
25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському народилася Лариса Косач — жінка, чиє ім'я стане синонімом незламності, а творчість виведе українську літературу на європейські орбіти. Вона увійшла в історію як Леся Українка, проте за літературним псевдонімом ховалася багатогранна особистість: поліглот, мариністка, музикантка та радикальна модерністка.
Походила Лариса зі справжньої інтелектуальної еліти. Її батько, Петро Косач, був заможним шляхтичем і меценатом, а мати — відома письменниця Олена Пчілка. Саме мати сформувала унікальне домашнє середовище, принципово навчаючи дітей вдома українською мовою, щоб захистити їх від нівелюючого впливу російської імперської школи. Як зазначає Вікіпедія [2], Леся була другою з шести дітей у родині, де виховувалися майбутні науковці та митці.
Життя Лесі Українки часто описують через призму її хвороби — туберкульозу кісток, який діагностували у десятирічному віці. Однак фізична недуга не стала на заваді колосальному інтелектуальному зростанню. Вона досконало володіла понад десятьма мовами, причому французькою розмовляла краще, ніж російською.
Її ерудиція дозволила вже у 19 років написати підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер.
Завдяки постійним поїздкам на лікування Леся Українка стала справжньою «громадянкою світу». Вона жила в Єгипті, Італії, Грузії та Криму.
Відвідуючи найкращі опери та бібліотеки Європи, вона гостро відчувала потребу вивести українську культуру за межі «селянського народництва». Саме Леся Українка разом із однодумцями стала провісницею модернізму, інтегруючи у свої твори світові сюжети про Дон Жуана, Кассандру та давній Єгипет.
Читайте також: "Голос однієї російської ув’язненої". Леся Українка як наставниця політичного активізму [3]

Леся Українка була однією з ключових постатей раннього українського фемінізму. Її жіночі образи — вільні, самодостатні та незалежні — були викликом для патріархального суспільства Російської імперії. Вона активно підтримувала емансипацію та жіночі рухи, друкуючись у альманасі «Перший вінок».
Цікаво, що саме Лесі Українці ми завдячуємо збагаченню нашої мови словами, без яких важко уявити сучасну українську. Вона ввела в обіг слова «промінь» та «напровесні».
Це була частина свідомої стратегії української інтелігенції того часу: модернізувати мову, аби вона могла описувати найтонші філософські та мистецькі поняття.
Щоб краще зрозуміти масштаб постаті Лесі Українки, варто звернути увагу на деталі її біографії, які часто залишаються поза шкільною програмою:
Іван Франко називав її «єдиним мужчиною в нашому письменстві», маючи на увазі силу її слова та волі. Леся Українка померла 1 серпня 1913 року в грузинському Сурамі, але її інтелектуальний спадок залишається фундаментом сучасної української ідентичності.
«Аргумент» [4]
Читайте також:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/reportazh/foto-dnya
[2] https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0
[3] https://argumentua.com/stati/golos-odniei-rosiiskoi-uv-yaznenoi-lesya-ukrainka-yak-nastavnitsya-politichnogo-aktivizmu
[4] http://argumentua.com
[5] https://argumentua.com/reportazh/rizdvo-ukrainskikh-pismennits-vid-didukhiv-do-sovetiv
[6] https://argumentua.com/stati/chitav-redaguvav-sam-pisav-vazhliv-teksti-v-zhitt-polkovnika-vgena-konovaltsya
[7] https://argumentua.com/stati/bog-ruskogo-miru-tse-diyavol-odyagnenii-u-moskovsk-ryasi
[8] https://argumentua.com/stati/korotka-istoriya-ukrainskoi-aristokratii
[9] https://argumentua.com/stati/metsenati-proti-mper-kulturnii-sprotiv-shcho-sprichiniv-nats-onalnii-rukh
[10] https://argumentua.com/stati/kv-tka-ts-sik-nev-dome-eksklyuzivne-ntervyu
[11] https://argumentua.com/stati/buti-ukraintsyami-yak-batki-za-kordonom-zberigayut-natsionalnu-identichnist-ditei
[12] https://argumentua.com/stati/krim-v-tvorchosti-vidatnikh-ukraintsiv-tak-chudovii-sei-krai-bogodannii-u-nevoli-v-chuzhikh-pr