Експрезидент Грузії Михайло Саакашвілі затриманий вчора в Грузії, повідомляє місцеве видання Rustavi [2] з посиланням на прем'єр-міністра країни Іраклія Гарібашвілі.

Про своє повернення в Грузію Саакашвілі повідомив вранці 1 жовтня, зазначає ZN.ua [3]. При цьому МВС заявляло, що не має інформації про перетин ним кордону. Однак на брифінгу після затримання прем'єр заявив, що у правоохоронних структур Грузії заздалегідь була інформація про переміщення Саакашвілі від України до Грузії. «Цей процес був під повним контролем», - сказав Гарібашвілі.

Як заявила народний захисник Грузії Ніно Ломджарія, Саакашвілі оголосив голодування, оголосив себе політичним в'язнем і вимагає зустріч з українським консулом. За її словами, голодування Саакашвілі оголосив тому, що не згоден з висунутими проти нього звинуваченнями і з винесеними раніше вироками по вже розглянутих в суді справах.

За словами Ломджарії, у Саакашвілі немає особливих скарг на здоров'я. Він також повідомив, що сам відчинив двері квартири поліції і не чинив опору під час арешту.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі прокоментувала затримання в Тбілісі Михеїла Саакашвілі й наголосила, що ніколи його не помилує.

Президент Володимир Зеленський занепокоєний новинами і тоном заяв з Грузії щодо затримання голови Виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеіла Саакашвілі.

Саакашвілі поїхав з Грузії в 2013 році, одразу після цього проти нього порушили чотири кримінальні справи. Йому винесено ряд вироків: за звинуваченнями в організації розправи над учасниками мітингу 7 листопада 2007 року, у протиправному втручанні в будівлю телеканалу «Імеді» і незаконному привласненні майна бізнесмена Бадрі Патаркацишвілі, а також в організації нападу на депутата Валерія Гелашвілі в 2005 році, перешкоджанні розслідуванню вбивства банкіра Сандро Гиргвліані і розтраті держкоштів в 2009-2012 роках. Політику загрожує шість років в'язниці.

У 2015 році Саакашвілі отримав українське громадянство, а також посаду голови Одеської обласної адміністрації завдяки дружбі з президентом Петром Порошенко. Через два роки дружба зіпсувалася, і Порошенко забрав надане громадянство. Грузину заборонили в'їзд в Україну. Втрачене громадянство політику повернув Володимир Зеленський після приходу до влади.

У травні 2020 року Саакашвілі був призначений главою Виконавчого комітету реформ України.

28 вересня 2021 року Саакашвілі заявив, що повернеться до Грузії 2 жовтня і показав у Facebook відповідний квиток на літак. Однак вже 1 жовтня політик опублікував «відеопривітання» з Батумі. За словами Саакашвілі, він повернувся в Грузію, щоб підтримати місцеві вибори 2 жовтня і «захистити волевиявлення громадян».

 Голова виконкому Національної ради реформ Михайло Саакашвілі, якого затримали вчора в Грузії, публічно оголосив про відносини з депутатом з фракції "Слуга народу" Єлизаветою Ясько. Записане з дівчиною відео Саакашвілі поширив в соцмережах.

У відео екс-президент Грузії заявив, що вони з Єлизаветою Ясько починають "нове життя, нову сім'ю".

"Ми записали це відео до від'їзду до Грузії. Про те, що Грузія і Україна разом. Ми домовилися, що в разі затримання опублікуємо це відео. Я і Ліза разом. Україна підтримує Грузію! Все буде добре! Боротьба за свободу", - написав Саакашвілі в коментарі до відео.

Раніше в п'ятницю дружина Саакашвілі Сандра Елісабет Рулофс написала, що Саакашвілі виконав свою обіцянку і повернувся в Грузію. Вона також закликала всіх прихильників опозиції прийти на вибори до органів місцевого самоврядування 2 жовтня і віддати свій голос.

Нагадаємо, Саакашвілі поїхав з Грузії в 2013 році, відразу після цього проти нього порушили чотири кримінальні провадження. У 2015 році Саакашвілі отримав українське громадянство, а також посаду голови Одеської обласної адміністрації завдяки дружбі з президентом Петром Порошенком. Через два роки дружба зіпсувалася, і Порошенко забрав надане громадянство. Грузину заборонили в'їзд в Україну. Втрачене громадянство політику повернув Володимир Зеленський після приходу до влади.

У травні 2020 року Саакашвілі був призначений головою Виконавчого комітету реформ України.

«Аргумент» [4]