід. Він не надав значення тим подіям і почав вживати зі співмешканкою алкоголь, а потім пішов спати. Вранці помітив на шиї покійного мотузку, зрізав її ножем та викинув у пічку. Пізніше виніс тіло в літню кухню. Чоловік підтвердив, що Федорина неодноразово домагався його співмешканки, він говорив з ним, пробував тиснути морально, а потім брав гумовий шланг і бив по сідницях…

Справа двічі слухалася судом першої та другої інстанцій.

У 2018 році Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області жінку виправдав. Суд зазначив, що її співмешканець протягом усього допиту давав неоднозначні відповіді і різні варіанти відповідей, зміну своїх показів пояснював перебуванням у стані алкогольного сп’яніння, віддаленістю подій у часі і страхом нести кримінальну відповідальність за події, які відбулися.

Під час слідчого експерименту обвинувачена розповідала та показувала як била пляшкою потерпілого, як здавлювала йому шию мотузкою. А в подальшому перетягнула його тіло з будинку до погрібної ями та вкинула головою донизу. Це суперечить іншим доказам у справі, а саме, шо під час огляду місця події виявлено труп у напівсидячому стані, головою до верху.

Щодо жінки проводився аудіоконтроль, коли вона, перебуваючи у камері ІТТ, спілкуючись із співкамерницями, начебто розповідала, яким чином вбила Федорину, а саме: спочатку вдарила пляшкою, а потім задушила мотузкою.

Однак в суді з’ясувалося, що аудіозапис на диску відповідає роздруківці у протоколі.  На звукозаписі відсутні показання щодо обставин завдання тілесних ушкоджень. Працівник поліції, який складав протокол, не зміг пояснити такі розбіжності.

Відтак Прилуцький суд констатував [5], що зібрані докази підтверджують, що знайдено труп, але жоден із доказів не доводить причетність обвинуваченої до вбивства і тому жінку виправдав.

За скаргою прокурора, апеляційний суд цей вирок скасував [6] з двох причин: 1) один із суддів колегії за час перебування у нарадчій кімнаті постановив ще 7 рішень в інших справах; 2) відсутність фіксування судового засідання технічними засобами впродовж двох хвилин. Ці обставини безумовно тягнуть за собою скасування судового рішення.

За другим разом справу у 2019 слухав Чернігівський міськрайонний суд і визнав [7] жінку винною [7] та призначив 7 років позбавлення волі. Апеляційний суд вирок підтвердив [8], взявши до уваги, що під час слідчого експерименту жінка без примусу детально пояснила, як вчиняла вбивство, а інші версії подій не підтверджуються доказами у справі. Розбіжності щодо положення трупу експерт пояснив тим, що обвинувачена тривалий час вживала спиртне, що могло вплинути на її сприйняття дійсності і пам’ять.

Засуджена та її адвокат подали скарги до Верховного суду, який вирок скасував і справу закрив.

Верховний суд зазначив, що у січні 2018 Прилуцький суд Чернігівської області виправдав жінку за недоведеністю скоєння злочину. Апеляційний суд скасував вирок, тому що не відтворюється частина фонограми судового засідання першої інстанції, а також через постановлення суддею рішень під час перебування у нарадчій кімнаті.

Апеляційний суд нічого не сказав на доводи сторони обвинувачення про порушення судом першої інстанції правил оцінки доказів, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та ін. В ухвалі апеляційного суду немає вказівки, що ці обставини мають бути перевірені під час нового розгляду судом першої інстанції, не викладено підстав скасування вироку суду через необґрунтоване виправдання.

У постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 23 вересня 2019 року (справа № 728/2724/16-к) зроблено висновок, що у разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставою для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, апеляційний суд не може залишити поза увагою доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора чи потерпілого, щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, інакше цей закон не можна буде застосувати при новому розгляді справи.

Об’єднана палата наголошує на тому, що засудження особи під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку є крайнім за тяжкістю випадком погіршення становища особи.

Зважаючи на підстави скасування виправдувального вироку, під час нового розгляду справи місцевий суд, був позбавлений процесуальної можливості ухвалити обвинувальний вирок. Усупереч цьому, суд першої інстанції за наслідками нового розгляду визнав жінку винуватою. Апеляційний суд це порушення не усунув.

Верховний суд вважає, що рішення нижчих інстанцій постановлені з істотними порушеннями і мусять бути скасовані, а кримінальна справа закрита.

Верховний суд пояснив, що не має іншої процесуальної можливості усунути допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення без погіршення становища обвинуваченої, яка вже була виправдана через недоведеність скоєння злочину.

Крім того, ВС зазначив, що проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні злочину з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення.

«Аргумент» [9]