Чому у Зеленського прокуратура перетворилася на "відомство фіктивних інвалідів"

Скандал навколо прокурорів-"інвалідів" вже може конкурувати за своїми масштабами із горезвісними "яйцями по 17 гривень" у Міноборони.

Це дуже сильний удар по репутації влади. І влада змушена демонструвати реакцію на скандал, зазначає видання "Ділова столиця [2]".

"У тилу тут, в Україні, стаються речі, з якими жодних ворогів не треба. Це реально внутрішній ворог", — заявив Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 20 жовтня. Так він оцінив "те, що відбувається із МСЕК — медико-соціальними експертними комісіями — та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористались своїми зв’язками з МСЕК та оформили собі фальшиві інвалідності".

Зеленський заявив, що він чекає від правоохоронців — передусім від СБУ, ДБР, Офісу генпрокурора — "відповідних швидких жорстких рішень". І що він призначив засідання РНБО з цього питання.

Увечері 21 жовтня Зеленський повідомив про проведення необхідних підготовчих нарад перед засіданням РНБО. "Багато нових деталей. На жаль, сотні епізодів порушень на різному рівні через нечесну роботу МСЕК. Будуть і системне, і кадрове, і процесуальне реагування", — анонсував він.

Читайте також: Генпрокурор Костін йде з посади - він тікає від відповідальності [3]

"Мафія пенсіонерів"

За великим рахунком, для влади цей скандал небезпечніший, ніж "яйця по 17 гривень". Тоді все вдалося списати на "недоліки в роботі" кількох чиновників міністерства. А зараз йдеться про масштабне повсюдне явище: прокурори оформляють собі в МСЕК фіктивну інвалідність і потім на цій підставі отримують (на додаток до прокурорської зарплати, яка теж чималенька) великі пенсії, деякі — понад 10 тис. грн на місяць. Переважна більшість пенсіонерів в Україні (зокрема й інвалідів другої групи) про такі пенсії можуть лише мріяти.

Це "дуже вдало" для влади лягло на підвищення податків. В очах народу ситуація виглядає так: податки підвищують тому, що у бюджеті не вистачає грошей на пенсії прокурорам-"інвалідам".

Якщо називати речі своїми іменами, то пенсія, яка отримується за фіктивну інвалідність, це не що інше, як крадіжка грошей із бюджету. А оскільки ця крадіжка здійснюється "в промислових масштабах", за однаковою у всіх областях, чітко відпрацьованою схемою, то ми маємо справу з реальною, справжньою мафією. І це не просто одне із численних організованих злочинних угруповань, а саме мафія загальнонаціонального масштабу.

Найнебезпечнішим для влади є те, що учасниками мафії виявилися прокурори, тобто чиновники, яким держава довірила здійснювати процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Українці раптом довідалися, що прокурори масово беруть участь у злочинній схемі. І яка після цього може бути у народу віра у бажання держави боротися з організованою злочинністю?

Читайте також: В органах прокуратури втричі більше осіб з інвалідністю, ніж у середньому серед населення, а серед начальників – 38% [4]

Масштаби пенсійної схеми

Системно підійшов до проблеми сайт Цензор.нет. Він проаналізував декларації прокурорів у різних областях. Виявилось, 35 прокурорів обласних прокуратур отримали у 2023 році пенсії у розмірі понад 60 тис. грн, тобто понад 5 тисяч на місяць. З них п'ять прокурорів у 2023 році отримали пенсію понад 600 тис. грн, тобто більш як по 50 тисяч на місяць:

Станіслав Муратов (43 роки) — заступник керівника Харківської обласної прокуратури, у 2023 році отримав 1 152 155 грн пенсії. Вперше пенсію вказав у своїй декларації за 2020 рік.
Андрій Кравченко (39 років) — заступник керівника Харківської обласної прокуратури, у 2023 році отримав 1 015 225 грн пенсії. Вперше пенсія з'явилася у його декларації у 2021 році.
Олександр Фільчаков (45 років) – керівник Харківської обласної прокуратури, у 2023 році отримав 823 071 грн пенсії. Згідно з декларацією, почав отримувати її 2020 року.
Катерина Шевцова (42 роки) – керівник Черкаської обласної прокуратури, у 2023 році отримала 785 435 грн пенсії. Вперше пенсія вказала у декларації за 2020 рік.
Володимир Лимар (47 років) – перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури, у 2023 році отримав 714 749 грн пенсії. Почав її отримувати у 2019 році.

І ось що цікаво: серед 35 прокурорів із найбільшими пенсіями лише вісім почали декларувати пенсії у 2015-2019 роках. А решта 27 стали пенсіонерами у 2020-2023 роках, тобто після реформи прокуратури, яку організував Володимир Зеленський. Виходить, саме в результаті реформи це явище перестало бути поодиноким і стало системним.

Про повсюдність схеми свідчить інший рейтинг, складений сайтом Цензор.нет. Аналіз декларацій дозволив виявити 221 високопоставленого пенсіонера в органах прокуратури у 22 регіонах України. Десятку лідерів склали Хмельниччина (52), Івано-Франківщина (21), Закарпаття та Житомирщина (по 13), Дніпропетровщина, Львівщина, Харківщина (по 12), Волинь та Чернігівщина (по 11), Чернівецька область (10).

Найгірше, ця "мафія пенсіонерів" керує більшістю обласних прокуратур. Пенсіонери очолюють обласні прокуратури у 14 областях: Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській. Їм від 42 до 52 років, середній вік – 45 років.

Читайте також: Тернопільський обласний прокурор Андрій Миколайчук за 2 роки війни отримав понад 500 тис. грн пенсії як інвалід [5]

Як повчальну ілюстрацію можна вказати керівника Тернопільської обласної прокуратури Андрія Миколайчука. Йому 46 років. Згідно з його декларацією, за минулий рік він отримав 1 789 156 грн зарплати. По 150 тисяч на місяць. Крім того, він отримав 326 331 пенсії. По 27 тисяч на місяць. Постає питання, невже 150 тисяч мало, що треба ще пенсію брати? Відповідь у наступних рядках декларації, де зазначені 14 526 грн пільги на оплату житлово-комунальних послуг та 1 тис. грн від Пенсійного фонду як "разова грошова допомога". 2 мільйони 130 тисяч гривень виявилося замало, захотілося ще тисячу — напевно, зважаючи на "важке матеріальне становище".

Взаємні послуги МСЕК та прокуратури

Чемпіоном виявилася, звісно, Хмельницька область, з якої і розпочався цей скандал. 4 жовтня ДБР викрило керівницю Хмельницької МСЕК, депутатку облради від партії "Слуга народу" Тетяну Крупу. Під час обшуків у неї та її родичів ДБР знайшло майже $6 млн. Також виявлено нерухоме майно у Хмельницькому, Львові, Києві, Австрії, Іспанії, Туреччині, яке вона не задекларувала. Печерський райсуд Києва обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу 500 млн грн.

Так от, у Хмельницькій обласній прокуратурі виявилися 52 високопоставлені пенсіонери, у тому числі керівник прокуратури Олексій Олійник, його дружина Ірина Олійник (прокурор відділу прокуратури) та його перший заступник Юрій Висоцький. 17 жовтня генпрокурор України Андрій Костін звільнив Олійника з адміністративної посади за власним бажанням.

А 20 жовтня Костін повідомив народу "про перші результати службового розслідування щодо набуття інвалідності прокурорами". Встановлено, що має інвалідність 61 прокурор органів прокуратури Хмельниччини. "Дуже важливо встановити, за яких обставин вони отримали інвалідність, тому що частка таких співробітників у Хмельницькій області є дуже високою. Ми будемо інформувати суспільство про всі етапи та результати цієї перевірки", — пообіцяв генпрокурор.

Читайте також: МСЕК ліквідують з 31 грудня – президент ввів у дію рішення РНБО [6]

Також він наголосив, що масштабне службове розслідування стосується не лише хмельницьких прокурорів, а всіх органів прокуратури всіх рівнів, включаючи Офіс генпрокурора. За словами Костіна, він ініціював створення робочої групи, до складу якої увійдуть міжнародні експерти. "Вони допоможуть комплексно оцінити ситуацію та розробити рішення для того, щоб унеможливити подібні зловживання в майбутньому", — припустив генпрокурор.

Також він палко підтримав ініціативу Міністерства охорони здоров'я щодо комплексної реформи системи МСЕК. "Ми готові долучитися до цієї ініціативи. Можливо, буде необхідно залучити весь уряд, а також парламент", — заявив він. Справді, для нього це дуже важлива ініціатива, бо вона перемикає увагу з прокуратури на МСЕК.

Звісно, МСЕК реформувати треба, причому негайно. Слідом за Хмельниччиною вже почалися викриття МСЕК в інших областях. Зокрема, СБУ 4 жовтня повідомила про викриття злочинної схеми у МСЕК Харківщини, а 9 жовтня — у МСЕК Рівненщини.

Але це не скасовує питань до прокуратури. Бо керівниця МСЕК на тій же Хмельниччині явно користувалася прокуратурою як дахом — і саме завдяки цьому даху спромоглася збагатитися на мільйони доларів. А дах, в оплату за послуги, отримав, як зізнався Костін, 61 інвалідність, і завдяки цьому 52 працівники даху отримували від держави пенсії.

Цікаво, що Костін намагається мало не виправдати прокурорів-"інвалідів" Хмельниччини. "80% з них — 50 осіб — отримали інвалідність до початку повномасштабного вторгнення", — наголошує він. Але очевидно, що прокурори користуються послугами МСЕК не для того, щоб відкосити від мобілізації (це вирішується взаємовигідними переговорами між ТЦК та прокуратурою, МСЕК тут не потрібна), а для того, щоб оформити фіктивну інвалідність та на її підставі отримувати пенсію.

Читайте також: Двічі судився з Пенсійним фондом: керівник Запорізької облпрокуратури Сергій Спільник отримує одну з найбільших пенсій у галузі [7]

Радикальне рішення

Генпрокурор взагалі не говорить про жодне покарання прокурорів за фіктивну інвалідність та незаслужену (вкрадену у держави) пенсію. Алгоритм подальших дій він описав так: "Я вважаю, що всі прокурори, щодо яких є сумніви, мають добровільно пройти повторне обстеження, поки це не зроблено в рамках кримінальних проваджень".

Тут навіть звучить загроза прокурорам-"інвалідам": якщо не захочете добровільно, вас змусять ДБР чи СБУ у рамках розслідувань щодо МСЕК. Однак йому заперечує "слуга народу" Дмитро Гурін, член парламентського комітету з питань здоров'я нації: "Окрема проблема з інвалідностями прокурорів в тому, що вони можуть просто відмовитись проходити медогляд, а примусово це зробити неможливо. Потрібні правки в закон, щоб при відмові від медогляду з людини знімалась інвалідність і вона мала повернути до бюджету всі виплати".

Тобто, реально ніякого покарання не буде. Внесення змін до закону виглядає сумнівним, оскільки ці зміни не можна писати "під прокурорів", вони мають стосуватися всіх, хто може потрапити під підозру у фіктивній інвалідності. А коло цих осіб надзвичайно широке. До речі, нардепи теж можуть до нього входити.

Наприклад, нардеп Микола Стефанчук, молодший брат спікера парламенту Руслана Стефанчука, у свої 43 роки вже отримує пенсію [8]. Оформив він її — правильно, в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, начальник якого Олександр Крупа, син керівниці МСЕК Тетяни Крупи, заарештований разом із мамою за підозрою у незаконному збагаченні.

Якщо хочеться радикального рішення, то ось воно. Беремо список усіх підозрілих прокурорів та надсилаємо їм повістки до військово-лікарської комісії на медогляд. Усі, чия інвалідність виявляється фіктивною, одразу мобілізуються до війська. На медогляді присутні слідчі та, за призначенням генпрокурора, судмедексперти. Тоді люди б побачили, що справедливість існує.

Втім, це рішення хоч і радикальне, але не достатнє. Воно не чіпає причини, чому прокуратура перетворилася на "будинок інвалідів".

Читайте також: $450 тис. і паспорт рф: СБУ затримала керівницю МСЕК Миколаївщини [9]

Друге радикальне рішення

Причину виявити неважко. Вона — у системних помилках під час реформи прокуратури, яку було проведено п'ять років тому, після президентських виборів 2019 року.

Автором законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" був Володимир Зеленський. Він вніс його першого ж дня роботи нинішньої Верховної Ради і визначив як невідкладний. Тобто це була перша реформа, яку Зеленський захотів провести. До речі, закон підтримали лише "слуги народу" та їхні союзники з групи "За майбутнє", решта фракцій дала лише два голоси "за" (ОПЗЖ).

Генпрокуратура була перейменована на Офіс генпрокурора, прокурори були примушені пройти переатестацію — і це була чудова нагода очиститися від усіх кадрів з фіктивними інвалідностями та незаслуженими пенсіями. Але мета реформи була не в цьому, а в тому, щоби поставити своїх людей. Тому результат є закономірним.

Можна згадати ще дві реформи, проведені з тією ж метою — поставити своїх людей: на митниці та у податковій міліції (перейменованій на БЕБ). Обидві ці реформи показали провальний результат, і зараз за наполяганням західних партнерів (а вони переконливо наполягли, в їхніх руках фінансування нашого бюджету) проводяться нові реформи, щоб побудувати заново і БЕБ, і митницю. Схоже, що і з прокуратурою треба вчинити так само: провести заново переатестацію на всіх рівнях, але вже під контролем міжнародних експертів.

Втім, якщо думати лише про рейтинг, то без цього можна обійтися — і обмежитися реформою МСЕК.

—

Юрій Вишневський [10], політичний оглядач; опубліковано у виданні DSNews [11]

На цю тему: