20 березня розпочався  триденний візит до Москви голови КНР Сі Цзіньпіна. Швидше за все, два диктатори зможуть порозумітися, адже у Путіна і Сі багато схожого. І не тільки тому, що Сі почав проводити агресивну зовнішню політику, а й тому, що його правління ознаменувалося різким закручуванням гайок.

Як зазначаэ видання The Insider, Сі зачистив нелояльні голоси в державному апараті, заарештовував і змушував публічно каятися непідконтрольних блогерів, остаточно вихолостив ЗМІ. Цензура посилилася також у науці, тепер її головна мета – знайти унікальне місце Китаю у світі та підготувати КНР до конфронтації з іншими ідеологіями. Відроджується і культ особистості: наприклад, в університетах вже з'явилися інститути вивчення Думки Сі Цзіньпіна. За участь у профспілках робітників — і навіть у гуртку маоїстів — можна сісти у в'язницю чи зникнути безвісти.

Найгірше довелося китайським уйгурам, для яких були створені «табори перевиховання», де їх катують, принижують та ґвалтують. Всупереч поширеній думці, «антикоподібні» протести не стали ознакою відлиги — курс на зміцнення тоталітаризму продовжується.

Лідери США та Європи вважають, що Сі Цзіньпін насправді лише вирішив трохи виразніше висловити підтримку президенту РФ Володимиру Путіну у війні проти України. Керуючись насамперед власним прагненням продовжувати за будь-якого випадку кидати виклик Заходу на чолі зі США, сильніше залучаючи інші країни, починаючи з Росії, в орбіту впливу Китаю, зазначає Радіо Свобода.

Хоча Пекін заявляє, що не постачає зброю ні Росії, ні Україні, низка західних ЗМІ з початку року писала про те, що китайське керівництво розглядає можливість постачання Москві різних видів озброєнь, зокрема БПЛА, артилерії та боєприпасів. Про це з посиланням на джерела в Білому домі та розвідувальному співтоваристві США повідомляли [2] CNN, The Wall Street Journal, британська Financial Times, німецький журнал Spiegel [3] , японське агентство Kyodo [2](без вказівки типу боєприпасів) та видання Politico, за даними якого китайські компанії вже відправили до Росії близько тисячі автоматичних гвинтівок, а також деталі для дронів та бронежилети. Однак, поки не йдеться про широкомасштабні постачання – як незрозуміло і те, чи були боєприпаси поставлені офіційно і за згодою влади КНР.

26 лютого директор ЦРУ США Вільям Бернс підтвердив, що американська розвідспільнота має дані про те, що керівництво Китаю всерйоз розглядає можливість поставок Росії озброєнь для використання у війні в Україні. Остаточне рішення Пекін, однак, ще не ухвалив, заявив [4] Бернс в ефірі телекомпанії CBS News.

Візит Сі Цзіньпіна до Москви відбувається на тлі появи нових ознак глобальної поляризації на світовій арені щодо Росії та її дій. 17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт російського президента Володимира Путіна за звинуваченням у скоєнні воєнних злочинів під час війни в Україні. 

"Головною метою Сі Цзіньпіна у цій поїздці є не Росія чи Україна, а Західна Європа", - говорить в інтерв'ю The New York Times [5] Деніел Рассел, віце-президент Інституту політики дослідницької організації "Азіатське суспільство" [6] , колишній помічник держсекретаря США. "Зрештою, те, що Сі намагається зробити, - це влаштувати все таким чином, щоб стати в вигідному світлі в очах німців і французів".

Для Володимира Путіна в переговорах із Сі Цзіньпіном ставки, зрозуміло, ще вищі. Путін (у цьому сходяться в думках [7] багато західних експертів, причому найрізноманітніших політичних поглядів [8] ), швидше за все, прямо, хоч і негласно попросить Пекін про допомогу – і в поповненні російських запасів озброєнь та товарів подвійного призначення, і у збільшенні російського експорту до Китаю. Щоб підтримати державний бюджет РФ. Крім того, сам факт такого візиту дає Москві можливість наголосити, що вона не ізольована міжнародною спільнотою.

Поки що аналітики сходяться на думці, що Пекін навряд чи зважиться офіційно розпочати будь-які постачання озброєнь Москві – принаймні доти, доки російській армії на полі бою в Україні не загрожує повна поразка. "Сі Цзіньпін готовий підтримувати Путіна, але лише настільки і для того, щоб допомогти йому зберегти владу – тому що в такому разі збережеться і єдиний китайсько-російський фронт проти Заходу. Внутрішньо Пекін досить байдуже-роздратовано ставиться до російсько-українського конфлікту. Він лише хоче запобігти катастрофічній поразці Росії, яка може загрожувати особисто Путіну. І тому для самого Путіна з усіх іноземних глав держав немає нікого важливішого за Сі Цзіньпіна", – заявив китаїст Олександр Габуєв, експерт Фонду Карнегі, в інтерв'ю Bloomberg [9].

«Аргумент» [10]