З вересня 2024 року в українських школах з'явиться чимало нового. Зокрема — інтерактивні електронні додатки до підручників, розширення навчальних програм та застосунок «Мрія».

Видання Chas News [2] розповідає про найважливіші зміни навчального року 2024/25.

Кількість учнів у класах в Україні 2024

У новому навчальному році максимальна наповнюваність початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти може становити не більше 24 учнів.

Таке нововведення має полегшити взаємодію вчителів і учнів та зробити освітній процес більш ефективним — на тлі зменшення кількості дітей у класі педагоги зможуть приділити більше уваги кожному учню/учениці та вибудувати з ними ліпший зв'язок.

При цьому для решти класів максимальна наповнюваність залишається на рівні 30 учнів.

Під час дії воєнного стану наповнюваність класів, які вчаться дистанційно, може бути:

• більшою за 24 учні (для перших класів);
• більшою за 30 учнів (для інших класів).

Поділ класів на групи

Згідно з наказом МОН [3], поділ класу закладу загальної середньої освіти на групи для вивчення окремих предметів здійснюють за наявності певної кількості учнів.

Наприклад, для вивчення української мови у класі має бути більше ніж 27 учнів. Отже, клас із 24 учнями не ділитиметься на групи для вивчення цього навчального предмета (крім закладів із навчанням болгарською, кримськотатарською, польською, словацькою, румунською та угорською мовами).

Збільшення кількості інклюзивних груп

Інклюзивна освіта залишається одним з пріоритетів МОН. У межах Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання до 2029 року та операційного плану на 2024–2026 роки планується збільшення кількості інклюзивних груп у навчальних закладах.

Це важливий крок для забезпечення рівних можливостей в освітній сфері без дискримінації.

Комплексна політика «Школа офлайн»

Зазначимо, що повноцінна реалізація політики відкладається на наступний навчальний рік (2025/2026). У 2024 році зміни впроваджуватимуть лише у тих регіонах чи громадах, які до цього готові.

За планами МОН [4], у 2024–2025 навчальному році на офлайн-навчання можуть повернутися 300 тис. учнів, які мешкають у прифронтових та прикордонних регіонах. Для цього громади будують укриття з нуля (підземні школи), а також капітально ремонтують наявні.

Процес можна моніторити за допомогою платформи Dream, що дозволяє слідкувати за витрачанням коштів і станом виконання робіт.

Інтерактивні електронні додатки до підручників

Впровадять цього навчального року й інтерактивні електронні додатки до підручників для 7 і 11 класів. Такі додатки дозволять учням не лише отримувати інформацію, а й взаємодіяти з навчальним матеріалом за допомогою мультимедійного контенту та інтерактивних функцій. Це сприятиме покращенню засвоєння матеріалу та підвищенню зацікавленості учнів у навчанні.

Контент в електронних додатках до паперових підручників відображатиметься і в режимі онлайн, і офлайн (за винятком контенту, що міститься на зовнішніх ресурсах за посиланнями). 

Оновлення типової програми для 5–9-х класів

Після громадського обговорення МОН затвердило [5] зміни до Типової програми для 5–9-х класів.

Тепер у вчителів з’явиться більше можливостей у впровадженні навчальних планів та варіативних інтегрованих курсів. А школи, своєю чергою, зможуть виділяти резервні години на подолання освітніх втрат.

Такі рішення можливі завдяки новому підходу до визначення резервних годин. Оновлена Типова програма пропонує визначати їх на основі мінімальної, а не рекомендованої кількості годин, як це було раніше.

Саме це впровадження насторожувало вчителів, адже, орієнтуючись на мінімальну кількість годин у школах можуть скоротити годинне навантаження педагога-предметника. Утім, МОН акцентує на тому, що резервні години — це передусім гнучкість для вчителя та розвантаження учнівства. А різницю між мінімальною та граничною кількістю годин можна розподіляти між різними освітніми галузями.

Крім цього, у програмі:

• збільшується кількість годин на громадянську та історичну освіту;
• визначається кількість годин на міжгалузеві інтегровані курси;
• оновлюється перелік чинних модельних програм.

Нова програма «Захисту України»

Тепер дівчата і хлопці вивчатимуть предмет «Захист України» разом, без поділу на групи та без різних тематичних планів.

Нова програма «Захисту України»  передбачає, що учні 10–11 класів спільно вчитимуть основи домедичної допомоги, вправлятимуться зі стрільби та управління безпілотниками, знайомитимуться з основними аспектами оборонної сфери України.

Учні й учениці матимуть один день на місяць, повністю присвячений предмету. Для цього в громадах створюються міжшкільні осередки, які оснастять  необхідним обладнанням.

Крім змісту, МОН змінює підхід до підготовки вчителів «Захисту України». Влітку 2024 року відбулися навчання тренерів, які вчать педагогів. Планується, що вчитель/-ка «Захисту України» викладатиме лише свій предмет (а не ще декілька за сумісництвом) і водночас матиме повну ставку.

Шкільний застосунок «Мрія»

У вересні 2024 року відбудеться запуск освітнього застосунку «Мрія». За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, спочатку відбулося бета-тестування застосунку в 40 закладах освіти. А далі «Мрія» буде доступна для всіх шкіл.

Для учнівства в застосунку буде цифровий освітній документ Мрія-ID, бібліотека контенту, план дня тощо.

У вчителів буде змога виставляти оцінки, давати зворотний зв’язок учням, відмічати відвідування, додавати домашні завдання, планувати робочий день, спілкуватися з батьками в чатах.

Батьки зможуть легше і швидше залучатися в навчання дітей, а також дізнаватися про їхні досягнення і сильні сторони.

Впровадження циклу базового предметного навчання

Із навчального року 2024/2025 в Україні стартує новий етап реформи НУШ, який передбачає впровадження циклу базового предметного навчання у 7 класах закладів загальної середньої освіти.

Цей етап потребує ґрунтовної підготовки вчителів, яка включає опрацювання нормативних документів та добір дієвих педагогічних інструментів.

Апробація підручників

З вересня 2024 року за експертизу та конкурс підручників відповідатиме Український інститут розвитку освіти (УІРО), а не Інститут модернізації змісту освіти. Також УІРО проводитиме апробацію підручників — це ще один етап, який мають проходити всі навчальні матеріали, що друкуються коштом державного бюджету.

Апробація відбуватиметься перед експертизою та конкурсом підручників. І важливу роль у цьому процесі відіграватимуть школи та вчителі.

• Педагоги користуватимуться підручниками на уроках;
• проводитимуть за ним діагностувальні роботи (із цим мають допомогти авторські колективи);
• а також даватимуть зворотний зв’язок видавцям, що саме варто поліпшити чи змінити в підручнику.

Це ще одна експертиза підручника на рівні школи, коли його апробують безпосередні користувачі. Участь учителів в апробації буде зараховуватися під час атестації.

—

Малюнок Andriy Yermolenko [6]