В ніч на 10 вересня 2025 року війна Росії проти України перетнула новий, небезпечний рубіж, вперше безпосередньо втягнувши у воєнну конфронтацію країну НАТО. Під час масованого удару по західних областях України російські безпілотники увійшли в повітряний простір Польщі.

У відповідь Варшава спільно з силами Альянсу вперше застосувала зброю, збивши ворожі цілі. Прем'єр-міністр Дональд Туск назвав інцидент «актом агресії» та ініціював консультації за Статтею 4 Північноатлантичного договору. Про це пише [2] агентство Reuters із посиланням на джерело в НАТО.

Що сталося: Хроніка ескалації

Інцидент стався на тлі однієї з наймасштабніших атак на Україну [3]: за даними Києва, Росія запустила 415 безпілотників та 43 ракети. Частина дронів, що летіли з території Білорусі, перетнула польський кордон.

За даними прем'єр-міністра Туска, було зафіксовано 19 вторгнень у повітряний простір країни. Сили ППО Польщі та союзників по НАТО були приведені в повну бойову готовність. В операції брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, літаки-розвідники AWACS та німецькі ЗРК Patriot, які допомогли виявити цілі.

В результаті було збито щонайменше чотири безпілотники. Останній дрон ліквідували о 6:45 ранку. Один із дронів влучив у житловий будинок у селі Вирики на сході Польщі; на щастя, обійшлося без жертв.

Через військові дії на кілька годин було закрито повітряний простір над найбільшими аеропортами країни, включно з варшавським аеропортом імені Шопена.

Реакція Варшави: «Це найближча ситуація до збройного конфлікту з часів Другої світової»

Польський уряд відреагував миттєво і жорстко. Дональд Туск провів екстрене засідання уряду та заявив, що Польща розцінює порушення свого повітряного простору як «акт агресії» та масштабну провокацію.

Ключовим кроком Варшави стало офіційне звернення до НАТО з проханням активувати Статтю 4 договору.

«Той факт, що ці дрони, які становили загрозу безпеці, були збиті, змінює політичну ситуацію. Тому союзницькі консультації набули форми офіційного запиту на активацію Статті 4», — заявив Туск.

Він підкреслив, що Польщі потрібна не лише солідарність на словах, а й реальна підтримка союзників для посилення ППО. Водночас Туск зауважив, що немає підстав говорити про стан війни, але визнав, що це «найближча ситуація до збройного конфлікту з часів Другої світової війни». МЗС Польщі викликало тимчасового повіреного у справах Росії Андрія Ордаша для надання пояснень.

Позиція НАТО та союзників: Солідарність і стриманість

Реакція НАТО була швидкою, але виваженою. Найвищий військовий командувач Альянсу, генерал ВПС США Алексус Гринкевич, заявив, що НАТО діяло «швидко та рішуче», продемонструвавши здатність захищати свою територію.

Водночас джерело в НАТО повідомило Reuters, що Альянс не розглядає інцидент як прямий напад Росії, що свідчить про намагання уникнути негайної ескалації за Статтею 5 (про колективну оборону).

Європейські лідери висловили повну підтримку Польщі:

• Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала порушення повітряного простору «безрозсудним і безпрецедентним».

• Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що це «просто неприйнятно».

• Прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала висловив думку, що Росія систематично «тестує оборону країн НАТО».

Відповідь Росії та Білорусі: Заперечення та заплутування

Москва традиційно вдалася до тактики заперечення. Російський дипломат Андрій Ордаш після візиту до польського МЗС заявив, що звинувачення є «безпідставними», оскільки «не було надано жодних доказів того, що ці дрони мають російське походження».

Білорусь, зі свого боку, спробувала внести плутанину. Начальник Генштабу РБ Павло Муравейко заявив, що білоруські сили ППО збили «деякі дрони, що збилися з курсу» через дію засобів РЕБ, і нібито попередили про це Польщу та Литву.

Погляд з Києва: «Ми попереджали, що Росія тестує Захід»

Українське керівництво заявило, що цей інцидент є логічним продовженням російської агресії. Президент Володимир Зеленський повідомив, що щонайменше вісім дронів були націлені на Польщу, і назвав це «небезпечним прецедентом».

«Сьогодні стався черговий крок ескалації — російсько-іранські "шахеди" діяли в повітряному просторі Польщі, в повітряному просторі НАТО. Це був не один "шахед", який можна було б назвати випадковістю, а щонайменше вісім ударних дронів», — написав Зеленський.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга додав, що Путін «продовжує ескалацію, розширюючи свою війну та тестуючи Захід».

Що таке Стаття 4 НАТО і що далі?

Стаття 4 Північноатлантичного договору передбачає, що будь-яка країна-член може ініціювати консультації з іншими членами Альянсу, якщо вважає, що її територіальна цілісність, політична незалежність чи безпека перебувають під загрозою. На відміну від Статті 5, вона не означає автоматичної військової відповіді, а є механізмом для спільної оцінки загрози та ухвалення спільних політичних рішень.

Найімовірніше, результатом цих консультацій стане значне посилення протиповітряної оборони східного флангу НАТО та надання додаткових систем ППО Польщі. Ситуація залишається напруженою, а цей інцидент став найсерйознішим викликом для безпеки Альянсу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

«Аргумент» [4]